Що потрібно знати про Статут територіальної громади Львова

16:22 7 Серпня 2017

Що потрібно знати про Статут територіальної громади Львова

Фото: pensia.ua

10 серпня у великій сесійній залі Львівської міськради відбудуться громадські слухання проекту Статуту територіальної громади Львова. Leopolis.news зібрав найцікавішу інформацію про «малу Конституцію» міста.

Статут – це «мала Конституція» територіальної громади, яка визначає правовідносини в самій громаді та із зовнішнім середовищем. Статут територіальної громади не може суперечити Конституції України та законам України, ухваленим на її основі.

Розробка проекту львівського статуту розпочалася ще 2016 року, коли ухвалою міської ради було створено робочу групу з депутатів міськради, громадських активістів, посадових осіб виконавчих органів ради, представників освітніх та експертних середовищ. З часу утворення робоча група провела чотирнадцять засідань. Вона напрацювала проект майбутньої Конституції міста, втім, для його остаточного затвердження потрібно пройти процедуру громадських слухань. Пропозиції від містян прийматимуть до 11 вересня 2017 року в Центрах надання адміністративних послуг м. Львова та на електронну поштову скриньку statut.lviv@gmail.com.

Для чого потрібен статут територіальної громади?

Статут територіальної громади визначає керівні органи територіальної громади – це голова територіальної громади та виконавчі органи – комітети територіальної громади (громадських представників, присяжних засідателів тощо). Статутом територіальної громади визначено склад комітетів та їхні повноваження.

Статут територіальної громади також може регламентувати процедуру висловлення недовіри радам, головам рад та окремим депутатам. Також Статут територіальної громади може регламентувати процедуру проведення місцевих референдумів.

Теперішній Статут міста

Як відомо, Статут Львова не оновлювали ще з 2002 року, а відтоді в житті містян відбулися кардинальні зміни, такі як впровадження системи електронних петицій, громадський бюджет участі та інше.

Статут 2002 року складався з 6 розділів, що включали в себе 62 статті. Ухвалювали його ще за керування тодішнього міського голови Василя Куйбіди. В цьому Статуті прописано такі важливі механізми громадського самоврядування, як міський референдум, загальні збори громадян, громадські слухання та місцеві ініціативи. Однак розробники не приділили достатньої уваги в документі охороні історичної спадщини міста, захисту його історико-архітектурного ареалу – положень про це не було в документі. Механізм участі громадян у самоврядуванні було прописано недосконало, зокрема відсутній порядок скликання громадських слухань та перелік випадків, коли неможливо затвердити певне рішення без участі представників громади.

2010 року спробували ухвалити новий Статут міста. Він складався з 11 розділів та 6 додатків. На відміну від Статуту-2002, у новому було чіткіше прописано механізми участі громадян у самоврядуванні, захист історико-архітектурної спадщини. Окремим розділом було описано принципи відкритості в діяльності органів місцевого самоврядування Львова. Втім, той документ так і не ухвалили через відмову в державній реєстрації. Його розкритикували численні громадські активісти, а управління юстиції відмовилося реєструвати Статут через «недемократичні норми та вагомі земельні питання».

Статут-2017

Й ось нарешті 2016 року дали старт розробці нового Статуту, який у разі ухвалення буде найсучаснішим документом серед аналогічних Статутів інших територіальних громад України.

У проект Статуту-2017 входить 10 розділів та 1 додаток з описом герба та Великого герба Львова та хоругви Львівської міської ради.

Так, у 4 розділі «Форми безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Львова» в статті 30 «Громадські слухання» чітко прописано, перед ухваленням яких рішень потрібна процедура громадських слухань. Стаття 31 «Громадський бюджет Львова» чітко прописує положення про конкурс проектів, які втілюють коштом громадського бюджету міста – 1% загального затвердженого розміру видатків.

Найбільший блок документа складається з повноважень та обов’язків органів міської влади. Йдеться про 5 розділ Статуту – «Органи та посадові особи місцевого самоврядування Львова». Тут додали опис етичних засад роботи депутатів, доповнено текст депутатської присяги, вказано, що депутати мають утримуватися від заяв та дій, що компрометують місто Львів та Україну.

Утім, у Статуті прописано не лише обов’язки депутатів, а й самих львів’ян. Зокрема, в 3 розділі документа чітко прописано обов’язки мешканців міста:

• шанобливо ставитися до об’єктів історико-культурної спадщини;
• шанобливо та ощадливо ставитися до об’єктів інфраструктури та ресурсів міста;
• бережливо ставитися до довкілля, зелених насаджень, екології міста;
• реалізовувати свої права та законні інтереси з повагою до прав інших членів територіальної громади міста Львова;
• дотримуватися та виконувати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Львова;
• сплачувати місцеві податки та збори;
• поважати та дотримуватися норм цього статуту.

У розділі «Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Львові в окремих сферах» визначили поняття громадського простору, особливу увагу приділили охороні культурно-історичної спадщини. Вносити архітектурні та містобудівні перетворення в історичному центрі міста Статут дозволяє лише з відома Комітету світової спадщини ЮНЕСКО та згідно з комплексним проектом регенерації, ревіталізації та реставрації.

«У Статуті можна було б прописати дані, які обов’язково мають оприлюднити. У документі важливо прописати не так форми відкритості роботи місцевої влади, як інформацію, яка б підлягала обговоренню з громадськістю», – каже член робочої групи, депутатка ЛМР Юлія Гвоздович (УГП).

Важливим пунктом проекту нового Статуту є бюджетна резолюція, прописана в 56 статті проекту нового Статуту. «Бюджетну резолюцію щороку ухвалюватимуть, щоб визначити, які основні напрями розвитку міста цього року. Щоразу цей документ повинен пройти всі офіційні процедури та обговорення з громадою», – наголошує Уляна Пак, депутатка ЛМР.

Що в сусідів?

Паралельно зі Львовом новий Статут громади готується ухвалити Київ. Незважаючи на те, що у столиці лише на початку цього року почали працювати над проектом нової «Конституції міста», вже тепер готовий робочий проект документа. Попередній Статут Києва було розроблено ще 2003 року, а зареєстровано в Мін’юсті 2005-го.

У Луцьку чинний Статут міста зареєстровано ще 2007 року. Тернопільську «малу Конституцію» було ухвалено 2011 року, але 2014-го вона зазнала змін, і її оновили.

Статут Івано-Франківська наразі є одним з найсучасніших серед обласних центрів України. Офіційно його зареєстровано 23 червня 2015 року. В новому документі впроваджено чітку процедуру проведення та організації громадських слухань і порядок проведення звітів міського голови, депутатів та представників органів місцевого самоврядування.

Надія Щирба, Leopolis.news

Реклама

Останні новини