Нові умови МВФ, втрати від банків та прибутки держкомпаній – економічний тиждень України

13:19 1 Жовтня 2018

Нові умови МВФ, втрати від банків та прибутки держкомпаній – економічний тиждень України

Фото: ua.112.ua

Головними новинами минулого тижня для української економіки стали відомості про нові умови Міжнародного валютного фонду для відновлення співпраці з Україною на тлі уточненої інформації про обсяг боргових виплат 2019 року, суттєве зростання позицій України у світовому рейтингу економічної свободи, інформація про шалені втрати економіки від банківської кризи 2014-го та новини про зростання прибутків державних компаній.

Найбільше новин минулого тижня було про можливості відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом – на тлі того, що офіційна позиція МВФ у цьому питанні не змінилася. Нагадаємо, що жодної конкретики в підсумках роботи місії фонду, яка поїхала до Вашингтона 19 вересня, озвучено не було. Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що між Україною та фондом тривають дискусії про продовження співпраці, а керівник департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс заявив, що фонд продовжить переговори з українським урядом про сприяння реформам та можливу фінансову підтримку і після завершення роботи місії в Києві.

Цю ж інформацію підтвердив під час зустрічі з топ-менеджерами найбільших українських банків голова Національного банку України Яків Смолій. «Переговори тривають. Ми налаштовані оптимістично», – заявив він, але повідомив про дві конкретні умови, які фонд очікує від України для продовження кредитування. За його офіційною інформацією, це приведення тарифів на газ до ринкового рівня, а також «остаточне врегулювання окремих питань державного бюджету». Яків Смолій переконаний: якщо ці питання буде врегульовано, черговий транш можуть надати.

Натомість неофіційної інформації щодо співпраці України та МВФ було значно більше. Її оприлюднило у своїй аналітичній статті українське онлайн-видання «Економічна правда». Статтю написано за даними власних джерел видання в українському уряді й інформаторів, близьких до переговорів. У матеріалі журналісти констатували, що підписану 2015 року програму розширеного фінансування МВФ повністю не виконають, оскільки «вона передбачає продовження реформ, а напередодні подвійних виборів це дуже складне завдання». Видання підтвердило версію про те, що сторони спробували почати розмову про нову, коротшу програму співпраці: йдеться про програму standby терміном на 12-15 місяців та загальним обсягом запозичень 5-6 мільярдів доларів. За даними видання, до вже відомих вимог щодо ціни на газ додано вимогу збалансованого державного бюджету, причому його мають ухвалити до розгляду питання про кредитування.

За версією журналістів, поданий до парламенту проект бюджету-2019 МВФ сприйняв загалом позитивно, і головне для фонду, аби він залишився без особливих змін. А ризик змін є, бо при доопрацюванні бюджету може постати питання заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Ця ідея, яку давно обговорюють, може суттєво поліпшити бізнес-клімат у країні, але створити ризик невиконання доходів бюджету. Третьою вимогою МВФ може стати антикорупційна реформа. Детальні вимоги щодо цього блоку наразі не відомі, але, за даними джерел видання, сторони проводять дискусії навколо перерозподілу функцій із перевірки електронних декларацій між антикорупційними органами на користь Національного антикорупційного бюро України.

Четвертою вимогою, схоже, буде черговий етап реформи Державної фіскальної служби: може змінитися підхід до реорганізації митниці та податкової служби як єдиних юридичних осіб. Журналісти прогнозують, що розвиток ситуації з фінансуванням МВФ визначатимуть два чинники – низький рівень довіри до української влади через її поведінку в питанні цін на газ, а також небажання «загнати» Україну в дефолт: фонд забагато вклав в Україну, тож не доводитиме ситуацію до критичної.

Наразі дискусії та переговори тривають, але тепер для України відновлення співпраці з МВФ має не тільки «маркерне» значення для розблокування допомоги Євросоюзу й фінансування від інших міжнародних фінансових організацій та інвесторів, а й є нагальною необхідністю отримання ресурсів для балансування боргових витрат на наступний рік. За інформацією Національного банку України, 2019 року виплати за державним боргом в іноземній валюті становитимуть 8,3 мільярда доларів, з них 2,4 млрд дол. мають спрямувати на виплату за валютними облігаціями внутрішньої державної позики. У цій ситуації міжнародне фінансування пом’якшить тягар та дозволить залучити ресурси на зовнішніх ринках для перекредитування та стабілізації курсу національної валюти. Наразі ж у питаннях переговорів з МВФ залишається невизначеність, а рішення про підвищення тарифів на газ уряд відклав до 18 жовтня.

Друга головна економічна новина минулого тижня стала позитивною. Україна піднялася на 15 позицій у світовому рейтингу економічної свободи за 2018 рік від канадського Fraser Institute та посіла в ньому 134 місце з 162 країн. На жаль, Україні наразі не вдалося вийти з групи держав з репресованою економікою, в якій за рейтингом також є Іран, Ірак, Пакистан, Білорусь та Зімбабве. Цьогорічний індекс для України, який розраховують на основі 42 показників, суттєво зріс насамперед завдяки валютній лібералізації, але незначну позитивну динаміку помітно у всіх показниках рейтингу.

Щоправда, значення доступу до надійної валюти та свободи міжнародної торгівлі, незважаючи на значне поліпшення, не вийшли на рівень 2013 року, коли вони були максимальними для України. Рейтинг найвільніших економік світу знову очолили Гонконг та Сінгапур, а в топ-10 потрапили Нова Зеландія, Швейцарія, Ірландія, США, Грузія, Маврикій, Великобританія, а також Австралія та Канада, що поділили десяте місце. Ще тішить те, що України немає в десятці найбільш невільних економік світу, її формують Судан, Гвінея-Бісау, Ангола, Центральноафриканська республіка, Конго, Сирія, Алжир, Аргентина, Лівія та Венесуела.

З інших новин минулого економічного тижня варто насамперед відзначити оцінку втрат України від банківської кризи та очищення сектору у 2014-2017 роках. За даними дослідження лізингової галузі в Україні, яке було проведено в рамках проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», втрати України через банківську кризу 2014-2017 років становили 40% валового внутрішнього продукту країни, а кількість банків скоротилася вдвічі. Дослідники відзначають, що навіть у тих фінансових установах, які залишилися на ринку, рівень кредитів, які не працюють, становить більше ніж половину кредитного портфеля (56%), наприклад, у державному «Приватбанку» він сягає 80%.

Погіршено прогноз зростання ВВП України: за даними консенсус-прогнозу, який сформувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі, експерти очікують зростання ВВП за підсумками 2018 року на рівні 3,1% замість 3,2%, але передбачають скорочення темпів зростання споживчих цін до 9,5% цьогоріч, 7,4% – 2019 року, 6% – 2020-го та 5% – 2021 року. Головними зовнішніми ризиками для української економіки експерти визначають неотримання фінансування МВФ, звуження доступу до міжнародних ринків капіталу та збільшення гібридних загроз національній безпеці. Внутрішніми ризиками для економіки є посилення девальваційних трендів на валютному ринку, недостатньо швидке проведення реформ та низька кредитна активність українських банків.

На завершення – трохи позитивних новин. Згідно зі звітом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 100 найбільших державних компаній України за результатами 2017 року отримали 44,4 мільярда гривень прибутку. 2016-го цей прибуток був на 38,5% меншим – 26,4 мільярда гривень. Найприбутковішими держкомпаніями стали НАК «Нафтогаз України», «Адміністрація морських портів», «Центренерго», «Укренерго» та аеропорт «Бориспіль». Державна служба статистики повідомила, що реальна заробітна плата в Україні в серпні цього року зросла на 15,7% у річному вимірі та становила 8977 гривень, що у 2,4 разу вище за мінімальну зарплату (3723 грн).

Президент України підписав зміни до законодавства, які дадуть змогу повноцінно запровадити механізм «єдиного вікна» на митниці завдяки оптимізації контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. Український ринок ІТ-послуг може перевищити 4 мільярди доларів – так його оцінює компанія «Global Logic», один із найбільших українських розробників програмного забезпечення. Один із найбільших у світі виробників спортивних товарів – французька компанія «Decathlon Group» – вирішив зайти на український ринок та відкриє перший магазин у Києві в січні 2019 року. 28 вересня розпочав курсувати «поїзд чотирьох столиць» – залізничний пасажирський маршрут, що з’єднав Київ, Мінськ, Вільнюс та Ригу.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Реклама

Стрічка новин