Як зазначено у рішенні суду, 6 січня 2021 року підозрювані проникли на територію майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів, де викрали з машин автомагнітоли, автомобільні динаміки та інші дрібні речі. Та їх побачила охорона, тому зловмисники втекли, залишивши рюкзаки з краденим. Однак один із них згадав, що залишив документи у рюкзаку, тому вирішив повернутись, де його і затримала поліція.

Обидва обвинувачених розкаялись у вчиненому, тому суд сприйняв це за обставини, які пом'якшують провину.

Як зазначається у рішенні суду, обвинувачені «фактично за своїм розвитком, ще неповнолітні діти, хоча і мають відповідний вік».

«Відповідаючи на питання сторін та суду, обвинувачений ОСОБА_1 очевидно не розуміє всіх наслідків можливої кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення проти власності. Загалом відносини власності для обох обвинувачених є певною прогалиною в знаннях. І це не є дивним, оскільки вихованням обох обвинувачених вочевидь займались не в достатній мірі. Про це свідчить в тому числі мова, побудова речень, малий словарний запас слів, самі висловлювання, створення складних речень для пояснення своїх думок, точніше відсутність можливості і навіть здатності побудови в умі складного речення. Про певну дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку свідчить також і обставини правопорушення, які показують, що вчинення крадіжки обвинуваченими відбувалось при наявності з собою всіх документів, які посвідчують особистість кожного (паспорти та інші документи). При цьому вказані документи були залишені у рюкзаку на місці скоєння правопорушення», – йдеться у рішенні суду.

Як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 майже нічого не читають. На предметні запитання про шкільну літературу, пояснили, що нічого не пам`ятають, а ОСОБА_1 повідомив, що не любить читання взагалі. У зв’язку із цим суд робить висновок, що не за віком, а за розвитком, вказані особи є майже дітьми, зі своїм обмеженим внутрішнім світом, своїми образливим і вразливими почуттями.

«При певній життєвій перешкоді, така людина, не маючи життєвого досвіду, не маючи критичного мислення, допускає досить тривіальні вчинки, які за своїм змістом є очевидно суспільно небезпечними», – зазначено у рішенні.

Зважаючи на такі обставини, суд звільнив обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що їх виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. З іспитовим строком у вигляді 1 року.

Натомість суд поклав на обвинувачених певні обов`язки – «читання певних, визначених судом творів для обвинувачених буде стимулом для мислення і пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій.

«Твори визначені судом і які відносять до дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), саме призвані формувати в дитині всі добрі, сердечні і незлобливі відчуття як щодо себе так і до оточуючого світу», – зазначається у рішення.

Натомість суд зобов’язав обох крадіїв прочитати такі твори:

1)Повість (за іншими виданнями роман) «Пригоди Тома Соєра» 1876 р., автор Марк Твен;

2) Роман «Пригоди Гекльберрі Фінна» 1884 р., автор Марк Твен;

3) Пригодницька повість (за іншими виданнями роман) «Біле Ікло» 1906 р., автор Джек Лондон ;

4) Вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі …» 1845 р.

«Саме завдяки таким творам у дитини і повинні створюватись образи прекрасного, найкращого які вона буде нести через все життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності», – відзначено у рішенні суду.

Leopolis.news