logo
28/03
2 ...

У ЛНУ ім. І. Франка стартувала міжнародна конференція «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні»

18-11-2022 18:001022

У ЛНУ ім. І. Франка стартувала міжнародна конференція «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні»

18 листопада на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу V Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні».

Про це повідомляє пресцентр університету.

Організатором заходу є кафедра інформаційних систем у менеджменті економічного факультету Львівського університету. Конференція відбувається у дистанційному форматі за допомогою центру для командної роботи Microsoft Teams.

Участь у науковому форумі беруть понад сто вчених в, серед яких – науковці із Академії сухопутних військ імені генерала Т. Костюшки (Польща), Західноукраїнського національного університету (Тернопіль), Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів), Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів), Державної служби фінансового моніторингу України (Київ) та Львівського національного університету імені Івана Франка.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті, професор Василь Приймак. Він розповів про зародження традиції проведення конференції, яку присвячено пам’яті колишнього завідувача кафедри, професора Володимира Юринця.

«24 листопада 2022 року минає 10 років від того трагічного дня, який забрав Володимира Юринця в інший світ. Нехай він спочиває з Богом, я переконаний, він радіє, що кафедра, на якій він працював, яку тривалий час очолював, зараз так ефективно функціонує і розвивається», – сказав Василь Іванович. Він подякував усім присутнім за те, що зголосилися до участі в науковому форумі, розповів про порядок роботи конференції та роз’яснив усі організаційні питання.

Надалі до слова запросили  першого проректора Львівського університету та випускника кафедри інформаційних систем у менеджменті Андрія Гукалюка. Він привітав учасників із початком роботи конференції і наголосив на важливості й актуальності її проблематики. «Приємно, що робота конференції проходитиме у рамках 7 секцій, які дійсно розкривають різні аспекти наукових досліджень у сфері становлення інформаційної економіки в Україні. Також дуже важливо, що конференція ставить за мету розглянути такі актуальні питання, як використання інформаційних ресурсів не лише в економіці, а й у підприємництві, освіті і науці. В умовах військової агресії це особливо важливо, адже зараз ми стикаємося з новими викликами в інформаційному середовищі, і дійсно приємно, що науковці з різних академічних установ і, зокрема, з Львівського університету, приділяють значну увагу цим питанням», – зауважив Андрій Гукалюк.

До вітальних слів долучився проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. Він окреслив нові виклики, пов’язані з повоєнною відбудовою країни, та наголосив на важливій ролі науковців, які повинні співпрацювати для успішного розвитку та розбудови держави.

«Важливо, що навіть у важкі для всієї країни часи ми збираємося, щоб обговорити наукові питання. Адже перед вченими загалом і перед економістами зокрема скоро постане безпрецедентне завдання повоєнної відбудови країни. Ми ще не маємо прикладів масштабної поствоєнної відбудови в умовах інформаційного суспільства. Відтак я вірю, що інноваційні підходи, які будуть сьогодні обговорені, стануть основою розбудови нашої держави», – відзначив Роман Євгенович і додав, що за останні роки розвиток інформаційних технологій вийшов на новий рівень, а потужності інформаційних технологій, спрямованих на протидію російської агресії, продемонстрували високу ефективність.

Надалі до присутніх звернувся декан економічного факультету Ростислав Михайлишин. Він також звернув увагу на актуальність тематики конференції в умовах російської агресії: «Ця конференція вже стала вагомою складовою наукового й інтелектуального життя економічного факультету. Хотів би також відзначити надзвичайну актуальність тематики конференції. Справді, розвиток інформаційного сектора економіки є однією з ознак переходу до інформаційного суспільства.

Проте, на жаль, тут Україні доведеться пройти ще дуже тривалий шлях, адже поки що надзвичайно низькою є частка ІТ-сектора у структурі ВВП і лише зараз активно розпочався процес діджиталізації різноманітних соціально-економічних процесів, у тому числі й управлінських», – пояснив Ростислав Васильович і висловив сподівання на те, що імплементація наукових досліджень учасників конференції у практичну діяльність сприятиме обраному інноваційному напрямку розвитку економіки України.

 

Після урочистого відкриття конференції розпочалося пленарне засідання. Професор Остап Ватаманюк під час свого виступу розповів про радикальні зміни в багатьох сферах економіки, спричинені стрімким розвитком і масовим впровадженням цифрових технологій, які різко знизили витрати на зберігання, обробку та передачу даних. У своїй доповіді Остап Зіновійович розглянув тенденції скорочення різних складових економічних витрат, пов’язаних із цифровою економічною діяльністю та деякі важливі наслідки цього процесу.

Голова організаційного комітету конференції, професор, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті Василь Приймак представив присутнім доповідь «Вплив російської військової агресії на розвиток людського капіталу України». У своєму виступі професор Василь Приймак проаналізував негативний вплив російсько-української війни на розвиток людського капіталу України. Зокрема, він наголосив, що для інтенсивного розвитку та ефективного функціонування української економіки після переможного завершення цієї війни буде необхідність якомога швидшого відновлення та підвищення рівня розвитку людського капіталу країни.

Професор Назар Демчишак у доповіді «Роль наукових парків у післявоєнному відновленні і протидії гібридним загрозам та інформаційним війнам (на прикладі наукового парку Львівського університету)» визначив актуальність використання різних інструментів забезпечення інтеграції в межах тріади «освіта-наука-бізнес» в умовах відновлення економіки України після війни. Назар Богданович запропонував розвивати наукові парки як ефективний механізм такої співпраці. Він відзначив, що, незважаючи на доволі тривалу історію розвитку наукових парків в Україні, вони поки що належним чином не сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок.

Професорка Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Ревак у своїй доповіді розглянула проблеми підвищення ефективності розвідки на основі відкритих джерел OSINT у сфері санкційного контролю. Доповідачка визначила альтернативні шляхи розвитку відповідних систем, вибір між якими потребує наукового обґрунтування.

Про основні можливості OSINT у розшуку активів країни-агресора та її прибічників розповів професор кафедри фінансів Львівського національного університету імені  Івана Франка Олег Підхомний. Також він проаналізував сучасні інформаційні технології, що дають змогу отримувати значну частину критично важливої інформації з відкритих джерел та наголосив, що зараз сформувалась низка професійних та аматорських спільнот, які займаються розвідкою на основі відкритих джерел (OSINT) за різними тематичними напрямами. Діяльність з OSINT все більше інституціоналізується у структурах правоохоронних органів та спеціальних служб різних країн.

Професорка кафедри статистики Львівського університету Ольга Гринькевич доповіла про актуальність сучасних цифрових сервісів для вирішення задачі оптимального вибору траєкторії навчання. Доповідачка запропонувала вирішення зазначеної проблеми із застосуванням цифрових сервісів, які передбачають створення комунікаційних платформ і об’єднують інтереси індивідуального людського розвитку, можливості освітніх провайдерів, запити роботодавців та інших учасників ринку праці. Запропонована Ольгою Гринькевич комунікаційна платформа базується на ідеї інтеграції відкритих та інших типів даних за допомогою технологій Big Data і має слугувати цифровим сервісом з метою вибору освітніх продуктів для індивідуальних користувачів, пошуку кращих кандидатів на вакантні посади для роботодавців, розвитку різноманітних форм співпраці ЗВО, представників бізнесу та інститутів влади для забезпечення конкурентоспроможності вищої освіти.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань, де обговорювали питання теорії і практики розбудови інформаційних економік, сучасні тенденції математичного моделювання соціально-економічних процесів, застосування інформаційних технологій в економіці, підприємництві, управлінні, освіті та науці. Також учасники конференції обмінялися міркуваннями щодо інноваційних методів управління в умовах інформаційної економіки, обговорили інформаційні технології в сучасних гібридних війнах, розглянули питання теорії та практики інформаційної безпеки в Україні, закцентували увагу на тенденціях використання інтелектуального капіталу в умовах інформаційного суспільства.

V Міжнародна науково-практична конференція триватиме до 19 листопада 2022 року. Представлені учасниками доповіді вже опубліковані у матеріалах Міжнародної конференції «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні». З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

Додамо також, що участь у конференції передбачає професійну програму стажування 18 годин (0,6 кредиту ECTS – участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні»).

Leopolis.news