Павло Ільницький та Оксана Караїм: «Замість того, аби виспівувати щось,можна просто це сказати людям»

19:41 25 Грудня 2016

Павло Ільницький та Оксана Караїм: «Замість того, аби виспівувати щось,можна просто це сказати людям»

Павло Ільницький  та Оксана Караїм, головні солісти оркестру «LeoBand» знайшли трішки часу перед концертом «Sinatra. White Christmas», аби розповісти читачам «Leopolis.News» про труднощі роботи з оркестром, тур Україною та специфіку виконання творів Френка Сінатра.

Як давно ви працюєте з оркестром?

Достатньо давно. Ми з Оксаною вже давно в цій музиці і стараємося працювати не тільки над собою, а і над загальною картиною. Оркестр в тому плані є незамінним тому, що музика такого плану мусить звучати наживо. На жаль, в оркестрі багато людей і не в кожному випадку є можливість оркестр запросити. Наприклад, на різні маленькі концерти. Самі розумієте, організувати 30 – 40 людей на один виступ – це достатньо важко. Відповідно працюємо з «LeoBand»  вже третій рік і раді. що все так гарно виходить.

dsc_0159

Як відбувається робота соліста з оркестром?

Це дуже творчий процес.  В оркестрі головним є диригент. Він та людина, котра координує всім оркестром. Не тільки в адміністративний спосіб: хто і коли має прийти на репетицію. Це також питання колективної творчості, загального бачення пісні, ритмічних нюансів, динаміки. Це дуже відповідальна робота. А от що стосується соліста, то ми,звичайно,  маємо свою долю відповідальності в підготовці.  Хоча в цьому проекті ми тісно йшли з Миколою Миколайовичем (Микола Драч – головний диригент оркестру – прим.редакції) у виборі репертуару пісень. Ми обирали тільки хіти, які безперечно є виграшними. Працювалося нам дуже легко, було багато репетицій, ми їх всі відвідували, синхронізувалися з оркестром і мені здається, що результат того вартий.

Важко виконувати пісні Френка Синатри?

Виконувати Синатру не просто важко. Перевиконувати Синатру неможливо. Це дуже бархатний тенор, я б навіть сказав баритон. Пісні мають низькі вокальні партії.  Синатра розмовляв, він не співав. Френк мав прекрасний голос, проте він просто розмовляв з людьми. Як на мене, це найважливіше. Адже природа мюзиклу полягає у тому, щоб розмовляти з людьми і розповідати їм історію, яку ви бачите на картинці. Якщо вийти на сцену, стати і співати – це нецікаво. Потрібно чітко розуміти контекст пісні, контекст мюзиклу. Адже природа мюзиклу грайлива і вербальна, тобто важлива артикуляція, важливий обрив. Замість того, аби виспівувати щось,можна просто це сказати людям.

Звичайно, мюзикл має свої особливості.  Всі ми граємо в різних колективах, маємо досвід у різних музичних стилях, але свінгова, джазова музика – це ніша відповідальна. І ми це розуміємо.  Люди співають пісні, проте ми перші організували такий масштабний проект і пишаємося тим, що маємо змогу співати вічне.

dsc_0210

Як публіка сприймає вас?

Публіка сприймає дуже добре. Ми об’їздили майже всю Україну і публіка просто в захваті. Людям бракує такої музики. Люди мають колядки, мають пісні поп стилю, рок стилю, різні концерти, прекрасні групи виступають, а от свінгової, джазової музики просто бракує. Люди хочуть свята, хочуть відчути настрій в Чернівцях, Франківську, в Києві. Люди просто голодні до музики. Зараз саме час цю музику підіймати і співати. Нам просто випала така честь і можливість таку музику виконувати.

dsc_0195

Від якого міста отримали найбільше вражень?

Дуже особливий тур і кожне місто по-своєму дуже важливе. Наприклад, Київ був цікавий вогниками. Весь зал у Жовтневому палаці світив вогниками під час виконання пісень. Чернівці – це просто певний енергетичний бум, Вінниця – люди, які дуже хотіли цього. Вони аплодували до останнього, як Франківськ, Тернопіль, Рівне. Всі ці міста просто дякують за можливість послухати таку музику, а ми дякуємо людям, які прийшли нас підтримати. Зал взаємодіє з виконавцем. А, якщо зал взаємодіє, ми отримаємо енергетичне повернення, а це важливо.

У нас все відбувається без слів. Кожен намагається вкласти в музику все найкраще, що має в собі. А робота з оркестром – це неймовірне відчуття, коли ти співаєш, а позаду тебе 30 – 40 людей грає, живе, дихає і ти не окремо від них, навпаки, все відбувається разом з тобою.

Фото: Катерина Гарник

Андрій КОСТЮК, Leopolis.news

Leopolis у Facebook

Останні новини