Хто володіє автобусними маршрутами у Львові: узбеки, банкіри, чиновники, громадські активісти

10:58 7 Грудня 2018

Хто володіє автобусними маршрутами у Львові: узбеки, банкіри, чиновники, громадські активісти

Сфера пасажирських перевезень у Львові нагадує священну корову: чіпати її не можна, а подоїти дозволено лише обраним. За оцінками експертів, у цій галузі крутяться сотні мільйонів готівкових гривень. І спроби хоч якось облікувати цей кеш постійно наражаються на спротив.

Хто нас возить?

Ситуація з громадським транспортом, особливо з маршрутками, є впродовж багатьох років постійним джерелом неспокою у Львові. Перевізники нерідко ставлять владі жорсткі ультиматуми, які загрожують функціонуванню самих перевезень та породжують соціальне напруження в громаді.

Львів’яни мають знати своїх «героїв» автотранспортного фронту. Редакція вирішила зібрати з відкритих джерел інформацію про власників та засновників львівських фірм, що працюють на ринку автобусних пасажирських перевезень у місті.

Особливої конкуренції тут не помітно: в обласному центрі працюють лише чотири приватні перевізники (ТзОВ «Міра і К», ПАТ «Львівське АТП-14630», ТзОВ «Фіакр-Львів», ТзОВ «Успіх БМ») та один комунальний (ЛКП «АТП №1»).

Директором ТзОВ «Міра і К», яке обслуговує 7 маршрутів у м. Львові, є Т.Солтис, а засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками – І. Велійка та Т. Хома. Варто зазначити, що Іван Велійка очолює Львівську обласну організацію роботодавців автомобільного транспорту «Укравтотранс-Львів» та Громадське об’єднання автомобільних перевізників Львівської області «Західавтотранс».

Директором ПАТ «Львівське АТП-14630», яке також обслуговує 7 маршрутів у м. Львові, є С.З. Кузбит. Кінцеві бенефіціарні власники цього підприємства: В.Є.Хома, З.А.Абдурахмонов (Узбекистан), А.А. Аллокуров (Узбекистан), М.О.Ахметов (Узбекистан).

Підприємство ТзОВ «Фіакр-Львів», яке обслуговує 8 львівських маршрутів, очолює колишній начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради Микола Шкурган. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником фірми є Р.Левик.

Директор ТзОВ «Успіх БМ» – Ю.Мельник, засновники: Бевко Р.М., Мельник Ю.І., Батючок О.М., Іськович В.В., Пшеничний І.В., Завербний А.Я. Підприємство обслуговує у Львові 3 маршрути.

ЛКП «АТП №1» обслуговує найбільше львівських маршрутів – аж 17. Його директором є Орест Хамула. Він свого часу був радником голови правління ПАТ «Укргазпромбанк», з яким підприємство співпрацює за угодою лізингу.

До речі, представники опозиції у Львівській міській раді та громадськості звинуватили міську владу у використанні лізингових схем під час закупівлі 150 великогабаритних автобусів для потреб ЛКП «АТП-1». Головна мета цього – уникнення проведення конкурсних процедур за системою «РгоZогго». Вказану угоду було укладено із Львівською обласною дирекцією державного банку «Укргазбанк» терміном на 3 роки під 18% річних. Окрім того, за умовами угоди, ціну товару прив’язано до курсу євро. На думку опонентів міської влади, вказана відсоткова ставка є завищеною, оскільки практика схожих пропозицій у банківських установах свідчить про їхній середній розмір на рівні 9%. На підтвердження ймовірної змови вони наводять низку фактів. Зокрема, директором регіональної дирекції банку-кредитора є депутат Львівської міської ради від «Самопомочі», член комісії фінансів та планування бюджету Олег Василишин.

Ультиматум перевізників = економічний тероризм пасажирів

Керівник Громадського об’єднання автомобільних перевізників у Львівській області Іван Велійка під час свого останнього листопадового брифінгу повідомив, що економічно виправданий тариф на проїзд у його приватних маршрутках становить 9 гривень 20 копійок. Проте 20 листопада «громадська активістка» Галина Велійка зареєструвала петицію, в якій внесла корективи до вимог Івана Велійки, назвавши економічно обґрунтованим тарифом 9 гривень. Натомість низка громадських організацій Львова вважає наполягання Велійок та їхніх соратників змінити вартість перевезення пасажирів економічним тероризмом щодо городян.

Як не дивно, проте і службовці управління транспорту Львівської міської ради, і працівники виконавчого комітету, роботу яких оплачують львів’яни через податки, солідарно стали на бік приватних перевізників. На сайті міської ради з’явився проект рішення виконавчого комітету, який підготувало управління транспорту щодо підвищення вартості проїзду в маршрутках до 8 гривень. Цей документ оприлюднили 12 листопада в розділі «Проекти регуляторних актів та АРВ».

Андрій Білий, випускник Севастопольського національного технічного університету (магістр із питань радіоелектроніки), радник міського голови Андрія Садового, а тепер іще й заступник Ірини Маруняк, директорки департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, заявив, що опублікувати проект рішення про підвищення тарифу перевезень пасажирів у маршрутках Львова довелося під тиском приватних підприємців. Хоча, як його «тиснули» і де, він не розповів. Не відомо також, чи написав чиновник заяву про тиск у правоохоронні органи.

Нагадаємо, що перед тим, 26 жовтня цього року, виконком завершив конкурс вибору перевізників на окремих маршрутах. На львівському ринку пасажирських перевезень залишилися працювати ті самі приватні та комунальні перевізники, нові фірми не з’явилися. Тож можна було й не проводити конкурс із заздалегідь відомим результатом.

23 листопада в Ратуші відбулась екстрена корпоративна нарада посадовців львівського міськвиконкому і приватних перевізників. Мета зустрічі полягала в напрацюванні узгоджених позицій напередодні громадських слухань щодо необґрунтованих вимог львівських приватних перевізників збільшити маржу їхніх прибутків за наданий їм дозвіл працювати на львівському ринку перевезень.

Після завершення закритих перемовин міськвиконком і приватні перевізники провели брифінг для львівського загалу, під час якого настало непередбачуване фіаско попередніх домовленостей. Андрій Білий розповів, що міськвиконком психологічно дозрів до підняття транспортного тарифу до 8 гривень за умови, якщо приватні перевізники відновлять безкоштовне перевезення пенсіонерів. І наголосив, що «це – основна вимога міста».

Радник міського голови висловив, можна припустити, колективну позицію міськвиконкому: «Так, ми бачимо, що інші великі міста України відкоригували вартість проїзду після зростання ціни на паливо на 25%, бачимо, що є дефіцит водіїв, оскільки вони їдуть на заробітки за кордон. І на сьогодні перевізники, в тому числі й комунальне АТП-1, не мають можливості підняти заробітну плату водіям, щоб залучати більше водіїв на роботу. Тому зрозуміло, що ми повинні забезпечити комфортні та стабільні умови праці для водіїв, щоб вони залишалися в нас працювати».

Хто так возить!

У своїй «програмній» промові Андрій Білий не згадав про комфортні умови для пасажирів, які є головними. Ймовірно, для міськвиконкому ця головна підстава для формування тарифу на проїзд пасажирів не настільки важлива.

Іще пригадалося, що, коли ціна в маршрутках була 4 гривні, голова ГО автомобільних перевізників Львівщини надривно домагався збільшення вартості тарифу принаймні до 5 гривень, тому що пенсіонери не платили за проїзд. Тепер приватні перевізники безкоштовно пенсіонерів не возять, а значить, і вартість проїзду потрібно повернути до попереднього стану, до 4 гривень. У рамках прийдешнього здешевлення витрат на паливно-мастильні матеріали такий тариф буде навіть дуже інвестиційно привабливим для інших бізнесменів, які матимуть намір зайти на львівський ринок перевезень. Якщо буде змінено умови конкурсу.

Водночас представники громадськості критикують наміри перевізників підняти тариф. Основним аргументом противників підвищення цін на проїзд є відсутність належного рівня надання послуг з перевезення пасажирів. Зокрема, наголошують на тому, що обіцянки поліпшити якість перевезень після чергового підвищення цін на проїзд ніколи не виконують, а якість перевезень, навпаки, погіршується з року в рік. Та й, окрім того, люди кажуть, що підвищення вартості проїзду більш як наполовину буде просто не по кишені для більшості населення. Зарплату ж на 50% нікому не підняли.

До того ж, мешканці віддалених від центральної частини міста мікрорайонів відчувають значні труднощі з доїздом до центру, насамперед через малу кількість автобусів на маршрутах. Причиною цього є незадовільний технічний стан автопарку, а також намагання перевізників перевезти максимальну кількість пасажирів за один рейс, отримати більшу виручку при мінімальних затратах. Усе це призводить до постійного переповнення автобусів, зокрема понад передбачену технічними характеристиками норму, спричинює великі черги на зупинках уздовж маршрутів у годину пік, погіршує психологічний стан знервованих пасажирів.

Водночас усю цю ситуацію використовують і різні політичні сили, особливо опозиційні до міського голови Львова Андрія Садового фракції партій «Народний контроль», УКРОП та ВО «Свобода», а також члени близької до неї ГО «Розвиток громади». Вони ініціювали масштабні громадські слухання, а головний «укропівець» Львова Ігор Телішевський навіть зареєстрував петицію про недопущення підвищення ціни на проїзд у львівському транспорті.

Опозиція звинувачує представників міської влади, які переважно представлені членами політичної партії «Самопоміч», у намаганні монополізувати ринок пасажирських автобусних перевезень міста для отримання максимального прибутку від використання непрозорих схем обліку отриманих готівкових коштів, які надходять як оплата за проїзд. Хоча при цьому слід зазначити, що вказані опоненти мерії у своїх виступах часто оминають питання впровадження е-квитка у транспортній сфері міста, що, за оцінкою фахівців, дозволить створити прозорий механізм обліку отриманих коштів.

Окрім того, представники вказаних політичних сил звинувачують міську владу Львова в тому, що посадовці стали заручниками приватних перевізників, які монопольно обслуговують значну частину маршрутів. Це дає їм можливість вдаватися до шантажу та погрожувати припиненням роботи в разі відхилення їхніх пропозицій щодо підвищення тарифів. Зокрема, представники підприємців заявили, що це «гра з вогнем, яка призведе до непередбачуваних і, припускаємо, украй негативних результатів. Бо зупинка транспорту (не через вину перевізників) насамперед ударить по львів’янах». Що ж звучить, як шантаж!

Яке ж резюме всієї цієї історії? А воно просте: питання організації пасажирських перевезень у Львові та вартості проїзду в громадському автотранспорті залишатиметься джерелом соціального напруження в місті та спекуляцій. Цю ситуацію використовують найрізноманітніші громадсько-політичні об’єднання регіону, які для підвищення власного рейтингу можуть ініціювати проведення різного роду акцій протесту за участю і мешканців міста, і представників трудових колективів автотранспортних підприємств. Бо кожен має в цій «транспортній війні» у Львові свої інтереси. Для когось це – гроші, а для інших – політичні дивіденди. А страждають від цього пересічні львів’яни. І врятувати ситуацію може лише впровадження е-квитка та чесна конкуренція на ринку пасажирських перевезень у Львові. Однак це невигідно монополістам та чиновникам, які їм прислуговують.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news 

Реклама

Стрічка новин