Судова справа Олександра Агашкова: Брав чи не брав – ось у чому суть питання

http://leopolis.news/post/1360/sudova-sprava-oleksandra-agashkova-brav-chy-ne-brav--os-u-chomu-sut-pytannya

24/05/2019

Нагадаємо читачам, що працівники Львівської СБУ затримали 5 квітня 2018 року Олександра Агашкова, директора ЛКП «Культурно-мистецький центр “Супутник”», а також його заступника Михайла Севрука. У прес-службі СБУ повідомили, що затримані вимагали від підприємця 10 тисяч гривень за оренду приміщення без укладення офіційної угоди.

Чимало активістів територіальної громади Львова і деякі чиновники адміністрації міського голови Андрія Садового в той час заявили, що силовики зумисне сфабрикували обставини отримання хабара, а народні депутати Ігор Васюник та Ірина Подоляк узяли Олександра Агашкова й Михайла Севрука на поруки. Проте на сайті Львівської міської ради вже немає ні фото Олександра Агашкова, ні його біографії. Схоже, в адміністрації міського голови змінили свою початкову позицію та внесли корективи ще до завершення судового розгляду справи.

Тим часом у Залізничному суді Львова 21 травня учасники судового процесу – суддя Богдана Гедз, прокурор Михайло Сороківський, обвинувачений Олександр Агашков і його захисник Валерій Мацепура – дослідили докази, які представила сторона обвинувачення, а саме: чорний целофановий пакет з, імовірно, неправомірною вигодою, яку начебто вимагали за неоформлення угоди про оренду в культурно-мистецькому центрі «Супутник».

Перед початком судового засідання Олександр Агашков розповів, що орієнтовно за місяць-півтора до затримання з ним почав контактувати підприємець Артем, який хотів орендувати частину приміщення для проведення якогось заходу. Директор «Супутника» повідомив підприємцеві, що ніяких коштів не потрібно платити, тому що «Супутник» є добродійним мистецьким центром. Єдине, що потрібно, – це оплатити електроенергію, використану під час проведення заходу.

Того дня, коли Артем й Олександр домовилися про зустріч, підприємець вбіг у кабінет директора «Супутника», кинув гроші на стіл і вибіг, а за ним одразу стрімко ввійшли в кабінет працівники СБУ. Олександр Агашков наводить факт, що ні його руки, ні його заступника не «світились», а це означає, що купюр підприємця працівники «Супутника» не брали.

Проте силовики стверджують, що за той період часу, коли підприємець Артем Мілінський передав кошти керівникові «Супутника» і в кабінет Олександра Агашкова зайшли працівники СБУ, на купюрах з’явилися відбитки пальців обвинуваченого.

Нелегка справа дісталася судді Богдані Гедз, яка під час судового засідання була максимально толерантною і коректно згладжувала бурхливі емоції учасників судового дійства. Спостерігатимемо, чи вдасться знайти істину в усіх хитросплетіннях, які передували затриманню працівників творчої ниви.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news