Десант МВФ, наступ на онлайн-торгівлю та зростання ІТ – економічний тиждень України

11:27 5 Листопада 2018

Десант МВФ, наступ на онлайн-торгівлю та зростання ІТ – економічний тиждень України

Фото: ukraina.ru

Головними новинами минулого тижня для української економіки стали успіхи України в рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business-2019», де країна піднялася аж на 5 позицій, відрядження до України групи експертів Міжнародного валютного фонду, які аналізуватимуть підготовку державного бюджету країни на 2019 рік, чергові законодавчі ініціативи, спрямовані на знищення Інтернет-торгівлі, та успіхи української індустрії інформаційних технологій, яка стала одним із лідерів з експорту послуг.

Про суттєве поліпшення позицій України в рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business-2019» від Світового банку стало відомо 31 жовтня. Позиція України зросла на 5 пунктів – до 71-го місця серед 190 країн світу. Рік тому в цьому рейтингу Україна посідала 76-те місце, а 2016 року – 80-те. Згідно з доповіддю Світового банку, найбільшого прогресу країна досягла в позиції «міжнародна торгівля», де піднялася на 41 пункт – до 78-го, «виконання контрактів», у якій піднялася на 25 позицій – до 57-ї, а також у позиції «захист міноритарних інвесторів», де піднялася на 9 балів – до 72-го місця. Підвищення рейтингу України також відбулося в позиціях «легкість отримання дозволів на будівництво» (на 5 пунктів – до 30-го місця), «реєстрація власності» (+1 пункт – до 63-го місця), а також у позиції «вирішення неплатоспроможності» (на 4 позиції – до 145-го місця).

Місце України в рейтингу «Doing Business-2019» могло би бути кращим, якби вона не втратила бали в кількох його позиціях. Зокрема, в позиції «реєстрація підприємств» країна втратила 4 пункти та перейшла на 56-те місце, в категорії «доступ до електроенергії» – 7 пунктів та потрапила на 135-те місце, у позиції «доступ до кредитів» – 3 пункти і перейшла на 32-ге місце, а в категорії «оподаткування» втратила аж 11 пунктів та здобула 56-те місце. Набравши 68,25 бала зі 100 можливих, Україна в рейтингу розташувалася між Киргизією і Грецією. Натомість серед країн-сусідів та держав пострадянського простору Україна перебуває чи не на найнижчих позиціях – гірше, ніж в Україні, з веденням бізнесу є тільки в Узбекистані та Таджикистані. Польща в цьому рейтингу посідає 33-тє місце, Словаччина – 42-ге, Угорщина – 53-тє, Румунія – 52-ге, Молдова – 47-ме, Росія – 31-ше, Білорусь – 37-ме місце. З пострадянських країн найкращі місця в «Doing Business-2019» у Грузії (6-те місце), Литви (14-те місце), Естонії (16-те місце) та Латвії (19-те місце). У першій п’ятірці рейтингу – Нова Зеландія, Сингапур, Данія, Гонконг та Південна Корея.

Другою важливою новиною минулого українського бізнес-тижня було скерування до України експертної групи головного кредитора держави – Міжнародного валютного фонду. 3 листопада постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман повідомив, що з 4 до 9 листопада група з кількох експертів фонду відвідає Київ, щоб провести консультації щодо проекту державного бюджету на 2019 рік. Йоста Люнгман уточнив, що експерти приїдуть в Україну за зверненням української влади в контексті нещодавньої домовленості на рівні місії фонду. Нагадаємо, що головною умовою надання коштів Україні від МВФ у рамках нової програми stand-by, про яку Україна й фонд домовилися 19 жовтня, є саме ухвалення збалансованого державного бюджету на наступний рік. Це може статися вже 22 листопада – за інформацією міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка, уряд отримав усі потрібні висновки та пропозиції народних депутатів, готує документ до другого читання та найближчим часом внесе його в парламент.

«22 листопада ми маємо всі шанси на те, щоб державний бюджет на наступний рік був ухвалений, і ми нормально, планово вступили в новий рік без жодних проблем з фінансуванням», – сказав він. Програма stand-by триватиме 14 місяців, має замінити угоду про надання програми розширеного фінансування, яку було укладено в березні 2015 року та яка мала завершитися в березні 2019-го, і надасть Україні доступ до 3,9 мільярда доларів фінансування, яке заплановано скерувати на поповнення валютних резервів.

Третьою головною новиною минулого економічного тижня в Україні стала реанімація задавненої ініціативи, яка може похитнути або навіть знищити два доволі успішні місцеві ринки – електронної комерції та поштових послуг. Ідеться про подальше обмеження безмитного одержання поштових посилок з-за кордону та встановлення монополії на пересилання дрібних відправлень, про які знову заговорили минулого тижня. Зокрема, за повідомленням ain.ua з посиланням на учасників ринку поштової логістики, у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики знову обговорюють законопроект про зниження порога вартості посилок, з яких не стягують мито та податок на додану вартість, з нинішніх 150 євро до 22 євро. Цю ініціативу вже просувала наприкінці 2016 року українська Асоціація підприємств Інтернет-торгівлі, мотивуючи її нібито «потребами в захисті національного ринку Інтернет-комерції», але через бурхливі протести громадськості проект відклали.

Нині знижувати безмитну вартість посилок пропонують у кілька етапів: з 31 березня до 30 червня 2019 року – до 118 євро, з 1 липня до 30 вересня – до 86 євро, з 1 жовтня до 31 грудня 2019 року – до 54 євро і з січня 2020 року – власне до 22 євро. В ухваленні такої норми дуже зацікавлені українські торговці, для яких закордонні Інтернет-магазини стали доволі серйозним конкурентом. Ситуацію загострює чинний в Україні національний принцип вичерпання авторських прав, через який сюди можуть імпортувати товари певного бренду тільки ті постачальники, що підписали контракт з його власником. При цьому власник бренду зазвичай регулює цінову політику, зобов’язуючи партнерів не знижувати ціни і не допускаючи на ринок конкурентів, здатних імпортувати товар дешевше. В цій ситуації зменшення безмитного порога на посилки не тільки обмежить конкуренцію, а й заохотить контрабанду та корупцію.

Знищити ж ринок експрес-доставки повідомлень та невеликих посилок може інший законопроект – про зміни до Закону «Про поштовий зв’язок», який пропонує зарахувати до універсальних поштових послуг пересилання поштових відправлень до 2-х кілограмів та посилок до 10 кілограмів, а також реєстрованих та цінних поштових відправлень. Особливістю універсальних поштових послуг, за цим проектом, є те, що їх можуть надавати виключно уповноважені урядом оператори поштового зв’язку та за єдиним тарифом, який регулює держава. Парадокс у тому, що саме ці послуги на сьогодні надає кілька приватних операторів, а ціни на них, хоч і вільні, але абсолютно конкурентні. «Які наслідки чекатимуть на споживачів? Найгірші – клієнти отримають послуги низької якості за високою ціною. У разі, якщо ці послуги буде кому надавати», – наголошує співвласник найбільшого приватного поштового оператора «Нова пошта» В’ячеслав Климов, більш ніж половина операцій якого припадає саме на доставку документів та посилок до 10 кілограмів. Сподіваємося, що цього не станеться завдяки громадському тиску та розуму парламентаріїв та урядовців.

З інших економічних новин минулого тижня насамперед варто відзначити успіхи української галузі інформаційних технологій. Згідно з результатами дослідження експертів асоціації «IT Ukraine» та Офісу ефективного регулювання (BRDO), за результатами першого півріччя 2018 року ІТ-послуги обігнали трубопровідний транспорт та стали другою найбільшою галуззю з експорту послуг із часткою 20% загального обсягу експорту з України. За використаними в дослідженні даними Державної фіскальної служби, сума сплачених ІТ-фірмами податків протягом 2014-2017 років щорічно зростала на 27% і тепер досягла 4,1 мільярда гривень, цьогоріч зростання триває. За даними опитування, 2017 року дохід найманих працівників ІТ-фірм перевищував середню зарплату всемеро, а осіб, що співпрацюють з ІТ-компаніями як приватні підприємці – у 7,8 разу.

В інших галузях економіки зростають зарплатні борги: за даними Державної служби статистики, станом на 1 жовтня 2018 року загальна сума боргу із заробітних плат становила 2,8 мільярда гривень, що на 6,5% більше, порівняно з 1 вересня. Національний банк знизив прогноз міжнародних резервів на кінець 2018 року з 20,7 до 19,2 мільярда доларів, а прогноз інфляції на 2018 рік – з 8,9% до 10,1%. Європейський банк реконструкції та розвитку поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України за підсумками 2018 року до 3,5%.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Реклама

Стрічка новин