logo
04/02
02/02
31/01
26/01
24/01
18/01
13/01
12/01
09/01
08/01
05/01
04/01
22/12
3 ...

У Львові збудують школу ім. Ярославенка – Ростислав Мельник

17-07-2019 11:555311

У Львові збудують школу ім. Ярославенка – Ростислав Мельник
Фото: Ростислава Мельника

Справжня історія «скандального» будинку Ярославенка! / Ростислав Мельник /

Почнемо з того, що з 1986 року цей будинок внесений в реєстр пам’яток. З огляду на це, органи збереження культурної спадщини повинні були займатися його збереженням та охороною. Без дозволів останніх неможливо проводити будь-які заходи та дії в будинку. Замість цього, за цей час з особняка без згоди відповідного органу було зроблено три житлові квартири, повністю зроблена перебудова будинку, знята табличка «культурно-історична пам’ятка» самими нащадками Ярославенка. Після чого вони через посередників продали будинок, не повідомивши про те, що це є пам’яткою історичної спадщини! І жодної відповідальності за це вони не несли!

Продаж пам’яток повинен відбуватись за згодою органів збереження культурної спадщини. Вони повинні повідомляти покупця про те, що цей об’єкт є культурною памяткою. Чого, ще раз зазначу, не було зроблено.

Тож, у 2007 році я набув у приватну власність будинок на вул. Ярославенка, 30 у м. Львові і оформив право власності на земельну ділянку за цією адресою. При придбанні цього будинку, оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку мене не було повідомлено про те, що цей будинок внесено до реєстру пам’яток. У відкритому доступі – електронних реєстрах – цих відомостей не було. Охоронний договір на пам’ятку попередніми власниками не укладався. При оформленні мною документів, вимог про укладення охоронного договору органи охорони культурної спадщини також не ставили і такий не укладався.

Більше того, без жодних зауважень мені видали містобудівні умови та обмеження на будівництво 12-поверхового житлового будинку.

Будинок був занедбаний, у тлінному, аварійному стані, доведений до непридатного для проживання чи іншого використання стану, через що демонтований ще у вересні 2008 року. Після його демонтажу мене повідомили, що це була пам’ятка культури.

Тому ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОВИННІ НЕСТИ працівники органів збереження культурної спадщини, нотаріуси, які заключили договір купівлі-продажу, органи, які оформили у приватну власність три житлові квартири нащадків Ярославенка, недобросовісні продавці, БТІ, яке виконую технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна. НІХТО З ЦИХ ОСІБ НА ДАНИЙ МОМЕНТ НЕ ПОКАРАНИЙ та не несе відповідальність. Натомість громадські активісти намагаються вину перекласти на мене.

Як закидають деякі активісти – я не відбудував історику-культурну пам’ятку після її руйнування? Суди визнали те, що Центральний орган охорони культурної спадщини погодив можливість будівництва нового об’єкту на вул. Ярославенка, 30 у м. Львові, і встановили об’єктивну, не залежну від мене, неможливість відновлення будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не підлягають державній реєстрації об`єкти, що є сучасними копіями існуючих пам`яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, в тому числі масові тиражовані копії. Тобто, за вимогами пам`яткоохоронного законодавства, відновлений на земельній ділянці об`єкт, незалежно від параметрів такого відновлення, не буде пам`яткою культурної спадщини.

Після дебатів з містом була прийнята мирова угода, в результаті якої домовлено про будівництво чотириповерхового будинку, де один поверх буде перетворено на музичну школу імені Ярославенка та безоплатно передана місту. Зауважу, що школа буде втричі більшою за площу колишнього будинку.

Жоден бізнесмен, якби знав про реальний стан речей, не подався б у таку історію. Не лише через моральні принципи, а й через те, що це величезні втрати коштів для бізнесу.

Мої дії перевіряли правоохоронні органи, органи державної виконавчої служби, а до червня 2019 року тривали судові процеси. Станом на сьогодні визнано законність усіх містобудівних умов та всіх дозволів на будівництво на цій ділянці, та ми будем дотримуватись мирової угоди.

То хто справді винен в ситуації що склалась!? Покупець, якого було введено в оману? Чи ті державні органи, які мали боронити та захищати культурну спадщину? Будь ласка, припиніть спекулювати на цій темі та розберіться в ситуації.

ВСУПЕРЕЧ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МИ ЗБУДУЄМО ШКОЛУ ІМЕНІ ЯРОСЛАВЕНКА ТА ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ ПРО НЬОГО!