logo
25/03
24/03
23/03
22/03
21/03
20/03
3 ...

Хто ж очолить Львівську облдержадміністрацію?

24-06-2019 10:419425

Хто ж очолить Львівську облдержадміністрацію?
Фото: dt.ua

10-й день Львівщина «бавиться» у своєрідне політичне спортлото: на заклик Президента України обирає собі очільника області. Так довго й так серйозно з Львівською областю ще ніхто не жартував.

Нагадаємо, що 14 червня, у п'ятницю, о 18:07 на сторінці Володимира Зеленського у Фейсбуці з'явився допис, який позбавив спокійних вихідних увесь політикум області. Президент України вирішив порадитися з Львівщиною, кого ж вона хоче бачити своїм, як то кажуть у народі, «губернатором». Дозволимо собі процитувати цей пост пана Зеленського:

«День добрий, Львівщино! Звертаюся до вас по допомогу. Зараз маємо трьох претендентів на посаду голови Львівської ОДА. Хочу дізнатися вашу думку про цих добродіїв. Що ви знаєте або чули про їхню репутацію, менеджерські та моральні якості? Та й узагалі – хто вам більше до вподоби?

Ось наші кандидатури:

1. Денис Шмигаль, 43 роки.
Кандидат економічних наук.
Директор ДТЕК Бурштинська ТЕС, заступник генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго».

2. Максим Козицький, 38 років.
Директор компанії «Еко-Оптіма».
Лауреат премії «Людина року» в номінації «Підприємець року».

3. Маркіян Мальський, 35 років.
Адвокат, кандидат юридичних наук.
Голова західноукраїнської філії юридичної компанії Arzinger.
Автор трьох книг, понад 100 наукових і 300 публіцистичних статей.
Що думаєте?»

І Львівщина почала думати. Здається, немає жодного журналіста, експерта, громадського активіста, політика обласного чи районного масштабу, який особисто або через своїх ботів не висловився б щодо цього. Понад 12 тисяч лайків зібрав цей пост Зеленського. 11 тисяч просто підтримало цю ініціативу, 679 узагалі в захопленні поставили «сердечко», 270 здивувалися такій ідеї, 123 «поржали» з неї, 32 вона обурила, а 11 обрали значок «сумно» – обличчя, що пускає сльозу (незрозуміло лише – це з горя, чи з радости).

Під постом президента написано дотепер 8679 коментарів, 2505 осіб поширили допис на своїх сторінках. А скільки вже під ними було відгуків – порахувати складно. І так само нелегко визначити, скільки серед усіх «лайкаючих» було реальних мешканців Львівщини, а скільки з інших регіонів та ботів. Читачі просили Володимира Зеленського поширити цей експеримент з публічного обговорення потенційних кандидатур на посади голів облдержадміністрацій і на інші області. Ба більше, цей факт публічного висунення кандидатур навіть розглядали в одній з передач російського телебачення, назвавши це безвідповідальним заграванням з електоратом та боязню брати відповідальність на себе.

Один з претендентів на посаду голови ЛОДА опублікував цю переповнену жовчю та антиукраїнською риторикою передачу на своїй сторінці у Фейсбуці. Головний меседж такого кроку мав би, ймовірно, на його думку, впливати на потенційного виборця: «Бачите, якщо москалі критикують, значить претендент хороший». А то нічого, що прізвище цього претендента навіть не прозвучало в ефірі? То для чого було видавати бажане за дійсне?!

Цей фейк підхопив минулої п'ятниці й один із львівських телеканалів, аналізуючи події у Львові навколо цієї теми. Цього дня зранку кілька десятків місцевих активістів, перекривши рух на вулиці Винниченка, вимагали від Президента проведення… прозорого конкурсу на посаду очільника області. Вони також хотіли зустрітися із самими проголошеними претендентами. Але куди там може бути прозоріше, якщо вже в самій Москві лаха друть з такої ініціативи українського президента, звинувачуючи його в популізмі та неможливості ухвалити рішення.

Цікаво, що серед ініціаторів пікетування ЛОДА було немало людей з юридичною освітою, які у приватних розмовах визнають, що президент, згідно з чинним законодавством, має право одноосібно ухвалити рішення щодо подання на розгляд КМУ відповідної кандидатури. Але, якщо можна піаритися Зеленському, то чому цього не можна робити громадським активістам, з усмішкою запитують останні. І піаряться на темі обрання львівського «губернатора» вже сотні політиків та політиканів від Сяну до Дону.

Утім, ідея президента з публічним обговоренням кандидатур на посаду очільника Львівщини мала кілька тактичних і стратегічних завдань. По-перше, президентські аналітики отримали величезний масив інформації про самих кандидатів, їхні сильні та слабкі сторони, можливість мобілізувати команду на свою підтримку, вміння протистояти публічним викликам, загрозам, стресам.

По-друге, чітко можна окреслити коло союзників усіх трьох претендентів. З обговорення видно, хто з місцевих політичних, економічних, наукових еліт, громадських діячів, ЗМІ кого підтримав. Відбувся своєрідний замір авторитету та потенційного впливу нового очільника області на різні сфери життя Львівщини. Й особливе місце тут належить можливості нового «губернатора» знайти спільну мову з міським головою Львова та депутатським корпусом обласної ради.

По-третє, оцінювали економічну «вагу» кандидата: наскільки адекватно його сприймають у бізнес-колах та якою є його особиста репутація. І тут також Банкова проаналізувала конкретні економічно-фінансові можливості претендента. Одна річ, коли ти – найманий менеджер, хоч і класний, але не самостійний. А інша – коли твоя корпорація сплачує до бюджету 800 млн грн податків та дає високооплачувану роботу сотням фахівців і ти сам наймаєш висококласних менеджерів.

По-четверте, Володимир Зеленський такою своєю ініціативою на десять днів відвернув увагу Львівщини від інших питань, як-от формування партійних списків чи висування мажоритарників. Також президент для себе зрозумів, хто з претендентів має сильнішу групу підтримки у власній команді. А це також важливо для подальшої ефективної комунікації Львова та Києва.

Можна назвати ще багато причин, виходячи з яких публічне оголошення конкурсу на посаду голови Львівської облдержадміністрації було надзвичайно позитивним технологічним кроком з боку президента Зеленського. Але спробуємо коротко проаналізувати шанси претендентів на перемогу, взявши до увагу згадані критерії.

Дениса Шмигаля у Фейсбуці називали висококласним менеджером. Але керувати успішними проектами за чужі гроші – це завжди круто й комфортно. Тому, попри все, керівник Бурштинської ТЕС – це просто класний чиновник й ефективний виконавець чужих розпоряджень. Досвід роботи в ЛОДА радше є його мінусом, аніж плюсом, оскільки клейма «чиновника режиму Януковича» не так просто позбутися. А на Львівщині асоціація з Рінатом Ахметовим однозначно не йде в карму Дениса Шмигаля як топ-менеджера ДТЕК та мінімізує його шанси на обрання.

Маркіян Мальський, який устиг публічно відмовитися від запропонованої посади голови ЛОДА, широко відомий у вузьких колах. Він ніколи не був чиновником. Як адвокат Маркіян Мальський бездоганно володіє словом. Має фактично бездоганну репутацію та ніяк не пов'язаний з місцевими політичними кланами, яким ніколи нічого не обіцяв і нічого не винен. І саме цей чинник є чи не основним мінусом для нього в боротьбі за крісло на вул. Винниченка, 18. Бо як натиснути на людину, яка не має гріхів? Як впливати на політика, який починає свою кар'єру з чистого аркуша і має «в носі» всі містечкові розклади? Окрім того, складно спрогнозувати можливість впливу М. Мальського на депутатський корпус міської та обласної рад. Для політикуму також незрозуміло, хто може бути в його команді. Почесний консул Австрії є наймолодшим претендентом й однозначним лідером за позитивними відгуками у Фейсбуці. Хоча й на нього примудряються лити бруд. Один з користувачів соцмережі написав, що М. Мальський у молодості на посаді прокурора Жовківського району займався «не зовсім добрими справами». Хоча Мальський ніколи прокурором не працював. Але тут, як в анекдоті про доньку священика, що курвою була: хоча в отця одні сини, хай тепер виправдовується. М. Мальського місце голови ЛОДА може цікавити лише як тимчасовий етап для переходу на серйозну дипломатичну посаду.

Прізвище Козицький асоціюється на Львівщині з потужним бізнесом у галузі альтернативної енергетики, який є одним з провідних платників податків. Максим Козицький ніколи особливо не був публічним на рівні області, хоча в районах, де працюють сонячні станції чи вітряки підприємства, він є доволі відомим. Як виявилося, підприємства групи компаній «Еко-Оптіма» є також потужними меценатами багатьох патріотичних акцій в області, але донедавна про це публічно не говорили. На своїй сторінці у Фейсбуці голова товариства «Надсяння» у Львові Володимир Середа називає Козицького «творцем українського обличчя Львова». «Еко-Оптіма» «здійснила щедрі пожертви» на будівництво пам'ятників о. Михайлові Вербицькому, депортованим українцям Закерзоння, ветеринарному лікареві, фінансує видання книжок та підтримує багато інших патріотичних проектів.

За оцінками фахівців, Максим Козицький має досвід управління великими системами, стратег, потужний менеджер, який уміє формувати команду. Як відомо, його хотіли бачити у своїх партійних списках провідні політичні сили області. З огляду на це, шанси М. Козицького впливати чи принаймні не сваритися з міською та обласною радою доволі великі. А це для святого спокою Банкової та стабілізації політичної ситуації в області є вагомим аргументом. Однак противниками призначення Козицького є місцеві олігархи, які звикли бачити облдержадміністрацію філією своїх офісів.

Як відомо, Володимир Зеленський не ставить жодних політичних завдань перед претендентами на посаду голови Львівської облдержадміністрації. Головне завдання – справне функціонування виконавчої влади в області та позитивна репутація ЛОДА. А далі як карта ляже.

Як стало відомо з джерел з Офісу президента України, минулої п'ятниці Володимир Зеленський провів робочу зустріч з одним з претендентів на посаду очільника Львівщини. Обіцяють, що відповідне кадрове рішення буде ухвалено до кінця цього тижня.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news