Ковтун – про амністію капіталів, комунікування із виборцями, партійне будівництво та кругову корупцію в Україні

19:30 18 Листопада 2016

Ковтун – про амністію капіталів, комунікування із виборцями, партійне будівництво та кругову корупцію в Україні

Цього тижня гостем “Діалогів без краваток” став  член політради партії «Сила Людей» Віталій Ковтун.

Гість «Діалогів без краваток» дискутував  із журналістами та активістами про те, чи пересічний українець довірятиме банківській системі, якщо голова Нацбанку не несе гроші в банк, а тримає готівку вдома, чи потрібна в Україні амністія капіталів, чи заборона вільного продажу землі відповідає європейським підходам та багато інших тем.

Про партію «Сила людей»

«Сила людей» – це політична партія, яка почала формуватися із початку 2013 року. Це спочатку була ініціативна група, у форматі якої ми попрацювали цілий рік. Ми їздили із презентаціями по усіх обласних центрах та низці районних центрів. Говорили із людьми про те, що може вплинути на суспільство, яка потрібна інституція для формування влади, просування демократії, змін та реформ в Україні.  У події Майдану ми увійшли ще не маючи своєї партійної структури, але ми всюди казали, що будемо партією. Ми не хотіли підміняти поняття: створювати громадську організацію, яка у один момент перетвориться у партію. Весною 2014 року ми провели установчий з’їзд, тому засновниками партії були делегати з усієї України. Після установчого з’їзду партійці роз’їхались по всій Україні і почали збирати підписи. Це відбувалося прозоро, відкрито, без якихось технологій. Так, у серпні 2014 року Мінюст зареєструвало політичну партію «Сила людей». Після цього ми увійшли у виборчу кампанію і, не маючи великих бюджетів та медійних майданчиків, отримали свій перший політичний досвід. Сьогодні у партії «Сила людей» є близько 4 тисяч членів та близько 300 депутатів місцевих рад. Очевидно, що партія росте знизу дороги.Дискутуючи на тему, до якої ідеології ми більше схиляємось, вирішили, що це ліберальна ідеологія, бо це стан душі. Це переконання, що треба міняти дуже багато, все і відразу.

Про ринок землі та нерухомості в Україні

Ринок нерухомості в Україні уже відбувся, він є. Мені дуже важко уявити ситуацію, що власник квартири, здаючи її в оренду, отримує дуже низькі, неринкові прибутки. А тепер проаналізуєте те, що відбувається на ринку землі. Там право на оренду землі коштує дорожче, ніж сама оренда. Тобто у нас штучно заблокований ринок землі, його штучно відтягують назад. Питання не в тому, за якими правилами він функціонуватиме, а в його наявності чи відсутності. На мою думку, в нас немає внутрішніх гарантій, нема достатнього золотовалютного фонду для залучення внутрішнього інвестора, у якого на руках є величезні ресурси. Відповідно до різних підрахунків на руках у населення України є близько ста мільйонів доларів. Але люди не довіряються банківській системі. Однак саме початок розвитку ринку землі міг би бути гарантією для інвестицій для громадян України.

Про те, чи є українці лібералами

 В українських реаліях є поняття ліберальної ідеології. І взагалі більшість людей в Україні по своїй суті є лібералами. Питання форми лібералізму є дуже відносним, адже залежить від умов, у яких перебуває суспільство. Насправді американські консерватори є більшими лібералами, ніж ліберали у Росії. Я вірю в те, що Україна приречена на розвиток лібералізму, на вивільнення цієї персональної енергії, яка була затиснута тотальним колективізмом та радянською владою не відомо куди. Скажу так, що українці мають забути, що відбувається на верхах, яке ім’я президента, бо вони можуть навіть жодного разу в житті не потиснути руку президентові, а все, що їх стосується безпосередньо – це життя, у якому вони функціонують, на яке треба звертати увагу. Починати треба із себе: обклеїти квартиру своїми фотографіями і навчитися писати «я» з великої літери. Це перший крок до того, щоб в Україні з’явився гідний громадянин.

Про очікування від виборців

Розраховуємо в першу чергу на здоровий глузд виборців. Коли ми кажемо про те, яку країну хочемо збудувати, то не забуваємо тезу про те, що людина – вільна, відповідальна, досвідчена, яка живе у достатку. Це ключовий момент, бо еталоном ефективного здійснення владних повноважень є ріст добробуту в усіх учасників соціуму. Однак, якщо економіка розвиватиметься так, як зараз, то у якийсь момент у нас зникне можливість збільшувати пенсію, у нас буде обнуління усіх гарантій, зокрема і перед пенсіонерами. А пенсіонери готові слухати, просто з ними треба бути достатньо відвертими.

Про мінімальну заробітну плату в сумі 3200 грн

Встановлення мінімальної заробітної плати – це планова економіка, рудимент Радянського союзу, бо не можна встановлювати певні економічні цензи навіть на такому рівні. Це економічно не правильно. Насправді заробітні плати в половині країни є зовсім іншими, ніж ця мінімалка, але без ключового вирішення цієї проблеми – це просто відкладання чогось незворотного, косметичний ремонт.

Про проблеми Львова

Звичайно, величезний об’єм роботи у Львові – це комунальна система. Однак мене, як мешканця Львова, турбують три складові. Це – повітря, яким я дихаю і яким я не зовсім задоволений, вода, яку я п’ю, якою я теж не зовсім задоволений та сміття. Насправді, із екологією не можна жартувати, адже тут житимуть наші діти і їм треба передати нормальну спадщину.

Про новий суспільний договір   

Ключова проблема того, що у нас в країні відбувається – це відсутність гарантій та ризик втрати свого майна. У нас питання приватної власності не виведене законодавчо достатньою мірою. Тому у нас будують такі величезні паркани, якими, на мою думку, можна зробити нормальні дороги, якщо перетворити їх у асфальт. Тож перший крок в удосконаленні законодавства, починаючи від амністії капіталів, і стане передумовою для формування нового суспільного договору. Суспільний договір – це якраз згода усіх жити за правилами. Ми можемо навіть не змінювати Конституцію, але, отримавши згоду усіх жити за правилами, матимемо суспільний договір. А наразі круговою корупцією зачепили усіх і ми з тим живемо. Нам треба наважитись зробити перший крок.

Про землю, як гарантію безпеки капіталів

Для громадян України гарантією відновлення довіри до фінансової системи могла б бути земля. Чи ми можемо піти на цей крок – це дискусійне питання. На моє переконання, можемо. Таким чином ми зробимо передумови для формування ринку землі. Наприклад, якщо мені дають гарантію, що я отримаю земельну ділянку за те, що внесу свої ресурси у фінансову систему України, це буде хорошим стимулом. Потім, не важливо з яких причин, у мене є гарантія, що ця земля буде моя. А держава у цей момент може сплачувати дивіденди. Ознакою того, що мої гроші зникли буде припинення виплати дивідендів. Такий підхід позбавляє нас ризику проведення різних псевдоприватизацій дев’яностих років, бо це конкретний, чіткий товар.

Про вибори під час війни

Якщо ми апелюємо до наявності війни у нашій країні і кажемо, що дочасні вибори – це зло, то давайте робити хоча б якісь кроки, щоб ці вибори стали добром. Змінюємо правила гри, виборчий кодекс і робимо конкретні кроки. Нічого ж не заважає, більшість у парламенті є. Коли ми говоримо, що у нас в країні війна, тому не можна проводити вибори, то рухаємось в напрямку до диктатури.

Про силу Революції Гідності

25 років незалежності України питання ставлення до Росії було платформою для усіх політиків. Просто треба було сформувати: ти за Росію чи проти, і ти ставав політиком, зайнявши якусь свою електоральну нішу. На щастя, після Революції Гідності оце одне, спрощене питання відпало і є потреба продукувати відповіді на інші питання. Але ми не використали цю всю енергію і відкотилися назад. Українці готові до змін. Ба більше, відповідно до опитувань, проведених два роки тому, багато хто казав, що готовий понести якісь персональні незручності від певних перетворень і змін. Але їх нема зараз. Є важливі, системні, але косметичні речі. І в плані зрушень, економічного чуда, перетворень вся Україна – єдина.

Про те, чи був Ісус лібералом

З точки зору теології Христос мав дві природи – божу та людську. Часто ми кажемо: Христом є Бог, але забуваємо про те, що він був і людиною. Він виніс особисту гідність, гідність людини на рівень, якого до того часу годі було й уявити. Це тотальна соціальна революція того часу, це величезний лібералізм, незбагненний прогрес, наслідки якого ми маємо і досі. У християнстві відношення до людини є найкращим, бо там говориться про людську особу. Христос же був особою. І це якраз ключик до того, що християнство, як ідея, не конфліктує із ліберальними цінностями.

 

Леся БУРБАН, Leopolis.news

Leopolis у Facebook

Останні новини