Переговори з МВФ, зростання економіки й успіхи стартапів – економічні підсумки тижня

12:40 24 Вересня 2018

Переговори з МВФ, зростання економіки й успіхи стартапів – економічні підсумки тижня

Фото: ukr.segodnya.ua

Головними новинами минулого тижня для української економіки стали завершення роботи місії Міжнародного валютного фонду без конкретних перспектив щодо відновлення кредитування, оптимістичні прогнози розвитку української економіки в середньостроковій перспективі й актуальні дані про зростання ВВП, а також успіхи стартапів українського походження.

Місія Міжнародного валютного фонду, від якої залежить продовження співпраці фонду з Україною, завершила свою роботу 19 вересня. Щоправда, жодної конкретики в оголошених підсумках її роботи не було: постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що між Україною та фондом тривають дискусії щодо продовження співпраці. «Протягом двох останніх тижнів місія МВФ мала конструктивні дискусії з владою України щодо політики та реформ, спрямованих на забезпечення макроекономічної стабільності та зростання, а також про можливу фінансову допомогу на забезпечення таких заходів. Відповідні обговорення тривають», – заявив Йоста Люнгман.

Ще більш неконкретним був коментар зі штаб-квартири фонду у Вашингтоні. На щотижневому четверговому брифінгу у фонді 20 вересня керівник департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс заявив, що фонд продовжить переговори з українським урядом про сприяння реформам та можливу фінансову підтримку й після завершення роботи місії в Києві. «Я не маю інформації про переговори, які все ще тривають», – заявив він журналістам.

В умовах відсутності офіційної інформації про результати роботи місії можна робити висновки хіба що за окремими заявами посадовців та повідомленнями українських медіа. Про можливе виконання головної умови МВФ для відновлення співпраці – приведення ціни на газ для населення до рівня промислових підприємств – заявив керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. За його словами, на переговорах з МВФ уряд досяг принципової домовленості про поступове підвищення ціни на газ до імпортного паритету до 2020 року. «Є певний компроміс, якого досяг уряд. Темпи зараз обговорюють», – сказав він, не уточнивши, наскільки буде підвищено ціну. Схоже, підвищення уникнути не вдасться, оскільки вартість імпортного газу для України зростає: за даними Державної служби статистики, середня ціна імпорту блакитного палива виросла з 279,4 доларів за тисячу кубометрів у січні 2018 року до 309,1 дол. за тисячу кубометрів у липні. Торік найнижча ціна імпорту газу була в липні – 208,2 долара за 1000 кубометрів.

Але вартість газу, схоже, не є вирішальною у справі відновлення кредитів. На тлі повної відсутності офіційних коментарів про підсумки роботи місії з боку української влади несподівано, але очікувано з’являється інформація українських медіа про те, що вирішальним для отримання так бажаного кредиту буде не ціна на газ, а… державний бюджет України на 2019 рік. Зокрема, інформаційне агентство «Українські новини» з посиланням на близькі до переговорів джерела повідомило, що в процесі переговорів представники місії МВФ висунули вимогу про ухвалення державного бюджету України на 2019 рік до підготовки меморандуму та винесення його на розгляд ради директорів фонду.

Агентство стверджує, що підсумком роботи місії мав стати меморандум між Україною та МВФ про дострокове припинення програми розширеного фінансування та старт нової програми standby, і всі параметри програми було принципово узгоджено. Якби не проблема з держбюджетом, меморандум могли б підписати та винести на затвердження Ради директорів МВФ у другій половині жовтня. Тобто Україна могла б уже наприкінці жовтня отримати 1,9 мільярда доларів кредиту МВФ за новою програмою, однак цього наразі не буде.

Нагадаємо, що проект державного бюджету України на 2019 рік уряд представив за день до призначеного Бюджетним кодексом строку – 14 вересня. Доходи державного бюджету заплановано в розмірі 917,9 мільярда гривень, витрати – на рівні 991,7 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 80,6 млрд грн, або 2,4% ВВП. Виступаючи 21 вересня під час представлення проекту бюджету в парламенті, в. о. міністра фінансів України Оксана Маркарова заявила, що найбільшим викликом бюджету-2019 є державний борг, оскільки Україні наступного року потрібно буде виплатити 417,4 мільярда гривень. Державний бюджет розраховано за курсом 29,4 гривні за долар США, і це майже збігається з прогнозами бізнесу: за даними опитування Європейської бізнес-асоціації, при плануванні бюджетів на наступний рік бізнес закладає вартість валюти на рівні 30 грн за долар.

Як триватиме процес затвердження головного фінансового документа України, побачимо згодом. Наразі ж Україна отримала два попередження про важливість співпраці з МВФ. Перше – від Європейського банку з реконструкції та розвитку, чий керуючий директор у Східній Європі та Кавказі Франсіс Маліж заявив, що угода з МВФ дозволить Україні зберегти фінансову стабільність та довіру інвесторів, а за її відсутності «може повторитися ситуація, що відбувається зараз у Туреччині чи Аргентині». Друге попередження озвучив виконавчий директор Світового банку Франк Хемскерк, який прямо заявив, що «Світовий банк не надаватиме додаткового фінансування Україні без угоди з МВФ».

Цікаво, що Міжнародний валютний фонд загалом оптимістично оцінює розвиток української економіки. За його прогнозом, за найближчі 5 років український валовий внутрішній продукт може зрости в 1,5 разу, або з 2,82 тисячі доларів на душу населення 2018 року до 4,22 тис. дол. 2023-го, а паритет купівельної спроможності населення зросте ще більше. Цікаво, що зростання ВВП в Україні вже випереджає очікування: за інформацією Національного банку України, ВВП держави у другому кварталі 2018 року зріс на 3,8% у річному вимірі проти 3,2%, які банк очікував на цей період і зафіксував у своєму інфляційному звіті. У Нацбанку наголошують, що загалом основним рушієм зростання реального ВВП залишається внутрішній попит, насамперед споживчий. НБУ очікує, що за підсумками року зростання економіки сягне 3,4%.

З інших важливих економічних новин минулого тижня варто насамперед відзначити значний прогрес України в рейтингу відкритих даних – держава посіла 17-те місце в рейтингу «Open Data Barometer», який вимірює розвиток відкритих даних світу. За підсумками 2017 року Україна отримала 47 балів, тоді як позаторік мала 34, а 2015-го – лише 20. Серед країн, які зробили найбільший прогрес за останні 4 роки, Україна посіла друге місце разом із Південною Кореєю та Колумбією.

Завершилася справа рейдерського захоплення фермерського господарства Олександра Строгого у Зміївському районі Харківської області, про яке ми згадували минулого тижня. Нагадаємо, що 8 вересня приватний нотаріус замінив у державному реєстрі прав власності реального власника господарства Олександра Строгого на жительку непідконтрольних Україні територій Донеччини на підставі підроблених документів, а після зміни реєстру на підприємство увірвалися озброєні люди, які поранили 7 осіб. Після національного розголосу до господарства було введено три батальйони поліції спеціального призначення, які затримали 53-х рейдерів та вилучили в них зброю. 21 вересня Антирейдерська комісія Міністерства юстиції задовольнила скаргу фермера та повернула йому права на підприємство, скасувавши незаконні зміни до реєстрів.

Минулого тижня також відзначились успіхами українські стартапи, щоправда, не в Україні. Так, український стартап «Verum Audio», який придумав харків’янин Роман Ландик, зібрав на краудфандинговому майданчику «KickStarter» 185,7 тисячі доларів на виготовлення навушників для фанатів якісної музики з унікальною технологією реалістичного відтворення звуку. Інший стартап – «GitLab», який заснував харків’янин Дмитро Запорожець та є веб-додатком для хостингу вихідного коду додатків, – залучив 100 млн дол. від інвестиційних фондів та збільшив свою оцінку до мільярда доларів. Компанія «GitLab» має реєстрацію в США і не працює в Україні. Молода українська компанія «Pulsar Expo» створила єдиний у світі автобус-позашляховик «Torsus Praetorian», але організувала його дослідне виробництво у Братиславі.

Ідуть на Захід й українські виробники: найбільший український виробник харчування для котів та собак «Кормотех» вирішив побудувати завод у Литві та вже відкрив там дочірню компанію. Завод відкриють 2019 року в місті Кедайняй, що є вільною економічною зоною. Вартість проекту – 6 мільйонів євро, планова потужність виробництва – 20 тисяч тонн кормів на рік.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Реклама:

Стрічка новин