Погіршення прогнозів, проблеми з боргами, детінізація економіки – економічні підсумки тижня

11:34 9 Жовтня 2018

Погіршення прогнозів, проблеми з боргами, детінізація економіки – економічні підсумки тижня

Фото: 24tv.ua

Перший тиждень жовтня в українському діловому житті запам’ятається погіршенням прогнозів Світового банку щодо зростання для української економіки в умовах відсутності співпраці з Міжнародним валютним фондом, підрахунками боргового навантаження на 2019 рік, проблемами з фінансуванням соціальних та зарплатних видатків, а також інформацією про зменшення рівня тіньової економіки й різке збільшення безготівкових платежів за допомогою смартфонів в Україні.

Інформація про корекцію прогнозів щодо зростання української економіки з’явилася 4 жовтня. Провідний економіст представництва Світового банку в Україні Фарук Кхан заявив, що Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту в Україні 2018 року з 3,5% до 3,3%. 2019-го, за прогнозами Світового банку, український ВВП зросте на 3,5%, а у 2020-2021 роках, коли пов’язана з виборами невизначеність зменшиться, економіка України може зростати щорічно на 4%. Однак є одне «але», на якому наголошують експерти Світового банку: всі ці прогнози дійсні лише за умови, якщо Україна відновить співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Без такої співпраці темпи економічного зростання в Україні можуть упасти до 2% на рік, оскільки відсутність прогресу в реалізації реформ та невиконання умов програми співпраці з МВФ призведуть до втрати довіри інвесторів, загострення макроекономічної вразливості та скорочення внутрішнього попиту через фінансові труднощі. Щодо інфляції, то 2018 року Світовий банк очікує її на рівні 10% через плановане зростання ціни на газ, а державний бюджет на цей рік можуть виконати із планованим рівнем дефіциту.

Експерти Світового банку також нагадують, що у 2019-2020 роках Україна потребуватиме значних фінансових ресурсів для погашення державного боргу, через що критичне значення має затвердження реалістичного бюджету на наступний рік та його виконання з дефіцитом, який не перевищує 2,5% ВВП. Як інформує Міністерство фінансів України, основна сума виплат за державним боргом 2019-го припадає на перший та другий квартали. Зокрема, у січні-березні потрібно буде виплатити 58,93 мільярда гривень за внутрішнім боргом та 53,59 млрд грн – за зовнішнім боргом, тобто разом 112,5 млрд грн. У другому кварталі сума виплат становитиме 109,68 мільярда гривень, причому виплати за зовнішнім боргом сягнуть лише 47,67 млрд грн. У другому півріччі сума боргових виплат України буде суттєво меншою.

Величезний розмір планових виплат за державним боргом привернув увагу Рахункової палати України, голова якої Валерій Пацкан заявив, що вони значно зменшують можливості бюджету для здійснення соціально-економічних видатків. «Понад 40% доходів державного бюджету необхідно сплатити на погашення та обслуговування державного боргу, що зменшує можливості бюджету для здійснення соціально-економічних витрат. Тобто зменшуються можливості для підвищення пенсій, зарплат і соціальних виплат, а також для будівництва доріг, нових шкіл, лікарень, дитячих садків і взагалі для розвитку інфраструктури», – наголосив він у своїй заяві та додав, що у проекті держбюджету на 2019 рік не розподілено між місцевими бюджетами 13 субвенцій на 7 мільярдів гривень.

Міністерство фінансів у своїй офіційній заяві ці твердження спростувало, заявивши, що проект держбюджету-2019 передбачає достатньо коштів на витрати з виплати зарплат і пенсій з урахуванням індексації – на 27,2 мільярда гривень більше, ніж цьогоріч. Окрім того, за даними міністерства, у проекті бюджету передбачено кошти на зростання мінімальної зарплати до 4173 гривень на місяць та індексацію зарплат у бюджетній сфері на рівні 9,4% порівняно з 2018 роком.

Тим часом проблеми з виплатою державного боргу відчутно вже цього року. Станом на 1 жовтня міжнародні резерви України через виплати за зовнішнім боргом скоротилися аж на 3,5% – до 16,638 мільярда доларів. Лише у вересні боргові виплати становили 711,2 мільйона доларів, а ще 74,2 млн дол. було витрачено на валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань курсу гривні. Про нестачу валютних коштів свідчать і дії Міністерства фінансів, яке на початку жовтня на плановому аукціоні розмістило 9-місячні доларові облігації внутрішньої державної позики, різко підвищивши ставку їхньої доходності з 5,95% до 7% річних.

Про можливий небезпечний розвиток ситуації попередив голова ради Незалежної асоціації українських банків Роман Шпек, який у своїй статті для онлайн-видання «Економічна правда» застеріг, що без співпраці з Міжнародним валютним фондом Україні не вистачить валютних ресурсів, щоб безболісно пройти 2019 та 2020 роки. На думку експерта, якщо до кінця зими Україна не знайде хоча б 3 мільярди доларів США під 2-3% річних, цілком можливо, що весну українці зустрінуть з курсом гривні, далеким від прогнозованого. «Гіперінфляція роз’їдатиме економіку країни з неймовірною швидкістю. Ми знову переживемо всі фінансові жахіття середини 90-х, кризи 2008-го та 2014-15 років, коли за лічені місяці реальний дохід громадян впав одразу в кілька разів», – наголосив Роман Шпек.

Щодо переговорів з МВФ, то єдиною новиною про це минулого тижня стала стисла інформація українських урядовців в ефірі одного з телеканалів. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова заявили, що вірять у те, що домовленості з міжнародними партнерами перебувають на фінальній стадії, але остаточного рішення щодо ціни на газ наразі немає.

Тим часом українські урядовці наразі рапортують про успіхи в зниженні рівня тіньової економіки. Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів повідомив, що в першому півріччі 2018 року рівень тіньової економіки України становив 32% обсягу офіційного ВВП, що суттєво менше, ніж було раніше – на 3% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, а також на 11% менше порівняно з 2014-м, коли тіньова економіка сягнула пікового рівня. Щоправда, ці дані дещо дисонують з інформацією Державної фіскальної служби. 5 жовтня в. о. заступника голови ДФС Євген Бамбізов повідомив журналістам, що 8 мільйонів з 26 млн українців, які працюють, повністю або частково отримують зарплату «в конвертах», а перевірки суб’єктів господарювання щодо «сірих» зарплат показують, що 46% перевірених фірм мають такі порушення.

З інших економічних новин минулого тижня варто відзначити оприлюднення актуальної частки аграрного сектору в українському експорті: за даними заступника міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, у січні-серпні 2018 року експорт агропродукції становив 11,5 мільярда доларів, або 37,3% в загальному обсязі експорту з України за цей період. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року експорт зріс на 65,6 мільйона доларів. Найбільше українських агропродуктів – 43,6% – купують країни Азії. Далі йдуть країни Євросоюзу (31,4%) та Африки (13,3%).

В Україні побільшало проблемних кредитів – за даними Національного банку, протягом серпня обсяг таких кредитів зріс на 24,682 мільярда гривень і станом на 1 вересня становив 655,913 млрд грн. Це рекордний показник проблемних кредитів 2018 року, який становить 55,03% усього портфелю кредитів банківської системи. В Україні відклали «велику» приватизацію: як повідомив в. о. голови Фонду державного майна Віталій Трубаров, продаж більшості великих об’єктів приватизації відбудеться 2019 року. До аеропорту «Бориспіль» почала літати нова авіакомпанія – грузинська «Myway Airlines», яка двічі на тиждень здійснюватиме рейси на лінії Київ – Тбілісі.

В Україні різко зросли безконтактні розрахунки смартфонами в торгових мережах. Як повідомив віце-президент із розвитку бізнесу платіжної системи «Mastercard Europe» Андрій Кльосов, річний приріст кількості безконтактних оплат смартфоном на основі платформи токенізації «Mastercard» у серпні 2017-го – серпні 2018 року становив 68 разів. На його думку, це сталося завдяки початку роботи в Україні систем «Google Pay» та «Apple Pay», а також відкритості українців до нових інноваційних технологій.

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Реклама:

Стрічка новин