Економічні підсумки тижня: газова перемога, митний скандал та зниження конкурентності

12:41 6 Червня 2017

Економічні підсумки тижня: газова перемога, митний скандал та зниження конкурентності

Безперечно, головною новиною минулого тижня для української економіки стало проміжне рішення Стокгольмського арбітражу в справі суперечки між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом» щодо умов контракту на постачання газу від 2009 року, яке можна назвати вагомою перемогою України – незважаючи на те, що рішення не є фінальним.

Адже арбітраж скасував дві найбільш кабальних та невигідних умови контракту – умову «бери або плати», за якою Україна зобов’язувалася щорічно платити Росії за 52 мільярди кубометрів газу незалежно від того, скільки реально імпортує, та формулу визначення ціни відповідно до вартості «кошика» нафтопродуктів, яка робила російський газ для України істотно дорожчим за цей же газ у Європі навіть з урахуванням сплаченого транзиту. Окрім того, скасований як неринковий пункт контракту про заборону реекспорту придбаного російського газу в треті країни.

Для України ухвалене рішення є особливо важливим з огляду на досить високу ціну питання – адже у цьому позові сума претензії «Газпрому» до «Нафтогазу» склала близько 47,5 мільярда доларів.

«Якщо б, не дай Бог, вимога «Газпрому» була б задоволена, збитки від зрадницької позиції тодішнього керівництва держави склали б більше 45 мільярдів доларів», – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, назвавши можливий програш та виконання вимоги «бери або плати» катастрофою для України. Отож, катастрофи вдалося уникнути, але багато питань в цій українсько-російській газовій суперечці залишаються відкритими. І не тільки тому, що повний текст рішення займає близько 800 сторінок та потребує ретельного вивчення, а й тому, що остаточне рішення ще тільки буде ухвалено, а обсяг взаємних претензій є дуже великим – аж 65,1 мільярда доларів. Зустрічні претензії України в особі «Нафтогазу» до Росії складають 18 мільярдів доларів, 14 мільярдів з яких – компенсація за несправедливу ціну газу, придбаного і сплаченого з 2011 до 2015 року, а решта – нараховані на неї штрафи. Є також і другий спір за позовом України, який розглядає Стокгольмський арбітраж – щодо транзитних тарифів, у якому Україна вимагає переглянути «заморожену» «Газпромом» вже 5 років ціну на транзит у зв’язку зі зміною умов формування транзитних тарифів у Європі після ухвалення Третього енергопакету. Претензії за цим спором до «Газпрому» складають 12,3 мільярда доларів при мінімальних зустрічних вимогах до «Нафтогазу». За підсумками розгляду обох справ не виключено, що кожній стороні доведеться щось доплатити одна одній, але однозначно можна стверджувати, що газової катастрофи не буде – принцип «бери або плати» скасовано, та й Україна вже більш як півтора роки успішно обходиться без російського газу взагалі.

Ще одна політична та економічна перемога України минулого тижня відбулася в Європі – Нідерланди врешті-решт ратифікували угоду про асоціацію між ЄС та Україною, а Європарламент 1 червня проголосував за розширення безмитних квот для імпорту українських товарів. Таким чином, для українських виробників промислової та сільськогосподарської продукції, за винятком пшениці, томатів та сечовини, буде відкрито кордони для експорту додаткових обсягів товарів. Щоправда, українська митниця минулого тижня здійснила прямо протилежні дії для українських споживачів – скандал із фактами затримки посилок в Україну із товарами міжнародних брендів став другою резонансною подією минулого тижня. Так, протягом останніх кількох тижнів митниці розпочали посилено перевіряти українські сортувальні станції міжнародного поштового обміну та затримувати посилки, адресовані громадянам – зокрема, з пристроями китайських компаній Meizu та Xiaomi. Правову базу для цього створює чинне українське законодавство із охорони авторських прав, згідно з яким офіційно імпортувати в Україну товари міжнародних брендів можуть лише компанії, уповноважені представником власника торгової марки, який внесено до спеціального митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності. Такі умови захищають права брендів, але обмежують конкуренцію між їхніми дистриб’юторами в Україні – адже саме повноважний представник вирішує, хто має право ввозити брендовий товар в Україну та на яких умовах продавати його на ринку. В результаті в Україні ціни на офіційно ввезені брендові товари не відрізняються від місця придбання та можуть бути істотно вищими за їхню вартість в інших країнах, а порушники цього принципу можуть бути позбавлені прав на імпорт. Зрештою, так і сталося з посилками Meizu – офіційний представник правовласника подав до Державної фіскальної служби претензію про «систематичну бездіяльність проти регулярних поставок контрафактної продукції», наводячи у приклад саме поставки у приватних поштових посилках, які, до того ж, підпадають під встановлені Митним кодексом України ліміти безмитного пересилання (150 євро). Причина заяви – на поверхні: придбані на китайських інтернет-майданчиках пристрої Meizu  в середньому на 25% дешевше, ніж в офіційному магазині бренду, пов’язаному з його представником! А вирішувати, оригінальний товар у посилці чи підробка, теж уповноважений представник бренду – формально вимоги дотримано. Щоправда, після медіа-резонансу та прямих запитань на засіданні уряду Державна фіскальна служба офіційно заявила, що ніхто ніяких вказівок затримувати приватні посилки не давав, та закликала «не створювати резонанс» довкола цієї теми. Та й посилки якось так одразу в Україну все-таки почали доходити, що можна вважати теж перемогою, але громадською.

Перемоги – це добре, але ситуації, подібні до описаної вище, прямо відображаються на міжнародних рейтингах країни. Так, в оприлюдненому на початку червня оновленому рейтингу конкурентоспроможності економік світу, який щорічно формує Всесвітній центр конкурентоспроможності (дослідницька група у бізнес-школі IMD у Швейцарії), Україна втратила одну позицію порівняно з 2016 роком та перемістилася на 60 місце – між Хорватією та Бразилією. Менш конкурентними за Україну з 63 країн-учасників, крім Бразилії, є лише Монголія та Венесуела. Тим часом, Польща у цьогорічному рейтингу посіла 38-му позицію, Естонія – 30-ту, Литва – 33-тю, а Росія – 46-ту. Найконкурентнішими  економіками світу рейтинг визначає Гонконг, Швейцарію, Сінгапур, Сполучені Штати Америки та Нідерланди.

Але позитивних новин минулого тижня було все-таки більше. Так, з 12 червня українські громадяни отримають можливість робити перекази в іноземній валюті за межі України без обмеження сум – відповідні обмеження були скасовані Національним банком України. Нацбанк також дозволив фірмам купувати валюту на міжбанківському ринку, незважаючи на наявність валютних депозитів, але наразі залишив обов’язковий продаж валютної виручки на рівні 50% надходжень. Майже на 60% зросли інвестиції в український аграрний сектор – за січень-березень 2017 року вкладення у цей сектор економіки зросли до 10,9 млрд. гривень. За даними Асоціації виробників молока, у 2017 році Україна увійшла до ТОП-5 найбільших світових експортерів вершкового масла. Зростають інвестиції в інноваційні підприємства – за повідомленням Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій, кількість таких вкладень зросла на 32%, а загальна їх сума перевищила 400 млн. доларів США. І ще дві приємних новини. Перша: українське інтернет-видання Payspace Magazine з посиланням на анонімні джерела у платіжних системах повідомило про можливий старт роботи платіжної системи Apple Pay в Україні вже у наступному році. Друга новина – важливіша: керівник однієї з київських девелоперських фірм повідомив, що шведська мережа магазинів меблів та товарів для дому ІКЕА вже найближчим часом вийде на український ринок. Цю новину, хоч і без вказання конкретних термінів, підтвердили і в самій ІКЕА. Враховуючи жорсткі стандарти прозорості бізнесу ІКЕА та вимог до відсутності корупції в країні перебування – це добрий знак, що дає надію.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Останні новини