Найбідніша країна Європи та погіршення прогнозів – економічний тиждень України

12:36 16 Жовтня 2018

Найбідніша країна Європи та погіршення прогнозів – економічний тиждень України

Фото: ua.korrespondent.ne

Головними новинами в економічному житті України за минулий тиждень стали фактичне визнання нашої країни найбіднішою державою Європи на підставі чергового звіту Міжнародного валютного фонду, подальше погіршення прогнозів українського економічного зростання від того ж МВФ, а також масштабні обшуки в провідних українських фондових компаніях та кредитних установах.

Про те, що Україна стала найбіднішою країною Європи, повідомив 12 жовтня на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць. За його словами, про це свідчать дані звіту МВФ «World Economic Outlook» за жовтень 2018 року, які суттєво поліпшили показник валового внутрішнього продукту на душу населення Молдови, яка тривалий час мала звання найбіднішої європейської держави. Він наголошує, що завдяки уточненню даних про ВВП Молдови (9,556 мільярда доларів 2017 року) її ВВП на душу населення становив 2694,469 дол., а ВВП на душу населення України – 2656,01 дол.

Відповідно, за рейтингом ВВП на душу населення Молдова посіла 133 місце у світі, а Україна – 134-те. Володимир Компанієць наголошує, що маленька Молдова обігнала велику Україну ще за одним параметром – величиною середньої зарплати. Так, за його даними, середня зарплата в нашій країні становить 325,53 долара США, а в Молдові – 375,82 дол. США на місяць. «У новому звіті МВФ за показником на душу населення нас обійшла Молдова, а ми обійшли Папуа-Нову Гвінею», – підсумовує економіст.

«World Economic Outlook» за жовтень від Міжнародного валютного фонду містить не тільки визнання України найбіднішою країною Європи, а й скоригований прогноз розвитку її економіки. Так, МВФ у звіті знизив оцінку зростання українського ВВП 2019 року з прогнозованих у квітні 3,3% до 2,7%. Фонд також погіршив прогноз зростання ВВП на 2020 рік з 4% до 3,4%, натомість поліпшив цей показник на 2018 рік з передбачених раніше 3,2% до 3,5%. Оцінку середньорічної інфляції цьогоріч поліпшено на 0,1 процентного пункту – до 10,9%, 2019 року – на 0,7 процентного пункту – до 7,3%. Прогноз зростання споживчих цін до кінця 2018 року залишено незмінним, тоді як до кінця 2019-го він поліпшився до 6,2% з прогнозованих раніше 6,5%.

До речі, інфляція в Україні у вересні цього року перевищила прогнозні показники Нацбанку і становила 8,9%. Національний банк у своєму офіційному коментарі щодо ситуації заявив, що причиною перевищення стало зростання цін на пальне, що його спричинили стрімкий ріст світових цін на нафту й ослаблення курсу гривні. Нацбанк відзначає, що інфляційний тиск залишається високим за рахунок стійкого внутрішнього попиту, швидкого зростання заробітних плат і різкого подорожчання нафти на світових ринках.

З інших даних «World Economic Outlook October 2018» щодо України варто відзначити прогнози щодо курсу національної валюти. Міжнародний валютний фонд припускає, що середньорічний курс гривні до долара США 2018 року становитиме 27,07 грн за дол., за 2019 рік девальвує на 5,89% – до 28,655 грн за дол., а 2020-го – ще на 4,43% – до 29,925 грн за дол. МВФ також прогнозує зростання номінального ВВП України в гривнях 2018 року на 14,7% – до 3,421 трлн грн, 2019-го – на 11,33%, до 3,809 трлн грн, 2020 року – на 11,42%, або до 4,244 трлн грн. Окрім того, МВФ очікує зниження рівня сукупного державного і гарантованого боргу України до 53% ВВП до кінця 2023 року. За оцінками фонду, 2018-го держборг країни становитиме 70,5% ВВП, наступного року – 68,8%, 2020-го – 64,4%, 2021 року – 60,4%, 2022-го – 56,4%. Фонд також прогнозує зростання дефіциту консолідованого бюджету України в найближчі два роки.

Нагадаємо, що минулого тижня Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту в Україні 2018 року з 3,5% до 3,3%. 2019-го, на думку Світового банку, український ВВП зросте на 3,5%, а у 2020-2021 роках, коли пов’язана з виборами невизначеність зменшиться, економіка України може зростати щорічно на 4%. Усі ці прогнози дійсні лише за умови, якщо Україна відновить співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Третьою головною економічною новиною України минулого тижня стали масштабні обшуки та виїмки документів у компаніях, що працюють на фондовому ринку. Їх проводила 11 жовтня Служба безпеки України в 9 провідних фондових компаніях, серед яких: «Українська біржа», «Універ Капітал», компанія з управління активами «Універ Менеджмент», «I-Інвест», «Майстер Брок» та «Навігатор-Інвест». За словами керівника однієї з компаній – голови інвестиційної групи «Універ» Тараса Козака, обшук було проведено в його приватному будинку без висунення йому звинувачень, а також без вилучення або копіювання документів. Він повідомив, що обшуки тривали в помешканнях й інших працівників компанії.

11 жовтня Служба безпеки офіційно пояснила причину обшуків – підозра у причетності до відмивання понад 100 мільйонів гривень. За даними служби, її оперативники встановили, що протягом 2017-2018 років посадовці бірж через низку підконтрольних торговців цінними паперами та представників банківських установ організували механізм легалізації незаконних доходів та виведення коштів за кордон. Операції проводили через купівлю облігацій внутрішньої державної позики в режимі так званого «групового звіту». За версією СБУ, завдяки розробленій схемі та відсутності контролю з боку бірж ділки здійснювали протягом короткого періоду часу вдавані фінансові угоди купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики з підконтрольними торговцями. Операції проводили в інтересах фізичних осіб, які в такий протиправний спосіб отримували легалізований дохід, що до того ж, згідно із законодавством, не підлягає оподаткуванню.

Масштабні обшуки в учасників фондового ринку України здивували голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимура Хромаєва, який на своїй Facebook-сторінці написав: «Дуже здивований обшуками правоохоронних органів саме фондових бірж! Вони визначені як суб’єкти критичної інфраструктури держави, і їхня діяльність регламентується фінансовим законодавством та має вплив на фінансову стабільність країни. Використання таких засобів слідства повинно мати дуже тверде підґрунтя!» – наголосив він.

До речі, Служба безпеки минулого тижня обшукувала не тільки фондові біржі, а й фінтех-компанії. 9 жовтня працівники служби обшукали та вилучили сервери фінансової компанії з онлайн-кредитування «Moneyveo», а також особисту техніку її працівників. За інформацією СБУ, обшуки відбулися в межах відкритого кримінального провадження щодо незаконного використання персональних даних. «Зловмисники несанкціоновано використовували особисті дані громадян України, в тому числі ветеранів антитерористичної операції, та оформляли кредитні зобов’язання без їхнього відома. Надалі для стягнення нібито існуючого боргу ділки підключали представників колекторських компаній. Співробітники СБ України задокументували понад тисячу фактів протиправного використання персональних даних громадян України для створення заборгованості, нарахування штрафних санкцій та легалізації грошових коштів», – заявила Служба безпеки України.

З інших економічних новин минулого тижня варто насамперед відзначити ще одну новину з персональними даними – Конституційний суд України визнав неконституційними повноваження Міністерства фінансів збирати персональні дані громадян, необхідні для верифікації соціальних виплат. Відповідні положення Бюджетного кодексу було скасовано. Це означає, що Міністерство фінансів буде змушене запитувати згоду на отримання персональних даних одержувачів субсидій та державних допомог. Нагадаємо, що для верифікації права на субсидії та соціальні допомоги щодо одержувачів таких преференцій в Україні було скасовано банківську таємницю, а система верифікації соцвиплат успішно виявляла держвиплати, одержувачі яких не мали на них права.

Українці скоротили продаж і купівлю валюти – за даними Національного банку, у вересні населення продало 964,1 мільйона доларів, а придбало лише 748,7 млн дол. Міністерство фінансів України позичило 6 мільярдів гривень, продавши облігації внутрішньої державної позики. За вересень обсяг депозитів в українських банках виріс на 1,5% – до майже 502 мільярдів гривень. В Україні подорожчали хліб, горілка і ковбаса – у середньому на 50 копійок.

Василь СИДОРОВИЧ,  wschodnik.pl

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Реклама

Стрічка новин