Економічні підсумки тижня: пенсійна та електронна реформа, валютні інтервенції та еміграційні настрої

11:28 9 Жовтня 2017

Економічні підсумки тижня: пенсійна та електронна реформа, валютні інтервенції та еміграційні настрої

Фото: vestnik.in.ua

Головною подією минулого тижня для української економіки, безперечно, стало ухвалення Верховною Радою України довгоочікуваної пенсійної реформи, яка була однією з ключових умов для відновлення переговорів про подальше кредитування держави Міжнародним валютним фондом та іншими світовими фінансовими організаціями.

Незважаючи на узгодження основних параметрів ухваленого закону про пенсійну реформу з міжнародними фінансовими організаціями, незадоволеними новим законом залишилися і вони, і ті, кого цей закон стосується, тобто звичайні українці. Нагадаємо, що через низку внесених до другого читання поправок до змін у законодавство щодо пенсійної системи глибоку стурбованість висловили і МВФ, і Світовий банк. Але якщо із Світовим банком знайти компроміс якось вдалося, то Міжнародний валютний фонд наразі не коментує пенсійну реформу взагалі – фонд зараз набагато більше хвилює питання перегляду ціни на газ для населення та комунальної теплоенергетики, на якому він наполягає і яке наразі відкладено на невизначений термін, а також зміни до системи автоматичного відшкодування податку на додану вартість. З останнього приводу представник фонду Йоста Люнгман навіть звернувся з листом до спікера парламенту Володимира Парубія та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом не робити цього, оскільки внаслідок змін, на думку фонду, працююча система відшкодування ПДВ буде замінена ручним управлінням на рівні обласних податкових інспекцій.

Якщо ж говорити власне про пенсійну реформу, то основною її новацією стало збільшення вимог до страхового стажу для виходу на пенсію, яке вже встигли назвати прихованим підвищенням пенсійного віку. Зокрема, з 2018 року вийти на пенсію в 60 років можна буде тільки при страховому стажі в 25 років, а не в 15 років, як було досі. Стаж у 15 років дасть право вийти на пенсію тільки в 63 роки. З 2019 року при стажі в 15-16 років вийти на пенсію можна буде тільки у 65 років, але до 2028 року поріг страхового стажу підніматиметься до 35 років. Змінюється принцип оцінки страхового стажу, впроваджується автоматична індексація пенсій, з 2018 року скасовуються пільгові пенсії для прокурорів, держслужбовців, наукових працівників, депутатів та дипломатів, але окремі категорії пенсіонерів-пільговиків зберігаються. Ухвалена пенсійна реформа передбачає підвищення існуючих пенсій в середньому на 692 гривні, або на 25,3 долара США на місяць.

Водночас при всій компромісності своїх положень для міжнародних кредиторів та звичайних українців ухвалена 4 жовтня пенсійна реформа не вирішує двох головних проблем української пенсійної системи: дефіциту Пенсійного фонду, який на сьогодні складає приблизно 140 мільярдів гривень на рік, та впровадження накопичувальної пенсійної системи. Щодо першого пункту – закон не містить навіть спроб хоч якогось впливу на видаткову частину Пенсійного фонду, «заморожуючи» дефіцитність його бюджету, а до другого питання парламент планує повернутися тільки у наступному році – закон визначає, що накопичувальна система запрацює у 2019 році. Якою буде накопичувальна пенсійна система по-українськи, на сьогодні теж незрозуміло, але з цим однозначно треба щось робити – адже існуючий нині в Україні принцип солідарного пенсійного забезпечення збільшує податкове навантаження на працюючих громадян при збереженні мінімального середнього розміру пенсії та не заохочує платників податків фінансувати Пенсійний фонд. Іншими словами, для підтримання мізерних пенсій, які в переважній більшості не забезпечують навіть мінімальний рівень існування, держава змушена брати все більше грошей у тих, хто платить податки, оскільки сумлінних платників стає все менше через вихід «у тінь» або еміграцію працівників, які розуміють, що скільки б вони не платили пенсійних внесків, гідна пенсія їм «не світить».

Другою важливою реформою, яка минулого тижня була ухвалена в Україні, стало ухвалення парламентом закону «Про електронні довірчі послуги», проект якого був запропонований урядом. Цей закон мав бути ухвалений ще у лютому 2017 року, але тоді для цього забракло голосів депутатів. Ухвалений закон дозволить повноцінно використовувати в Україні системи електронної ідентифікації для отримання адміністративних або банківських послуг – електронний підпис та електронну печатку, позначку часу, рекомендовану електронну пошту та перевірку електронних ресурсів на достовірність. Закон дозволить користувачам обирати собі постачальника електронних довірчих послуг та легітимізує всі акредитовані центри сертифікації ключів, що працюють в Україні. Додатковою лібералізацією економічних відносин стало рішення Національного банку не запитувати у клієнтів копії документів для аналізу їхньої діяльності при проведенні переказів валюти за кордон, а також ухвалені парламентом зміни у законодавство, яке спрощує подання фінансової звітності підприємств, які працюють за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Минулий  тиждень також запам’ятався подальшим зниженням курсу української національної валюти – на міжбанківському валютному ринку курс продажу долара США виріс з 26,66 до 26,83 гривні за долар, а на готівковому ринку перейшов межу в 27,3 гривні за долар. Для стабілізації ринку Національний банк ініціював кілька аукціонів для банків із граничним обсягом продажу до 100 мільйонів доларів, на яких було продано від 15 до 38 мільйонів доларів кожного разу. Проведені заходи мали ефект, і станом на кінець тижня долар подешевшав до 26,74 гривні на міжбанку та до 27,2 гривні на готівковому ринку. Причиною подорожчання іноземної валюти став щорічний осінній ажіотаж, викликаний закупівлею імпортних енергоносіїв перед опалювальним сезоном, та скорочення експортної активності на інших ринках, яка призводить до зменшення пропозиції валюти. На готівковому ж ринку додатково має місце спекулятивний ажіотаж, який, щоправда, вже переріс у стійку тенденцію – українці зменшують продаж іноземної валюти, але істотно нарощують її купівлю.  Зокрема, у вересні 2017 року чистий продаж валюти, тобто перевищення продажу валюти населенням над її купівлею, склав лише 40,6 мільйона доларів, що є найнижчим показником за весь 2017 рік. Нагадаємо, що найбільший чистий продаж валюти у поточному році був зафіксований у травні – аж 449,2 мільйона доларів. Тобто українці починають купувати валюту про запас, і це може теж посилити тиск на курс готівкової гривні вже у найближчому майбутньому. Хоча фундаментальних передумов для ажіотажу бути не повинно – з початку року міжнародні золотовалютні резерви України зросли на 20% без кредитів МВФ та станом на 1 жовтня досягли максимального з 2014 року рівня у 18,637 мільярда доларів.

На завершення – ще кілька важливих новин, якими запам’ятався минулий тиждень. 5 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко в присутності бізнес-омбудсмена Альґірдаса Шемети підписав лист-орієнтування силовим органам про недопущення порушень прав підприємців. Лист підписано на виконання вимоги президента України не допускати невмотивованих силових дій проти бізнесу  – саме на численні обшуки та «маски-шоу» лунало найбільше скарг під час зустрічі Петра Порошенка з українським великим бізнесом, яка відбулася кілька тижнів тому. Торговий представник України Наталя Микольська під час Київського міжнародного економічного форуму заявила, що Україна вже увійшла до ТОП-10 експортерів харчової продукції до Європейського союзу, що свідчить про високу конкурентоздатність та популярність українських продуктів харчування. В Україні зростає виробництво автомобілів – за 9 місяців цього року, за даними асоціації «Укравтопром», українські заводи виготовили майже 5700 автомобілів, що на 77,3% більше результату минулого року. Рейтингові агентства та міжнародні організації вірять у розвиток української економіки – зокрема, агентство Fitch прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту в Україні у 2017-2018 роках на 2-3%, а Світовий банк зберігає прогноз росту ВВП на 2017 рік у 2% при інфляції 10%. А от звичайні українці, схоже, в успіх своєї економіки вже не вірять – за даними дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у вересні поточного року, 44% українців шукає можливості працевлаштування за кордоном, а серед молодих людей виїхати на роботу за кордон бажає 68% опитаних. З вересня 2016 року кількість людей, що хочуть емігрувати назавжди, зросла на 5%, а тих, хто хотів би просто працювати за кордоном – на 3%.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Реклама

Стрічка новин