Економічні підсумки тижня: бюджетна резолюція, бідність українців та зростання інноваційності

13:34 19 Червня 2017

Економічні підсумки тижня: бюджетна резолюція, бідність українців та зростання інноваційності

фото: ult.kz

Минулий тиждень, 12–16 червня, для економіки України запам’ятається оприлюдненням бюджетної резолюції на три наступні роки з цікавими прогнозними показниками, результатами соціологічного опитування, за яким 60% українців за минулий рік зубожіли, та входженням України у топ-50 найбільш інноваційних країн світу.

Проект парламентської постанови щодо основних напрямів бюджетної політики на найближчі три роки оприлюднило українське онлайн-видання «Економічна правда». Документ показує, що українське Міністерство фінансів робить ставку на ріст податкових надходжень та зниження вартості національної валюти. Так, згідно з проектом резолюції, обсяг податкових надходжень до бюджету має збільшитися з 704,2 мільярда гривень 2018 року до 824,8 млрд гривень 2020-го. Міністерство фінансів прогнозує, що наступного року доходи загального фонду держбюджету становитимуть 790,2 млрд грн, видатки – 856,6 млрд грн, а дефіцит бюджету – 61,7 млрд грн. Доходи і видатки бюджету у 2019 та 2020 роках становитимуть, відповідно, 839,6 та 907,7 млрд грн і 890,2 та 957,4 млрд грн – тобто в найближчі три роки бюджет держави залишатиметься дефіцитним, але його дефіцит заплановано скоротити до 2% ВВП 2019 року.

Прогнозний обмінний курс гривні, який використовували при розрахунках показників загального фонду держбюджету, відображає подальше зниження вартості гривні – на думку Мінфіну, в середньому 2018 року за 1 долар США даватимуть 29,3 гривні, 2019-го – 30,5 грн, а 2020-го – навіть 31 гривню за долар. Бюджетна резолюція передбачає поетапне підвищення мінімальної зарплати – з нинішніх 3200 грн на місяць до 3723 грн на місяць з січня 2018 року, 4173 грн на місяць з січня 2019 року та 4425 грн на місяць з січня 2020 року. Проект бюджетної резолюції визначає одним зі стратегічних завдань на 2019-2020 роки запровадження загального декларування доходів та витрат фізичних осіб та податкового контролю з використанням непрямих методів за відповідністю доходів та витрат громадян, але прем’єр-міністр Володимир Гройсман це рішуче спростовує – принаймні 15 червня під час спілкування з журналістами він чітко заявив: «Ми не підтримуємо. Цієї системи запроваджено не буде».

Щодо українських зовнішніх боргів, то міністр фінансів України Олександр Данилюк на прес-конференції заявив, що Україна планує знову рефінансувати свій борг через вихід на міжнародні ринки запозичень на сприятливих умовах. За його словами, Мінфін хоче вийти на міжнародні ринки запозичень восени. Запорукою успіху в цій справі є подальша імплементація реформ та отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду,  який міністерство очікує отримати влітку або ж на початку осені. Загалом за 2017-2019 роки Україна має виплатити 14 млрд доларів зовнішнього боргу, 11 мільярдів з яких мають виплатити з державного бюджету.

Щоправда, не виключено, що в цей же період відбудеться зростання держборгу – так, за даними газети «Дзеркало тижня» з посиланням на джерела в Національному банку та попередні результати аудиту, найбільший український банк – «Приватбанк», який націоналізували наприкінці минулого року, знову потребує докапіталізації на суму від 36 до 50 мільярдів гривень. Причина – потреба повернення частини сум, які списали з порушеннями чинного законодавства з рахунків компаній, пов’язаних з колишніми власниками, а також списаних євробондів, за якими Україна має мінімальні шанси перемогти в судовій боротьбі. Окрім того, залишається відкритим питання повернення інсайдерських кредитів компаній, пов’язаних з екс-власниками. Нагадаємо, що на докапіталізацію «Приватбанку» вже було витрачено понад 116,9 млрд гривень, переважною частиною яких є облігації внутрішньої державної позики.

Усі описані вище події та показники безпосередньо впливають на рівень інфляції в Україні, який і надалі залишається доволі високим. Натомість це не сприяє економічному зростанню – як заявив минулого тижня в інтерв’ю «Економічній правді» відомий американський економіст Джон Тейлор, «інфляція не сприяє економічному зростанню. Вона не підвищує рівень добробуту людей. Іноді вона особливо шкодить людям з низьким рівнем доходів, які не можуть уникнути цих негативних наслідків. Малозабезпечені втрачають, тому що їхні заощадження знецінюються».

Тезу відомого економіста підтвердили оприлюднені минулого тижня результати проведеного в травні 2017 року дослідження соціологічної групи «Рейтинг», згідно з яким більш як 60% українців стверджують, що за останній рік їхній матеріальний стан погіршився. «За останній рік у більш як 60% опитаних погіршилося матеріальне становище, у 30% воно не змінилося, лише у 6% поліпшилося. Більш ніж 60% опитаних не під силу сплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги, 35% мають змогу їх оплачувати», – йдеться в дослідженні. Результати дослідження також стверджують, що 97% опитаних відчувають на собі підвищення цін на споживчі товари і послуги цього року.

На думку 65% опитаних, причиною поганого економічного стану в Україні є непрофесіоналізм та корупція чинної влади, також 54% головною причиною назвали воєнні дії на сході країни, 31% – неспроможність Верховної Ради ухвалювати потрібні країні закони, 28% – непрофесіоналізм та корупцію попередньої української влади. Щодо боротьби з корупцією в Україні дуже влучно висловився директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи та Кавказу Френсіс Маліж. У своєму виступі 15 червня на форумі розвитку української економіки в Києві він заявив: «Боротьба з корупцією в Україні схожа на спортивну риболовлю. Спочатку ловиш рибу, фотографуєшся з нею, а потім відпускаєш». Натомість він відзначив суттєвий прогрес України в непрямій боротьбі з корупцією, особливо у фінансовому та енергетичному секторах – завдяки усуненню посередників на газовому ринку та очищенню банківської системи. І добре, що хоч щось в Україні в цьому найпроблемнішому напрямі роблять, інакше тут не було б жодних позитивних результатів у розвитку.

А позитивні результати в Україні є. Так, минулого тижня стало відомо, що Україна за рік увійшла до топ-50 найбільш інноваційних держав світу, піднявшись з 56-го на 50-те місце в рейтингу інноваційних країн від «Global Innovation Index». Першою серед найбільш інноваційних держав, як і рік тому, стала Швейцарія. До першої трійки також входять Швеція та Нідерланди. Польща розташувалася на 38-й позиції, Росія – 45-та, Молдова – 54-та, Білорусь – на 88 місці. Рейтинг інноваційних країн світу розраховують на підставі низки показників, які стосуються бізнес-клімату та інноваційної діяльності.

Успіхи України минулого тижня помітили не тільки в інноваціях – за інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, за підсумками першого кварталу 2017 року інвестиції в аграрний сектор України досягли 403 млн доларів та перевищили докризовий період 2013 року. Зокрема, інвестиції в агровиробництво зросли на 52,8% порівняно з аналогічним періодом 2016 року та на 28,4%, якщо порівнювати з першим кварталом 2013-го. Структура інвестицій демонструє, що агропідприємства активно оновлюють техніку та обладнання, а також реалізують відкладений попит – 97% інвестицій першого кварталу було вкладено в матеріальні активи. За станом на 6 червня цього року вперше з жовтня 2014-го загальна ринкова вартість українських публічних агрокомпаній перевищила 3,5 мільярда доларів.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Реклама

Останні новини