Мета нового законопроєкту про мобілізацію – удосконалити процес насамперед військового обліку. Усе, аби всі військовозобов'язані громадяни України віком від 18 до 60 років були на цьому обліку.

Про це «24 Каналу» заявив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Нині поліцейські та представники інших складових сектору безпеки та оборони, які не входять до складу ЗСУ, перебувають на спеціальних внутрішніх обліках. Так держава деколи не розуміє того, який у неї є мобілізаційний потенціал.

Завдяки новому проєкту закону Україна відходить від старої концепції, коли є ті громадяни, яких знімають з військового обліку. Наприклад, мовиться, зокрема, про засуджених, поліцейських та рятувальників.

«Нині всі будуть перебувати на військовому обліку. І будуть, відповідно, або мати право на відстрочку від призову, або на бронювання. Це концептуальна річ для того, щоби ми розуміли на кого держава може розраховувати в умовах такої повномасштабної війни», – наголосив Веніславський.

Усе, аби уникнути зловживання

Новий законопроєкт розрахований на те, аби уникнути можливостей для зловживання під час мобілізації при певних правових підставах для звільнення від військової служби. Так, наприклад, на одну недієздатну особу або особу, яка потребує стороннього догляду, оформлювалося кілька людей, які начебто доглядали за нею.

Наприклад, якщо людина з інвалідністю виїжджає за межі України, то з нею може бути людина, яка її супроводжує. Це ще одна лазівка для тих, хто зловживає цим статусом і має можливість легально виїхати за кордон.

Те саме стосується й освітньої складової. Наприклад, коли люди, які закінчили військовий вищий навчальний заклад та мають офіцерські звання, вступали на другу – третю вищу освіту. Усе, аби не бути мобілізованими під час воєнного стану. При тому, що держава витратила кошти на їхню підготовку.

«Ці всі можливості для зловживань, для уникнення від мобілізації намагаємося припинити», – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Водночас зберігається баланс для тих людей, які займаються доглядом, а також тих, хто здобуває послідовні рівні освіти.

Мета нового законопроєкту про мобілізацію – удосконалити законодавство про мобілізацію, мобілізаційну підготовку, військовий обов'язок і військову службу.

Коли завершать роботу над законопроєктом

Комітет Верховної Ради завершив розглядати усі правки щодо проєкту закону. За словами Федора Веніславського, наступного тижня є усі шанси завершити законопроєкт на рівні комітету та надати його громадянам для широкого ознайомлення. Водночас важко спрогнозувати, скільки цей проєкт закону розглядатиме Верховна Рада.

Найабсурдніші правки до проєкту закону

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розказав, що деякі народні депутати реєстрували законодавчі пропозиції на кілька десятків сторінок. Утім, там були однакові поправки. Так, переконаний Веніславський, намагалися затягнути процес.

До того ж деякі народні обранці намагалися подати пропозиції, які навпаки розширюють можливості для уникнення від мобілізації. Зокрема, розширити перелік категорій, які мають право на відстрочку та бронювання. Наприклад, пропонували надати право на відстрочку для усіх депутатів районних та міських рад. Ці пропозиції не погодили.

Бронювання та відстрочка

У законопроєкті про мобілізацію не розглядалося так званого «фінансового бронювання», яке залежить від рівня заробітної плати. Тож можливостей на рівні закону щодо цього не буде.

Законодавці намагалися перевести максимальну кількість осіб, які за чинним законом мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, у категорію заброньованих. Насамперед це стосується представників силових структур. Мовиться, зокрема, про співробітників ДБР, НАБУ, прокуратури та поліції.

Так голова Нацполіції Іван Вигівський підтримав ідею, щоби усіх поліцейських поставили на військовий облік і стовідсотково надали бронювання.

«Правопорядок – це теж складова національної безпеки. Ми не можемо завдяки поліцейським призвести на рівні населених пунктів до зростання злочинності чи ще певних негативних наслідків», – зауважив Федір Веніславський.

Єдине виключення стосується судової влади, адже Конституція України гарантує її незалежність. За суддями зберігатимуть право на відстрочку.

Також законодавці виробили критерії бронювання за категоріями посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. А також – на підприємствах, установах та організаціях. Насамперед мовиться про ті, діяльність яких є критичною для забезпечення життєдіяльності населення. Тобто йдеться про забезпечення продуктами, комунальними послугами, зв'язком тощо.

«Найбільше ми бачимо – потребують бронювання ті, хто працюють на оборонну промисловість у підприємствах оборонно-промислового комплексу. Адже ті, хто забезпечує наші ЗС засобами ураження ворога, точно не повинні йти в бойові підрозділи. Вони мають максимально на своїх місцях посилювати нашу спроможність боротися з ворогом», – наголосив Веніславський.

Рекрутинг до ЗСУ

У законопроєкті про мобілізацію вводять поняття «рекрут». Тобто мовиться про людину, яка в результаті рекрутингової кампанії вступила на військову службу. Окрім того, передбачено деякі положення, які дозволять відповідним військовим підрозділам укладати контракти та проводити рекрутингові кампанії. Перелік таких підрозділів визначає Головнокомандувач ЗСУ.

«Для нас важливо, щоби рекрутинг не перетворився на ще один варіант, коли люди масово йдуть у тилові підрозділи, підрозділи забезпечення, а на передній край – у бойові підрозділи – такого не відбувається. Процес рекрутингу є складовою цілісної системної державної політики», – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Веніславський зазначив, що після ухвалення закону є шанс зробити рекрутинг привабливішим для українців. Аби кожен, враховуючи власні навички та здібності, міг обрати певну військову професію, підрозділ і максимально себе реалізувати у лавах ЗСУ чи інших складових сектора безпеки та оборони.

Що ще передбачає новий законопроєкт про мобілізацію

Нардепи доопрацьовують проєкт закону про мобілізацію після першого читання. За основу його ухвалили ще у лютому.
Згідно з новим законопроєктом, змінюються вікові межі мобілізації. Так вік зменшили з 27 до 25 років.
Окрім того, у вищих навчальних закладах із 2025-го року запроваджується базовий військовий вишкіл. Натомість строкової служби не буде. Так введуть базову військову службу, яка триватиме 5 місяців у мирний час та 3 місяці у воєнний.
Також усі громадяни з 18 років можуть самостійно обирати час служби. Окрім того, їм надається відстрочка від мобілізації до досягнення мобілізаційного віку.
Зміни стосуватимуться і громадян України, які є обмежено придатними до служби в армії. Вони мають пройти повторний медогляд. Після цього їх можуть визнати або непридатними, або придатними.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news