До кінця року кількість отримувачів субсидій зменшиться на третину

08:41 5 Травня 2017

До кінця року кількість отримувачів субсидій зменшиться на третину

Фото: osbb-inform.com.ua

Від 1 травня центри соціального захисту нагадують мурашники. Кабінет Міністрів учергове змінив правила нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Налякані зимовими платіжками українці сподіваються й надалі отримувати від держави бодай якусь компенсацію, при цьому не усвідомлюючи, що уряд втілює добре продуману стратегію, спрямовану на радикальне зменшення  кількості отримувачів субсидій.

Більша зарплата – менша субсидія

Перший дзвоник пролунав 1 січня, коли мінімальну зарплату в Україні підвищили до 3 200 грн. Відповідно, доходи кожної сім’ї принаймні номінально виросли (не будемо зараз підраховувати обов’язкові платежі, які потрібно сплатити з мінімалки), тож і розміри субсидій зменшилися. Вірніше, зменшаться після нинішнього перерахунку.

Проте значно більше на їх розмір вплине підняття прожиткового мінімуму, який із 1 травня становить 1 684 грн. Якщо хтось із прописаних у квартирі ніде офіційно не працює і не зареєстрований у центрі зайнятості, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (3 368 грн). Це означає зменшення субсидій для родичів приблизно 5 млн заробітчан, які змушені гарувати за кордоном, оскільки вдома роботи немає.

Непереливки буде й тим, хто не знайшов роботу ні за кордоном, ні в Україні. На сьогоднішній день кількість реальних безробітних в Україні коливається на рівні 1,9 млн осіб, із них лише 400 тис. зареєстровані в центрах зайнятості, повідомив у ефірі телеканалу ZIK  віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Ще цікавіше, що один прожитковий мінімум дораховують у дохід студентів, які не отримують стипендію. Звідкіля в студента візьмуться 1 684 грн – нікого не цікавить.

Тотальне скорочення

Також 1 травня набула чинності постанова Кабміну №51 від 6 лютого 2017 року про зниження соціальних нормативів на використання теплової енергії, електрики та газу. Ще одне нововведення: якщо раніше субсидію на опалювальний сезон призначали із 1 жовтня по 30 квітня і перераховували відповідно до рішення органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про дату початку/закінчення опалювального сезону, то в 2017 – 2018 роках для користувачів індивідуального опалення субсидію нараховуватимуть із 15 жовтня по 15 квітня. Тобто, місяць доведеться грітися за власний кошт.

Були прикро вражені й ті, хто цілу зиму економив газ та електрику, сподіваючись залишити «заначку» на наступний опалювальний сезон. Ще торік чиновники обіцяли, що переплату списувати не будуть. Але тепер правила гри вирішили змінити. «Якщо ви опалюєте будинок або квартиру газом, на рахунку залишать суму, еквівалентну 100 кубометрам газу. Якщо у вас переплата з центрального опалення – всі гроші спишуть із рахунку та повернуть до бюджету», – пояснили на «гарячій лінії» Кабміну.

Щоправда, урядовці вирішили трохи заохотити економних громадян, пообіцявши до 1 вересня виплатити їм до 700 гривень компенсації готівкою. До речі, згідно ст. 165.1.1 Податкового кодексу України, ця компенсація не включається до загального оподатковуваного доходу й не повинна зазначатися у декларації про доходи.

Боржникам тут не місце

Однак, чи не найбільшого резонансу набула постанова  Кабінету Міністрів №300 від 26 квітня. Згідно з документом, тепер житлова субсидія не призначатиметься за наявності у споживача двомісячної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Водночас, як повідомила Державна служба статистики, заборгованість населення України з оплати за природний газ із 1 січня по 31 березня 2017 року зросла на 16,7% – до 7,117 млрд грн; за централізоване опалення та гаряче водопостачання збільшилася на 8,8% – до 10,355 млрд грн, а за утримання будинків та прибудинкових територій на 4,3% – до 2,5 мільярда. Загалом маємо майже 20 мільярдів гривень!

Зрозуміло, що боргують в основному ті, хто й так ледве зводить кінці з кінцями. Тепер цим бідакам ще й скасують субсидії.

Для їх отримання потрібно або повністю погасити заборгованість, або укласти договір про її реструктуризацію.

Але чи багато боржників зможуть одразу погасити потрібні для реструктуризації 30% заборгованості – велике питання. Водночас вимога попередньої оплати третини боргу – взагалі-то незаконна. Принаймні в тексті Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»  згадки про 30% немає взагалі.

Тарифна гонка: до фінішу ще далеко

Також не зовсім відповідають дійсності запевнення влади, нібито подальшого збільшення комунальних тарифів більше не буде. У квітні Верховна Рада проголосувала за Закон «Про ринок електроенергії» , який одразу викликав запеклі дискусії. Відтепер правила гри на ринку електропостачання наступні. Є виробники (атомні станції, ГЕС та ТЕС), далі – фірми, які купують електроенергію в постачальників та перепродують кінцевим споживачам, між ними – власники мереж. Досі фактичними монополістами на ринку передачі електроенергії та її подальшого продажу виступали приватні обленерго.

Отож, тепер між виробниками і власниками мереж мають з’явитися посередники – компанії, які купуватимуть кіловати у виробників, а після доставки – продаватимуть споживачам. Вони, за задумом, мали б створити конкурентне середовище, тож, як переконують в уряді, споживач отримає можливість обирати найвигіднішу пропозицію.

У теорії все виглядає дуже логічно. Але сучасні українські реалії здатні спаскудити будь-яку логічну конструкцію. Якщо в ланцюжку з’являється ще одна ланка – значить, хтось захоче на цьому заробити.

Досі ціна на електрику в Україні обчислювалася за формулою «виробник + обленерго». Тепер у це рівняння доведеться вставити ще й третього, який, зрозуміло, й собі захоче бодай таку-сяку копійчину.

Як заявив «Німецькій хвилі» колишній член Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг Андрій Герус, для населення ціна електроенергії може вирости приблизно в два або три рази.

Мінус 2,5 мільйона

Аналізуючи рішення влади в сфері надання субсидій, можна зробити однозначний висновок – уряд втілює чітку стратегію, спрямовану на максимальне скорочення виплат із держбюджету. Зазначимо, що в меморандумі МВФ про виділення Україні четвертого траншу кредиту в розмірі 1 млрд доларів, серед інших міститься вимога «переглянути параметри системи комунальних субсидій». Що це означає на практиці – жоден з урядовців не поспішає пояснювати.

Можливо, сам того не бажаючи, відповідь дав міністр соціальної політики Андрій Рева. У квітні в інтерв’ю  «Дзеркалу тижня» він заявив, що до 1 січня 2018 року кількість одержувачів субсидій в Україні скоротиться на третину. «Коли ми рахували, скільки взагалі може бути одержувачів субсидій, то виходили на 8 – 9 млн. Фактично, на січень 2017-го їх було 7,5 млн. Решта 1,5 млн, скоріш за все, мали формальне право на одержання дуже невеликої субсидії, але просто не схотіли займатися її оформленням. Оскільки стрімкого зростання тарифів уже не буде, а доходи людей зростають, я прогнозую, що на 1 січня 2018-го субсидії отримуватимуть близько 5 млн домогосподарств. Приблизно третина відсіється», – зазначив Андрій Рева.

Залишається тільки уточнити, що доходи зростають лише номінально, підвищення мінімалки повністю нівелює інфляція та ріст цін. Доки на дворі літо – українці сяк-так потягнуть оплату величезних (як на мізерні доходи більшості населення) житлово-комунальних послуг. Але щойно стартує наступний опалювальний сезон – в Україні може піднятися нова хвиля соціального невдоволення.

Ігор БЕРЧАК, спеціально для Leopolis.news

Останні новини