logo
26/04
18/03
14/01
31/12
18/12
13/12
01/12
15/11
05/11
01/11
27/10
22/10
20/10
07/10
2 ...

Володимир Гірняк: Треба звільняти Львівщину від феодального іга Дубневичів

27-05-2019 08:004558

Володимир Гірняк: Треба звільняти Львівщину від феодального іга Дубневичів
Фото: uk.wikipedia.org

Минулого тижня політикум області пережив справжнє потрясіння: на сесії обласної ради її голова Олександр Ганущин звинуватив свого заступника в «перевороті». В обласному парламенті заговорили про переформатування коаліції. Кілька днів тому в інтерв’ю Leopolis.news голова обласної ради спробував докладно пояснити свою версію подій. Натомість сьогодні ми пропонуємо читачам бачення цієї ситуації з боку його заступника Володимира Гірняка.

Пане Володимире, остання сесія несподівано для багатьох виявилася доволі складною. Що, на Вашу думку, викликало таку реакцію голови Львівської обласної ради на те, що депутати не включили його звіту до порядку денного?

 

Думаю, що реакція була дуже емоційна й абсолютно не виправдана. Скажу чесно: як заступник голови, як депутат обласної ради на фракціях та в інших середовищах я жодного разу не порушував питання, про які говорить Сашко. Так, я йому казав, що в нього є проблема, бо в обласній раді зараз борються минуле та майбутнє.

Треба визнати, що наша каденція багато зробила для громади, але були й непорозуміння. Скажімо, під час голосування за головного лікаря обласної клінічної лікарні ми поставили питання про те, що пан Гичка не може обіймати дві посади: керівника лікарні та голови профільної комісії. І саме тоді я побачив, як працює адміністративний ресурс: почали дзвонити до депутатів, когось лякали звільненням, комусь обіцяли посаду. Мені це було дуже неприємно, адже ми ставили правильне питання, публічно заявили про те, що не можна в одних руках акумулювати таку владу. Тим паче, що до пана Гички завжди були запитання і є досі. Я про це все говорив публічно, і саме тоді пішла якась тріщина.

Є й інші питання. До прикладу, в управлінні комунального майна Львівської облради й досі працює Микола Бандра, який мав звільнитися рік тому. Крім того, у раді та комунальних установах є безліч вакансій. Ми маємо дуже багато зауважень до роботи керуючого справами Валентина Харлова. Нині аналізуємо його роботу і є питання щодо матеріальних цінностей, закупівель, організації роботи апарату ради. Працівники розповідають мені, що в них вимагають звіту, чому вони до мене зайшли, про що говорили. У них запитають, чому вони заходять до Андрія Білоуса. В обласній раді камери на кожному кроці, якийсь справжній моральний терор. Я не хотів цього виносити назовні, бо ми, в принципі, нормально працюємо, треба гідно завершувати нашу каденцію. Але скільки таке можна терпіти.

Щодо звіту, то, по-перше, його тексту не було на сайті обласної ради. Рішення про звіт було, але його тексту не оприлюднили. Звіт надійшов на мою електронну скриньку о 14:54 у понеділок, напередодні сесії – це можна перевірити. Як уже сказав, виникало багато питань, проте я не хотів цього озвучувати публічно. На засіданні голів фракцій я навіть не торкнувся питання про порушення у процесі організації звіту, але не в тому річ.

Цікаво, що за останні чотири дні знову запрацював адміністративний ресурс. Почав діяти ще й поствиборчий ресурс. Ми всі є політиками, усі зав’язані в тих чи інших процесах, тому порушуємо різні питання. Вважаю, що ця сесія була доволі ефективна, попри емоції: і кадрові питання пройшли, і майнові, і бюджетні. Це означає, що всі спрацювали добре, тому заява Олександра Ганущина про якийсь «переворот» була для мене несподіваною й аж дуже емоційною. Навіщо так переживати за якесь крісло.

А взагалі питання про зміну формату нашої умовної коаліції почали порушувати вже після цієї заяви голови, бо вона насправді була зовсім необґрунтована. Як на мене, така емоційна, істерична реакція не личить чоловікові. Заявляти таке було трохи безвідповідально. Зрештою, перш ніж виходити із заявою, варто було б поговорити зі мною. Тому та ситуація для мене стала приводом задуматися.

Над чим задуматися?

Над життям. Я багато де працював, не маю потреби триматися за посаду. Завжди так складалося, що на роботі я мав службове авто, водія, секретарку. Не маю проблеми працювати в іншому місці. Мені просто хочеться працювати ефективно.

До речі, є можливість зміни формату коаліції в обласній раді?

Учора (інтерв’ю записували 24 травня, у п’ятницю – авт.) я був у справах обласної ради в Києві. За цей час на майновій комісії виплив документ, в якому умовно керівники Львівської міської ради умовно просили членів майнової комісії терміново розглянути питання про виключення з переліку об’єктів приватизації будівлі за адресою Короленка, 7. Можливо, це треба робити, але такі домовленості мають бути відкриті. Члени комісії телефонували до мене і розповідали, що на них тиснуть, але конкретних імен не називали. У проекті рішення йдеться про те, що Львів готовий дати 35 млн грн, а комісія облради вирішує передати будівлю на вул. Короленка, 7 місту. Своєю чергою, місто віддасть це приміщення Центру опіки сиріт. Але такого не можна робити без погодження з головою обласної ради, із фракціями, які є в більшості. А в більшості є ті фракції, які мають керівництво в комісіях.

У своєму інтерв’ю Leopolis.news Олександр Ганущин каже, що новий голова адміністрації може тиснути на зміну більшості. Що скажете на це?

По-перше, я не голосував за Зеленського. По-друге, якщо прийде новий голова ЛОДА й захоче ініціювати зміну голови облради, то він може це робити. Звіт чинного голови до цього не має жодного стосунку. Можливо, хтось дезінформував Олександра. Чесно кажучи, сиджу і чекаю, може, він передзвонить і пояснить свою позицію. Якщо, до прикладу, я маю якісь питання до людини, то насамперед іду до неї і запитую, а не виступаю з публічною заявою.

Ви після сесії досі не спілкувалися з головою?!

Ні, він мені не телефонував. І я йому не дзвонитиму, бо це він мав би пояснити свою позицію. А взагалі один одного можна любити і не любити, але є чимало питань, які треба вирішувати, щоб не страждали люди.

Головна причина цієї ситуації – майнові питання?

Не майнові. Скажу вам, з чим це все могло збігтися. Я взагалі не хотів іти у Верховну Раду, але є речі, на які прагну впливати. Скажімо, дороги. Мені запропонували йти до парламенту по округу Дубневича, який там розвів повний феодалізм. Я ще остаточного рішення не прийняв, але до мене приходять люди і кажуть: «Володимире Олеговичу, давайте зустрічатися не у вашому кабінеті, а десь на каві, щоб нас ніхто не бачив. Ми вас підтримаємо, але боїмося. Ви не знаєте, що в нас твориться. Нас можуть посадити, забрати, віджати». Я такого ще не бачив. Ми поїхали в Самбір, Городок, Мостиська, щоб поговорити з людьми, а вони ховаються. Я запитую: «Що з вами, люди? Може, вас треба звільнити від цього феодального іга Дубневичів?». Для мене така ситуація, коли в наш час люди такі злякані, була сюрпризом.

То Ви вирішили з тим ігом боротися?

Та ще не вирішив, ще немає висунення. Але така емоційна реакція з’явилась і, може, одне з іншим пов’язано. Щоправда, не розумію, чому Сашко перед тим не прийшов, не запитав, не поговорив. Наші кабінети на одному поверсі, поряд, але за останні три місяці ми спілкувалися якихось три-чотири рази. Проте життя все розставить на свої місця.

Ви сказали, що в будівлі облради багато камер. Навіщо вони? А якщо вже така демократія, то, може, прямі ефіри з них запустити?

Погляньте в коридорах: кожен рух моніторять. У тюрмі такого немає – це працівники апарату ради кажуть про камери. А про їхню доцільність запитайте в керуючого справами пана Харлова.

До речі, навіщо обласна рада купує газонокосарку, якщо у вас немає жодного метра газону на балансі? Для чого ви купуєте пральну машинку, праску, електрочайники, тонни дорогої мінеральної води та купу інших речей, які не потрібні для ефективної роботи обласних чиновників?

Гм, я не знав про цей факт, поцікавлюся. Але, як уже казав, я не задоволений роботою окремих підрозділів апарату обласної ради, зокрема керуючого. Людина на такій посаді має організовувати роботу ради, а не плести інтриги. Уже час розказати громадськості про ці факти.

Володимир Гірняк буде головою обласної державної адміністрації?

Керівник обласної державної адміністрації повинен мати прямі контакти із Президентом та оточенням. Я поки що не розумію, хто такий містер Зеленський. Певні кроки мені подобаються, наприклад те, щоб забрати портрети глави держави з кабінетів чиновників. Позабирати з обласної адміністрації червоні килими – це правильно. Треба зробити гарно, європеїзувати ці речі.

В облраді я працюю три з половиною роки, але часто дискутую з людьми, які давно обіймають тут посади. Ще скажу, що мій перший досвід подібної роботи, за який я отримав стипендію, був у парламенті Канади. Працював у системі держслужби з 1997 року, знав, як тут принижують, бо тоді це було жахливо.

У 20 років я став депутатом міської ради і виграв стажування в парламенті Канади. Мені пощастило, бо був помічником міністра праці Канади. Мене тоді вразило ставлення до людей! Міністр праці Канади і 20-річний я сиділи один навпроти одного, він робив мені каву, викликав нам таксі, спілкувався на рівних. За час своєї роботи з ним я перетинався також з іншими депутатами канадського парламенту. Там зрозумів, що ставлення до людей – це визначальна річ.

У нашій державі пройшло дві революції й остання має назву Революція гідності. Тому в цих стінах, відчуваю, бореться минуле та майбутнє. Майбутнє все одно переможе – рано чи пізно.

Які взаємини маєте з міським головою Львова?

Робочі відносини. Спілкуємося. Я багато стажувався за кордоном і вважаю, що цей досвід потрібно використовувати. Ми повинні будувати країну таку, як там, коли всі, хто прийшов і у владу, і в опозицію, працюють для держави. А в наших людей у мозку ще совок: там вхоплю, тут завоюю. Але ж буде ще наступна каденція, треба думати про майбутнє.

До речі, чому, на Вашу думку, в парламенті не підтримали відкриті списки?

Не знаю. Вони там про щось домовлялися, а потім, очевидно, одне одного вирішили кинути. Це якась візантійщина, радянська політика. Цей законопроект мали ухвалити, а за годину все змінилося. Грають у гру «хто кого швидше кине і надурить»! Нам треба переходити до європейських правил управління у всіх галузях суспільного життя, тим паче в політиці.

До речі, хочу наголосити, що ця істерія, яка нині триває, – це неправильно. Порошенко був хорошим Президентом, багато зробив, але в нього була жахлива кадрова політика. Кононенки, свинарчуки, дубневичі – це ті люди, які привели його до результату 24% на останніх виборах. Скільки можна терпіти старих і безвідповідальних політиків! Майбутнє за новими обличчями та правдою, яку треба обстоювати будь-якою ціною. Бо цінностями не торгують.

Розмовляв Андрій БОЛКУН, Leopolis.news