8 лютого в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, відбудеться V сесія Собору Київської Архиєпархії УГКЦ на тему: «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви».

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Метою цього Собору є пошук відповідей щодо новітніх викликів еміграції, поселень і глобальної єдності Української Греко-Католицької Церкви.

До участі в Єпархіяльному Соборі Київської Архиєпархії запрошені представники духовенства, інститутів Богопосвяченого життя, миряни, а також ті, хто відповідно до Церковного законодавства, має невідкладний обов’язок брати в ньому участь через іменування та вибір.

Під час Собору буде представлено ряд питань та пропозицій, а також проведуть дискусії присвячені даній тематиці. Відтак усі напрацювання будуть представлені та розглянуті учасниками VII Сесії Всецерковного (Патріяршого) Собору УГКЦ, який відбудеться у Львові, у днях 26-29 серпня 2020 року.

В рамках підготовки до Собору створено Секретаріят Собору Київської Архиєпархії 2020 у складі: Секретар - ієр. Роман ІльницькиЙ, прот. Василь Чудійович, прот. Андрій Боднарук, прот. Андрій Бонис, ієр. Ігор Гайдук.

Зазначимо, що Єпархіальний собор (далі Собор) Української Греко-Католицької Церкви (далі УГКЦ) – це дорадче зібрання представників духовенства, мирян і богопосвячених осіб партикулярної Церкви, яке відбувається під головуванням єпархіального єпископа.

Собор, який створює необхідний духовний простір для досвіду живого сопричастя представників усієї єпархії чи екзархату, проводить свої сесійні зустрічі щоразу, коли на думку єпархіального єпископа і за порадою пресвітерської ради цього вимагають обставини. Сесійні теми, які стосуються різних сторін життя Церкви, сприяють взаємному обміну ідей, досвіду та духовних дарів, а також для формулювання пропозицій щодо покращення життя і служіння Церкви в різних ділянках (пор. 1 Кор. 12, 4, 28; Еф. 4, 11).

Собор здійснює свою діяльність відповідно до кан. 235−242 Кодексу канонів Східних Церков (далі ККСЦ), Канонів партикулярного права УГКЦ, рішень Митрополичого Синоду, декретів та вказівок єпархіального єпископа та цього Статуту.

Головна мета Собору − надання допомоги єпархіальному єпископу в забезпеченні духовного добра всієї довіреної йому пастви. Собор не тільки виявляє й актуалізує єпархіальну спільноту, а також покликаний її «будувати» своїми соборовими пропозиціями/рішеннями.

Мета Собору − надати допомогу єпархіальному єпископу в здійсненні його власної функції: керувати довіреною спільнотою, про що йдеться в ККСЦ, кан. 235: «Єпархіальний собор подає єпархіальному єпископові допомогу в тому, що має відношення до спеціальних потреб або користі єпархії».

Така мета визначає особливу роль пресвітерів, які, будучи турботливими співпрацівниками єпископського чину, стають його поміччю і знаряддям у служінні Божому народові (Lumen gentium, 28). Крім того, така форма єпископського служіння дозволяє покликати до співпраці, крім духовенства, також деяких мирян, які, відповідно до своїх знань, компетенції та становища, мають обов'язок виявляти свою думку про те, що стосується блага Церкви (Lumen gentium, 37; ККСЦ, кан. 408, § 1).

Також участь і чернецтва в Соборі є проявом пошани і послуху до єпархіального єпископа з огляду на його пастирську владу в партикулярній Церкві «задля єдності й одностайності, необхідної в апостольських трудах» (Lumen gentium, 45).

Більше про суть єпархіального соборі можна ознайомитися за ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Leopolis.news