logo
14/12
08/12
04/12
24/11
17/11
16/11
14/11
12/11
03/11
27/10
23/10
11/10
3 ...

Суд над працівниками грального бізнесу: офіційне працевлаштування, сплачені податки, а діяльність незаконна

30-07-2019 12:015967

Суд над працівниками грального бізнесу: офіційне працевлаштування, сплачені податки, а діяльність незаконна

У Сихівському районному суді Львова колегія суддів у складі Софії Чорної, Ольги Бойко і Назарія Дулебка розглядає кримінальне провадження проти 12 підозрюваних у «створенні злочинної організації». Відповідачам інкримінують скоєння злочинів, передбачених частиною 4 статті 28, частиною 1 статті 203 (2) та частиною 1 статті 255 Кримінального кодексу України. Обвинуваченим загрожує штраф від 10 000 до 40 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за організацію й ведення грального бізнесу.

У провадження Сихівського районного суду Львова 13 лютого надійшов від прокуратури Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні проти 12 підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених зазначеними статтями КК України.

Упродовж пів року тривали підготовче та організаційні судові засідання.Урешті 23 липня прокурор Святослав Проць зачитав підозрюваним обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Процедура зачитування тривала орієнтовно дві години. Одних підозрюваних звинуватили у створенні та керівництві організації, яка займалася гральним бізнесом, а іншим інкримінували участь у діяльності зазначеної організації.

Загалом, гральний бізнес – це діяльність, пов'язана з організацією казино, тоталізаторів, букмекерських контор, проведенням лотерей та розіграшів із видачею грошових виграшів у готівковій формі. Наприклад, у США гральний бізнес заборонено лише у двох штатах, а в решті легалізовано різні форми азартних ігор. У Білорусі президент Лукашенко підписав указ «Про вдосконалення правового регулювання грального бізнесу», згідно з яким від 1 квітня 2019 року онлайн-казино стали легальними в країні. До того моменту діяльність білоруських ігрових закладів у глобальній цифровій мережі майже ніяк законодавчо не регулювали, тому власники чималої кількості інтернет-ресурсів з азартними іграми воліли працювати «в тіні». І це при тому, що азартні ігри в Білорусії, на відміну від України, не заборонено.

Нові правила для білоруського сектору азартних ігор дозволяють онлайн-казино приймати ставки за умови наявності підключення до державної системи спеціальних онлайн-кас. Перед цим власник казино повинен отримати ліцензію і зареєструватись у податковій інспекції, щоб інспектори могли контролювати фінансовий обіг на ігрових майданчиках та ідентифікувати особистість відвідувачів.

Ще одне білоруське нововведення – це гарантійний депозит. Щоби виплачувати виграші, незалежно від рівня виручки, онлайн-казино зобов’язані постійно тримати на балансі певну суму коштів. Обсяг цієї суми розраховують індивідуально, виходячи з кількості ставок і відвідувачів окремого казино.

В Україні гральний бізнес заборонили на законодавчому рівні ще 10 років тому. Цей закон тогочасна прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пролобіювала через парламент 25 травня 2009 року. Відтоді в Україні трактують як незаконну діяльність, пов’язану з облаштуванням казино, букмекерських контор, тоталізаторів, гральних автоматів тощо.

Тимошенко використала трагедію, яка трапилась у Дніпрі 2009 року, коли в залі ігрових автоматів загинуло дев’ятеро людей через пожежу, щоби перевести цей легальний сектор економіки в тіньовий. Доти гральний бізнес був доволі розвинутим. У понад 10 000 гральних закладах було офіційно працевлаштовано орієнтовно 200 тис. осіб, які сплачували податки в бюджет України.

Унаслідок цієї заборони, як неодноразово наголошувало чимало експертів, у державну скарбницю стало надходити значно менше коштів. Фахівці підрахували: заборона грального бізнесу щорічно завдає Україні понад $1 млрд збитків, що становить третину доходів від річного прокачування московського газу в Європу.

Водночас цей орієнтовно мільярд американських доларів виводять з України через офшорні схеми. Ще навесні 2014 року журналісти програми «Наші гроші» з'ясували, що бенефіціаром української лотереї «Патріот» є мільярдер Олег Бойко, громадянин РФ, який офіційно фінансує російську армію. Прибутки двох інших державних лотерей також контролювали з території країни-агресора. ТОВ «М.С.Л» належало Михайлу Фрідману, а «Українська національна лотерея» – компанії «Олімпік голд холдінгз лімітед» із Віргінських островів. В усіх трьох компаній – «М.С.Л», «Патріот» та «УНЛ» – термін дії ліцензії сплив ще на початку 2014 року, проте вони комфортно продовжували працювати в Україні без належних дозвільних документів.

Станом на перший квартал 2019 року тисячі казино в Україні вдало маскують свою діяльність під функціонування державної лотереї. Новообраний глава держави Володимир Зеленський заявив між першим і другим туром президентський виборів, що він має бажання створити в Україні щось на зразок американського Лас-Вегаса, де було б легалізовано легкі наркотики, проституцію і гральний бізнес. Для команди Зе!реформаторів є гарна новина: їм особливо й не доведеться трудитись, оскільки їхні попередники вже зробили Україну загалом, а Львів зокрема майже суцільним Лас-Вегасом. Якщо пройтися Львовом від Приміського залізничного вокзалу або від торгового центру «Скриня» до Оперного театру, то можна налічити понад десяток приміщень для грального бізнесу. Інша річ, наскільки легально вони діють, чи сплачують податки і хто їх патронує на найвищому політичному олімпі.

Адвокати Сергій Куций і Володимир Ємельянов, які представляють інтереси декого з підсудних у Сихівському суді Львова, повідомили, що вважають цей судовий процес способом конкурентної боротьби учасників грального бізнесу за ринок азартних ігор. Правозахисники розповіли: суть судового провадження «Про створення злочинної організації» в тому, що держава надавала дозволи для відкриття гральних закладів у вигляді поширення миттєвих державних лотерей. Однак на момент, коли функціонували ці гральні заклади неазартного лотерейного характеру, держава забула сказати працевлаштованим особам у цьому бізнесі, що надані ліцензії вже не дійсні. Отже, держава, видаючи ліцензію на розповсюдження миттєвих лотерей, фактично заклала соціальну «вибухівку» сповільненої дії.

У Львові, як і в Києві або інших містах України, майже на кожному розі є гральні зали. Зазначені заклади працюють під ліцензією декількох державних компаній, які займаються поширенням миттєвих державних лотерей. Громадяни, що працюють у цих закладах, навіть не здогадуються, що програмне забезпечення, яким оснащено гральні автомати, підпадає під вето, визначене в законі України про заборону грального бізнесу від 2009 року.

При цьому держава через компанії, які розповсюджують миттєві державні лотереї, надає деяким компаніям можливість легально це робити. Водночас законодавчо визначення миттєвої державної лотереї є доволі розмитим. Отож певні особи в обласних або районних центрах України мають можливість вводити в оману громадян, які працюють в їхніх гральних закладах, та спонукати їх поширювати гральний бізнес, який законодавчо заборонено.

Фактично, такі працівники офіційно працевлаштовані, працюють в офіційної юридичної особи, у них є офіс, вони мають офіційне робоче місце, їм виплачують офіційну заробітну платню, з якої вони сплачують офіційні податки. Ба більше, зазначені компанії також сплачують у державний бюджет податки або збори з грального бізнесу. Аж раптом до цієї організації приходять представники силових структур і кажуть працівникам, що їхнє робоче місце є незаконним, офіційно отримана заробітна платня – незаконна, офіційно сплачені податки – незаконні.

Третього липня автор публікації звернувся до Юлії Шевченко, прес-секретарки прокурора Львівської області, з клопотанням організувати зустріч із прокурором Святославом Процем, щоб той роз’яснив підстави для кримінального звинувачення рядових працівників організацій, які ведуть гральний бізнес. Юлія Шевченко повідомила, що таку зустріч організувати неможливо, проте запевнила, що прокуратура надасть письмові пояснення підстав для відкриття кримінальної справи. На час публікації статті письмові пояснення від прокуратури до автора не надійшли.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news