Мер Борислава пояснив переваги ОТГ для навколишніх сіл

14:59 19 Травня 2017

Мер Борислава пояснив переваги ОТГ для навколишніх сіл

Фото: detective-lviv.com

Ігор ЯВОРСЬКИЙ: «Через власну невизначеність сільські громади втрачають фінансовий ресурс, який можна було б уже сьогодні використати для розвитку територій» /«Нафтовик Борислава»/

 Події, пов’язані із вивозом до Борислава львівського сміття та блокуванням міського сміттєзвалища, відсунули на другий план питання адміністративно-територіальної реформи.

Про добровільне об’єднання громад сьогодні у Бориславі говорять мало.

Це при тому, що Львівщина у перші дні травня активно обговорювала результати виборів, що відбулися 30 квітня у новостворених Великолюбінській селищній об’єднаній громаді Городоцького району, Магерівській селищній об’єднаній громаді Жовківського району та Розвадівській сільських об’єднаних громадах Миколаївського району.

Наразі залишається невідомим, у якому форматі буде розвиватися Борислав після адміністративної реформи. Перспективний план об’єднаних територіальних громад Дрогобиччини через відсутність добровільної згоди самих громад так і не був затверджений Львівською обласною радою, хоч наприкінці 2016 року це питання набрало особливої гостроти і дуже активно обговорювалося у регіоні. Проте через відсутність узгодженої позиції самих громад щодо майбутнього розвитку територій, постійно діюча депутатська комісія з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради зняла питання затвердження Перспективного плану Дрогобицького району з розгляду на невизначений термін.

Попри значні розбіжності у поглядах на подальший розвиток території із мешканцями сільських населених пунктів, міська влада Борислава продовжує стояти на позиції утворення навколо міста великої об’єднаної територіальної громади, у яку увійдуть 17 адміністративно-територіальних одиниць Дрогобицького району, включаючи території Східницької та Підбузької селищних, а також Модрицької, Попелівської, Ясенице-Сільнянської, Бистрицької, Довжанської, Новокропивницької, Опаківської, Рибницької, Старокропивницької, Ластівківської, Залокоцької, Смільнянської, Нагуєвицької та Урізької сільських рад.

У розмові із міським головою м. Борислава Ігорем Яворським повели мову про реалізацію адміністративно-територіальної реформи та майбутні перспективи Бориславської об’єднаної громади

Пане Ігоре, загальновідомо, що єдиного погляду на втілення адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині немає. Борислав для багатьох став своєрідним каменем спотикання. Одні бачать наше місто центром великої об’єднаної громади, інші – зводять його перспективи до адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, у склад якої, окрім самого Борислава, увійдуть населені пункти Дрогобицького району Попелі та Ясениця Сільна. Що Ви скажете з цього приводу? Невже ідея Великого Борислава так і залишиться нереалізованою?

Сьогодні у Львівській області залишилося два райони, які не мають затвердженого перспективного плану розвитку. Це Дрогобицький і Сколівський. Власне, чому ці два райони залишились без затверджених планів розвитку? Очевидно, основною причиною цього є різне бачення перспектив розвитку територій, а відтак і оптимальної кількості об’єднаних територіальних громад, які мали би утворитись під час реалізації реформи. З цього приводу я б хотів висловити свою особисту думку.

Однозначно дотримуюся позиції, що об’єднані громади, які утворяться у ході реформи, повинні бути в першу чергу спроможними. Тому основою їх об’єднання має стати економічна складова. Будь-якому об’єднанню повинні передувати економічний розрахунок, який має аргументовано підтверджувати, що новоутворена об’єднана територіальна громада зможе себе в майбутньому не тільки утримувати, а й буде здатна забезпечити сталий розвиток територій та населених пунктів, які увійшли у її склад. Це принципова позиція, з якої потрібно виходити, ведучи мову про реалізацію адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині.

Із усіх варіантів, які були запропоновані громадами, як варіанти майбутнього адміністративно-територіального устрою Дрогобицького району, на моє переконання, найбільш привабливим є його поділ на 4 великі об’єднані територіальні громади – Дрогобицьку, Трускавецьку, Бориславську та Меденицьку. Допускаю, під питанням окреме вивчення доцільності створення Підбузької об’єднаної територіальної громади. Усі інші формати адміністративно-територіального устрою регіону, на мій погляд, є не зовсім правильними і не відповідають Постанові Кабміну, у якій виписано рекомендації щодо формування об’єднаних спроможних громад і відповідно перспективних планів територій.

Але якщо говорити відверто, то формат Великого Борислава також не позбавлений суперечностей. Я маю на увазі приміські села Модричі та Дережичі, які хоч є інтегровані в структуру міста, але чомусь відходять до інших територіальних об’єднань: Дрогобич претендує увібрати у структуру ОТГ Дережичі, а Модричі ніяк не хоче відпустити із своїх обіймів Трускавець. Наскільки логічним буде входження цих населених пунктів у склад інших адміністративно-територіальних утворень і у якій мірі це відобразиться на якості життя мешканців та перспективах подальшого розвитку цих населених пунктів?

 Я думаю, що правильніше було б, щоб села, які інтегровані у структуру нашого міста, також ввійшли в Бориславську ОТГ. У інфраструктурах цих населених пунктів є речі, які нас об’єднують, та є спільними як для мешканців Борислава, так і для жителів Модрич чи Дережич. Бо якось нелогічно сприйматиметься той факт, що острівець, який знаходиться на вул. Тустановецькій у Бориславі та належить Модрицькій сільській раді, раптом відійде у підпорядкування Трускавецької ОТГ.

Чи, для прикладу, візьмемо вул. Модрицьку, де мешканці Борислава мають об’єкти нерухомого майна зареєстрованого в Бориславі, а обставини склалися таким чином, що тепер вони знаходяться на території Модрицької сільської ради. Не можна також забувати, що інфраструктурно і Модричі, і Дережичі підпорядковані Бориславу.

У нашому місті знаходиться регіональне відділення служб експлуатації газового господарства та район електромереж, що обслуговують ці населені пункти. Тому для самих мешканців було би добре, щоб вони ввійшли до ОТГ із центром у Бориславі. Входження Дережич та Модрич у структуру Бориславської ОТГ, на мій погляд, спонукало б об’єднану громаду розвивати власну інфраструктуру та братися за відновлення закинутих доріг із Попелів до Дрогобича через хутір Романівку та Дережичі чи із Борислава до Модрич по вул. Модрицькій, а також реанімувати коротку дорогу до Дрогобича через Млинки. Не думаю, що Трускавець чи Дрогобич будуть зацікавлені у реалізації таких структурних проектів. Вони стануть актуальними лише при входженні Модрич та Дережич. у формат Великого Борислава.

Розумію, що домогтися входження цих населених пунктів у Бориславську ОТГ в силу певних обставин буде дуже складно. Проте вважаю, що мешканці і Модрич, і Дережич також повинні керуватися не одномоментними вигодами від об’єднання з Дрогобичем чи Трускавцем, а думати про перспективи, які вони отримають у випадку входження до Борисласької, Дрогобицької чи Трускавецької ОТГ, а також – у якій мірі це приєднання здатне забезпечити їм сталий розвиток територій, спростить доступ до соціальних послуг та сприятиме розвитку інфраструктури села, що у свою чергу зробить їхнє життя у селі комфортнішим та кращим. Люди повинні усвідомлювати, що після створення об’єднаних територіальних громад Дережичі не стануть Дрогобичем, а Модричі – Трускавцем. Тому не можна забувати, що на даному етапі реформи, коли йдеться про добровільне об’єднання громад, держава дає можливість самим громадам вирішити долю села, виходячи із інтересів його мешканців.

Але ж не треба забувати, що в уяві більшості мешканців району Дрогобич та Трускавець завжди виглядали багатше та привабливіше у порівнянні з Бориславом. То чому Ви вважаєте, що вибір людей цього разу схилиться у бік Бориславської ОТГ?

Очевидно, через те, що мій оптимізм щодо перспектив розвитку Бориславської ОТГ базується на знанні реальної ситуації, у якій сьогодні знаходиться місто. Для прикладу, мало хто із мешканців регіону знає, що Борислав в умовах важкої економічної кризи зумів зберегти промислове виробництво. У місті сьогодні, окрім НГВУ «Бориславнафтогаз», працює два потужних промислових підприємства – ПАТ «Бориславський завод РЕМА» та ТДВ «БЕЛМЗ».

У Дрогобичі сьогодні, на жаль, не має жодного працюючого промислового підприємства. У регіоні усі чули, про проблеми Борислава із водою. Проте мало хто знає, що уже сьогодні завдяки серйозних капіталовкладень у систему водозабезпечення міста, у Бориславського водоканалу почали з’являтися надлишки чистої питної води, які дозволять не лише перейти на цілодобове водозабезпечення міста, а дадуть можливість забезпечувати централізованим водопостачанням регіон. Окрім того, не можна забувати, що Борислав продовжує залишатися найдавнішим центром нафтовидобутку України із серйозними запасами вуглеводнів.

Попри усі песимістичні прогнози, Бориславське нафтогазове родовище не вичерпало свої запаси. Значні поклади вуглевонів залягають у третьому та четвертому ярусах на глибині від 4.5 до 6,5 кілометрів, відтак нафтовидобувна промисловість міста з огляду на політику енергетичної незалежності Української держави має серйозні перспективи розвитку.

Хочу зазначити, що з першого січня 2018 року чистина рентної плати за використання надр буде залишатися на місцях, а це дуже значний фінансовий ресурс, який буде залишатися в місті та дозволить громаді вирішити чимало проблем. Окрім того, на території міста почали розвиватися два гірськолижні комплекси – курорт «Буковиця» та «Крутогір».

У рамках транскордонного співробітництва ми плануємо реалізувати проект легалізації джерел мінеральної води типу «Нафтуся», запаси якої на території Борислава є значно більшими, аніж у Трускавці та Східниці. Відтак відпочинково-туристичний напрямок розвитку є також актуальним для Борислава. І нарешті третій чи не найважливіший факт – у Борислав повірив закордонний інвестор, який не боїться вкладати кошти у розвиток виробництва на території міста.

У цьому році у місті введено у дію нові виробництва: на території колишньої меблевої фабрики «Діброва» запрацювало деревообробне українсько-турецьке підприємство «Вудкрафт Трейдінг» та на базі колишньої Фабрики нетканих матеріалів успішно працює фабрика «БЕЛУКО» Бельгійської компанія Hima, що займається виготовленням м’яких меблів, а на території колишнього хлібокомбінату розпочала діяльність всесвітньовідома компанія «Hausbau Group Ltd», що займається виготовленням дерев’яних будинків та споруд.

Це три серйозні інвестиційні проекти, які були реалізовані у місті останнім часом. Є цілий ряд інших напрацювань, які мають шанс бути втіленими у найближчі один-два роки. Найперспективнішим є проект встановлення у місті коогенераційних установок, які дозволять перетворювати найбільшу екологічну проблему міста – супутній нафтовий газ – в теплову та електричну енергію. Такі реалії нашого сьогодення і найближчі перспективи розвитку міста та ОТГ, яка утвориться навколо нього.

Даруйте за нетактовність, але мені не зрозуміло, чому при таких перспективах розвитку міста не виявляють добровільного бажання вступати в об’єднану Бориславську громаду Попелі та Ясениця Сільна? Чи не вважаєте Ви, що із громадами цих населених пунктів вартує вести мову окремо, адже при будь-яких обставинах ці села Дрогобицького району входять в об’єднану територіальну громаду із центром у м. Бориславі?

Переконувати і говорити треба з усіма. Бо невчасно ухвалене рішення, наносить громаді не меншої шкоди, як його відсутність. Ми зустрічалися із сільськими головами Попелів та Ясениці Сільної, а декілька місяців тому мали зустріч із представниками депутатського корпусу та виконавчого комітету Попелівської сільської ради.

Під час зустрічей намагалися переконати їх, що нам потрібно утворити об’єднану територіальну громаду хоча би із тими населеними пунктами, з приводу яких немає жодного сумніву щодо їхнього входження в об’єднану Бориславську ОТГ, а вже інші громади, які наразі не мають чіткої позиції у питаннях адміністративної реформи, змогли б увійти до новоутвореної ОТГ на підставі так званого закону про «жовті плями».

Але, на жаль, порозуміння у цьому питанні досягти не вдається. Втрачаємо час, втрачаємо серйозний фінансовий ресурс, який можна було б використати для розвитку інфраструктури цих же Попелів чи Ясениці Сільної. Попередні розрахунки говорять, що профіцит, тобто перевиконання бюджету об’єднаної територіальної громади у складі Борислава, Попелів та Ясениці Сільної складатиме 1 мільйон 200 тисяч гривень. Окрім того, у випадку входження Попелів та Ясениці Сільної в Бориславську ОТГ села отримають одноразову дотацію на розвиток своєї інфраструктури близько 4 мільйонів гривень.

Як Ви це пояснюєте?

Для мене цей факт є дуже дивним. Ми усі розуміємо, що при будь-яких варіантах, села Попелі та Ясениця Сільна однозначно увійдуть у структуру Бориславської ОТГ. Жодної реальної можливості утворити якусь іншу ОТГ у складі декількох сіл у Попелів та Ясениці Cільної немає. Навіть, якщо теоретично допустити такий варіант, то він ніколи не буде затверджений на рівні області та Кабінету Міністрів України.

Сьогодні все частіше чути розмови, що можливість добровільно об’єднуватися для громад закінчиться у 2018 році. Це значить, що якщо до цього часу громади не використають свого шансу на добровільне об’єднання, то воно буде проведено шляхом прямого адміністрування.

Постановою Кабміну нам доведуть, яка територіальна громада утворюється на тій чи іншій території, а також, які населені пункти увійдуть у її склад. Попелі разом з Ясеницею Сільною, зрозуміло, увійдуть у Бориславську ОТГ. Проте різниця такого входження в об’єднану Бориславську громаду, полягатиме в тому, що громада втратить можливість скористатися фінансовим ресурсом, який у випадку добровільного об’єднання можна було б спрямувати на розвиток інфраструктури цих населених пунктів. Слід також усвідомлювати, що зберегти статус-кво ні Попелям, ні Ясениці Сільній не вдасться. Через адміністративно-територіальну реформу пройшли усі країни постсоціалістичного табору, і об’єднавчий досвід цих країн свідчить, що у виграші під час реформи залишалися громади, які добровільно йшли на об’єднання та отримували додаткові кошти для свого розвитку. Будь-яке зволікання боляче відображається на житті села, адже громада з власної волі втрачає значні кошти, які могла би скерувати на розвиток населеного пункту. Зрозуміло, що уся відповідальність за наслідки власної інертності та нерішучості також лягає на плечі самої громади. Хоча, як правило, колективна відповідальність є символом безвідповідального ставлення до потреб людей.

Можливо, громади Попелів та Ясениці Сільної мають інше бачення свого розвитку, що не передбачає  входження села у Бориславську ОТГ. Чи пробували Ви дослухатися до аргументів мешканців Попелів та Ясениці Сільної, якими вони пояснюють своє небажання увійти у склад об’єднаної територіальної громади Борислава?

Суть у тому, що аргументів як таких немає. Лунають традиційні твердження, що село Попелі та Ясениця Сільна є самодостатніми адміністративними утвореннями, які здатні себе утримати. А ще є твердження, що входження села в об’єднану територіальну громаду Борислава аж ніяк не гарантує, що кошти, які сьогодні є в розпорядженні громади, будуть у повному об’ємі повертатися та використовуватися на потреби села.

Лунають також твердження, що реформа не на часі, тому слід вичекати, щоб потім використати досвід інших громад при творенні ОТГ із центром у Бориславі. Вагомих аргументів, як таких, немає. По суті як з боку Попелів, так і Ясениці Сільної лунають традиційні відмовки, що дозволяє мешканцям сіл користуватися фінансовим ресурсом районного бюджету та соціальною інфраструктурою міста Борислава для забезпечення соціально-економічних потреб своїх мешканців.

Зрозуміло, у випадку внесення змін у принципи бюджетного фінансування, коли за отримані соціальні послуги доведеться платити реальні кошти, тоді відносне фінансове благополуччя Ясениці Сільної та Попелів вичерпається. Але тоді громади цих сіл стануть складовою частиною об’єднаної територіальної громади м Борислава і, відповідно, проблеми села стануть проблемами новоутвореної Бориславської ОТГ. Проте на вирішення цих проблем, новосформоване керівництво громади не зможе використати фінансовий ресурс, на який можна було розраховувати під час добровільного об’єднання.

Чи не вважаєте Ви, що невизначеність громад щодо входження села в об’єднану територіальну громаду є серйозним гальмом їхнього розвитку?

 Очевидним є той факт, що через власну невизначеність та нерішучість сільські ради втрачають додатковий фінансовий ресурс, який можна було б уже сьогодні використати для розвитку інфраструктури цих населених пунктів. Йдеться про значні кошти, які можна було б спрямувати на вирішення важливих для сільських громад питань. Я переконаний, що мешканцям Попелів чи тієї ж Ясениці Сільної не потрібно боятися об’єднанням із Бориславом, оскільки сам факт входження села в соціально-економічну структуру міста Борислава спростить його мешканцям доступ до соціальних послуг, яким вони не можуть у повній мірі скористатися сьогодні через адміністративно-територіальну приналежність до Дрогобицького району.

Що Ви маєте на увазі?

Візьмемо, для прикладу село Попелі. У своїй суті Попелі хоч і територіально підпорядковане адміністрації Дрогобицького району, у реальному житті сільська громада фактично інтегрована в інфраструктуру Борислава. Землі Попелівської сільської ради межують із бориславськими, причому соціально-економічні зв’язки міста і села подекуди є настільки тісними, що багато хто не відчуває територіальної різниці між Попелями та Бориславом і сприймає ці два населені пункти, як єдине ціле.

Кінцевою відправною точкою бориславських міських маршрутів є село Попелі, хоч згідно паспорту маршруту №№ 1 та 1А, мала би бути Нижня Баня, а автобусне з’єднання села, як і до речі Ясениці Сільної, із Бориславом повинно здійснюватися до тільки автобусної станції. Більше того, адміністративна підпорядкованість Попелів Дрогобицькому району не дозволяє задіювати комунальні служби міста Борислава для вирішення питань, які хвилюють  сільських мешканців. Йдеться не лише про можливість під’єднання cела до систем централізованого водопостачання та водовідведення Борислава.

Мова йде також про можливість використовувати фінансові та технічні можливості спеціалізованих комунальних підприємств міста «Бориславсвітло», «Зелений світ» та «Еко-місто» для вирішення проблем села. Борислав має фахівців, що фінансуються з бюджету міста, але використати їх для вирішення комунальних проблем села Попелів через його підпорядкування районній адміністрації не може. Для прикладу, щоб у снігопади розчистити внутріквартальні дороги Попелів чи навесні підрівняти грейдером дорогу, сільський голова повинен замовляти техніку в райавтодорі, хоч бориславському спеціалізованому підприємству, беручи до уваги інтегрованість Попелів у структуру Борислава, зробити це значно простіше. Йдеться про декілька кілометрів сільських доріг, які у буквальному розумінні розпочинаються за межею міста і ніяких додаткових затрат на переїзди нести не потрібно.

Про той факт, що електро- та газопостачання Попелів здійснюється бориславськими підрозділами ПАТ «Львівобленерго» та «Львівгаз», а система електрозв’язку  села інтегрована в структуру електрозв’язку «Укртелекому» м. Борислава якось взагалі говорити не випадає, як і про те, що основним місцем зайнятості для більшості мешканців Попелів є місто Борислав. Проте адміністративна підпорядкованість села Дрогобицькому району не дозволяє використовувати кошти, залишені мешканцями Попелів у Бориславі у вигляді податків, для вирішення соціально-економічних проблем рідного села. Окремо хочу сказати про медичну та освітню галузь.

Сьогодні ніхто не може заперечити, що мешканці Попелів, а також Ясениці Сільної у повній мірі користуються начально-виховним комплексом бориславського позашкілля, культури та медицини. Входження села у структуру Бориславської ОТГ практично знімає для мешканців Попелів, а також інших населених пунктів району, усі обмеження, які існували для них у доступі до спеціалізованих медичних послуг, а освітянам до використання навчально-методичної бази освітньої галузі м. Борислава. Це серйозний аргумент, адже пункти надання повного комплексу спеціалізованої первинної медичної допомоги нині наявні лише у містах Бориславі, Дрогобичі, Трускавці та Стебнику та Дрогобицькому районі. А навчально-методичні центри є у Дрогобицькому районі, Бориславі, Дрогобичі та Трускавці. У випадку входження Попелів та інших сільських населених пунктів Дрогобицького району мешканці сіл отримають повний доступ до комплексу медичних та освітніх послуг, а також зможуть користуватися послугами інших соціальних відділів, структурні підрозділи яких сьогодні працюють у Бориславі – це відділення Пенсійного фонду, податкової, управління праці та соціального захисту населення, центру зайнятості, соціальних служб у справах сім’ї та молоді, Центру надання адміністративних послуг, відділень Національної поліції та Цивільного захисту населення, поштового зв’язку, суду та Державної міграційної служби. Це ті структури, відділення яких сьогодні працюють у Бориславі, і, відповідно, доступ до яких отримають мешканці сільських населених пунктів у випадку входження до Бориславської ОТГ.

Сьогодні, напевно, прийшов час визнати, що історична доля Попелів та Борислава складається таким чином, що сільській громаді судилося увійти в склад об’єднаної територіальної громади міста, ставши його структурною частиною. У свій час у структуру міста влилися села Губичі, Баня Котівська, Тустановичі, Мразниця. Проте ніхто сьогодні не говорить, що це об’єднання негативно вплинуло на їхній розвиток. Об’єднана громада Великого Борислава має великі перспективи для  розвитку. Важливо, щоб громади сільських населених пунктів це розуміли і головне – робили конкретні кроки, які дозволять уже сьогодні отримати та використати додатковий фінансовий Державного бюджету України для розвитку своїх територій.

Розмову записав Петро МАГУР

Leopolis у Facebook

Останні новини