logo
07/10
28/09
27/09
24/09
18/09
14/09
13/09
06/09
05/09
03/09
02/09
15/08
05/08
2 ...

Микола Станіщук: Є багато людей, які завдяки суспільно корисним роботам повертаються до нормального життя

03-09-2019

Микола Станіщук: Є багато людей, які завдяки суспільно корисним роботам повертаються до нормального життя
Фото: УСІ

Уже рік в Україні діє пакет законів, який відомий під назвою #ЧужихДітейНеБуває. Це низка ініціатив, спрямованих на забезпечення щасливого дитинства маленьких українців та розбудову інституту відповідального батьківства. Згадані законопрокти передбачають посилення відповідальності неплатників аліментів, збільшення мінімального рівня фінансової підтримки дітей, які проживають у неповних сім’ях, та запровадження пільг і стимулів для батьків, які сумлінно виконують свій обов’язок.

Серед новацій, запроваджених законами, є такий вид покарання, як суспільно корисні роботи. Про механізм виконання цього покарання, його плюси та мінуси, а також ситуацію зі сплатою аліментів на Львівщині загалом кореспондентка Leopolis.news запитала керівника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Миколи Станіщука.

Пане Миколо, розкажіть, будь ласка, яка процедура виконання цього покарання?

Таке покарання було запроваджено двома ініціативами Міністерства юстиції, які почали діяти в лютому і серпні 2018 року. Цей пакет – #ЧужихДітейНеБуває – надав можливість державним виконавцям застосовувати низку обмежень до неплатників аліментів. Одним із таких заходів є суспільно корисні роботи.

Окрім того, що ці законодавчі акти стимулювали відповідальне батьківство, вони також дали можливість застосовувати податкові знижки батькам, які здійснюють оплату дітям за гуртки, позакласні заняття тощо. Також державні виконавці мають можливість обмежувати неплатників аліментів, зокрема щодо керування транспортними засобами, виїзду за кордон, полювання, та застосовувати до них покарання – суспільно корисні роботи.

Варто зазначити, що процес призначення аліментів не має впливати на соціальний, економічний та духовний розвиток дитини.

Звертаю увагу батьків на те, що ще до стадії судового розгляду вони можуть укласти між собою нотаріальний договір і визначити розмір аліментів та порядок їхньої сплати. Тобто не треба жодних судів, а той з батьків, який узяв на себе зобов’язання, просто перераховуватиме кошти, які задекларував.

Є ще процес через звернення до суду і два випадки судового розгляду. Перший – так званий скорочений – наказове провадження, коли один із батьків вважає, що достатньо мінімальної суми коштів, яку визначає чинне законодавство (від 50 до 100% прожиткового мінімуму). Цей мінімум змінюється щороку, оскільки залежить від закону про державний бюджет. У спрощеному наказовому провадженні суд виносить рішення без виклику сторін.

Якщо ж людина вважає, що батько чи мати має платити аліменти в більшому розмірі, то треба звернутися в ширшому провадженні, щоб з’ясувати в суді розмір доходів, витрати, які потрібні дитині, та інші моменти. Звичайно, цей процес довший, але і в ньому, і в скороченому процесі є рішення, тобто виконавчий документ.

Із цим виконавчим документом треба звернутися у відповідний підрозділ державної виконавчої служби за місцем перебування платника аліментів, державний виконавець відкриє провадження. Якщо людина не платить аліментів, накладають арешти, а через 4 місяці державна служба починає застосовувати обмеження. Якщо боржник не платить уже шість місяців, то складають протокол і накладають адміністративне стягнення.

За цей виконавчий процес відповідальні самі виконавці чи батьки мають звертатися кудись для застосування покарання чи обмеження?

До моменту відкриття виконавчого провадження – подання заяви в суд, передача документа виконавцю, визначення розміру аліментів – це ініціатива одного з батьків. Після відкриття виконавчого провадження кожен державний виконавець стежить за своєчасністю сплати аліментів та її повнотою.

Звичайно, є діти, які, на жаль, не доотримують аліментів. Але з моменту ухвадення згаданих законів ми побачили, як зростає статистика зі сплати аліментів. Лише за 2018 рік на Львівщині було стягнути 108 млн грн аліментів. За сім місяців цього року маємо 105 млн грн, тобто ми перевиконаємо торішній бар’єр.

До слова, Львівщина входить у трійку лідерів зі стягнення аліментів. У нас чудово працюють мобільні групи, які було створено на виконання розпорядження заступника міністра з питань державної виконавчої служби. Також проводимо засідання оперативних штабів, ми регулярно звітуємо про свою роботу перед пресою. Робимо все, щоб люди зрозуміли, що таке негативне явище, як борги з аліментів, має бути знижене максимально.

Пане Миколо, яку частину з усіх проваджень щодо аліментів займають суспільно корисні роботи?

Торік у нас 300 осіб було притягнуто до суспільно корисних робіт, 2019 року також близько 300. Зокрема, є п’ять жінок, до яких застосовано суспільно корисні роботи. 

Суспільно корисні роботи – це зазвичай що? І як знаходите заклади, які готові взяти до себе на роботу неплатників аліментів?

Є чіткий механізм, визначений чинним законодавством. Ми викликаємо особу, складаємо протокол, направляємо до суду. Суд виносить вирок  120 чи 240 годин суспільно корисних робіт. Закон визначає, що такі роботи мають виконувати на комунальних підприємствах. Комунальне підприємство, як відомо це те, засновником якого є орган місцевого самоврядування. Тобто людина, якій призначили суспільно корисні роботи, зазвичай прибирає вулиці, проводить впорядкування цвинтарів, парків, придорожніх територій.

 

Дуже велика кількість людей у нас мігрує за кордон, оскільки там вищі заробітні плати. Тому є брак працівників на роботи, про які я згадував. Отож органи місцевого самоврядування з радістю беруть людей на роботу, платять їм, а ці гроші в повному розмірі переказують на рахунок дитини.

Є випадки, коли люди залишаються на цих підприємствах?

Так, таких випадків багато. Люди переходять зі статусу особи, яка виконувала суспільно корисні роботи, у статус трудових відносин, отримують нормальну заробітну плату.

Зазвичай суспільно корисні роботи застосовують до соціально нестійких людей: хто не працює, має якісь залежності тощо. Чи складно з ними працювати? Як вони реагують?

Зазначу, що до тих, хто ухиляється від роботи, можуть застосувати кримінальну відповідальність. У такому разі людина вже не виконуватиме суспільно корисну роботу, а працюватиме у відповідних пенітенціарних установах. 

Випадки є різні. До прикладу, є людина, яка принципово не платила аліменти. Коли до неї прийшли складати повторний протокол, щоб вона йшла працювати вже 240 годин, у неї раптово з’явилося 90 тисяч гривень, щоб заплатити борг з аліментів. Тобто чоловік не захотів іти на ці роботи й погасив заборгованість. Суспільно корисні роботи можуть призначити виконувати в тих містах, де людина живе, а це декому некомфортно.

Водночас є багато людей, які завдяки цим роботам повертаються в суспільство, до нормального життя. Людина під час виконання покарання бачить, що може заробляти гроші звичайною працею, тож є безліч прикладів, коли залишаються на підприємстві.

Чи були випадки на Львівщині, коли за ухиляння від суспільно корисних робіт карали кримінальною відповідальністю?

У нас немає таких випадків, бо таких осіб, які відмовилися від виконання суспільно корисних робіт, не встановлено.

А взагалі, як пояснюють боржники причини несплати аліментів?

Пояснення різні. Починають із банального: «Вона чи він зі мною не спілкується, чому я маю їй платити?!» чи «Вона не дає мені вчасно бачитися з дітьми», а закінчують поясненнями про те, що не мають грошей.

Але теперішнє законодавство лобіює відповідальне батьківство. Наприклад, якщо батькові не дають бачитися з дитиною, він звертається до суду, який визначає порядок зустрічей. Якщо попри рішення суду батькові обмежують зустрічі з дитиною, мати, яка мала б отримувати аліменти, стає боржником у судовому рішенні, і до неї застосовують усі заходи впливу як до неплатника аліментів.

Я пояснюю людям, що особиста неприязнь не має травмувати дитину. Вона має рости в належних умовах – фінансових та моральних.

Звичайно, є люди, які кудись виїхали, і ми не можемо з них стягнути кошти. Є особи, які змінили прізвище, і ми мусимо встановлювати їхні прізвища, робити заміну сторони у виконавчому провадженні. Однак вважаємо, що суспільство має будуватися у режимі невідворотності закону, що закон є один для всіх, навіть якщо ти змінив прізвище чи став високопосадовцем.

Ви сказали, що Львівщина є одним із лідерів зі сплати аліментів. Це так добре в нас працює управління та виконавці чи все ж галицький менталітет дається взнаки?

Усе в комплексі. Крім того, Львівщина є прикордонною областю, в нас багато людей їздить на роботу за кордон. І коли хтось перетинає кордон, а його не випускають з держави, то є багато прикладів, коли люди поверталися, платили заборгованість і їхали собі далі.

Леся БУРБАН, Leopolis.news

Львів: 20° C
24.73
27.49