logo
28/03
27/03
26/03
25/03
24/03
23/03
2 ...

ЛНУ ім. І. Франка відзвітував про актуальні наукові та науково-технічні досягнення

26-02-2020 16:411350

ЛНУ ім. І. Франка відзвітував про актуальні наукові та науково-технічні досягнення

Проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка Роман Гладишевський 19 лютого 2020 року представив у Міністерстві освіти і науки України звіт про наукову діяльність Львівського університету за 2019 рік. Звіт отримав схвальні відгуки.

Про це повідомляє прес-центр університету.

Зокрема, представляючи звіт, Роман Гладишевський зазначив, що над виконанням наукових робіт в 2019 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка працювали 1881 штатний науково-педагогічний працівник та 209 штатних наукових працівників НДЧ. Середній вік науковця Львівського університету – 44 роки, при цьому частка молодих вчених – 25%. У докторантурі навчалися 23 докторанти, в аспірантурі – 625 аспірантів. За звітний період в Університеті науково-педагогічні та наукові працівники, а також докторанти та аспіранти захистили 20 докторських і 108 кандидатських дисертацій. 42% аспірантів обрали Львівський університет як місце праці після захисту дисертації.

Обсяг фінансування держбюджетної тематики становив 27,1 млн. грн. Отримано ґрантів та госпдоговорів на суму 11,9 млн. грн.. За авторством працівників Університету у 2019 році вийшла друком 3651 стаття, з них 336 – у виданнях, що індексуються наукометричною базою даних Web of Science, 485 – Scopus. Найефективніші розробки науковців захищено 25 патентами України, з них 5 – патентами на винаходи.

Важливо також, що Львівський університет – серед лідерів ЗВО України за показником індекса Гірша. Для комерціалізації досліджень та розвитку інновацій у 2019 році було засновано Науковий парк Львівського університету, створено ІТ-лабораторії робототехніки, «Infopulse Data Science & Machine Learning Lab», «Комп’ютерний зір та штучний інтелект». Одним із промовистих результатів минулорічної діяльності – те, що науковці з біологічного факультету – вперше серед повноправних переможців проектів програми «Горизонт 2020». Доцент Ігор Дикий очолив проведення наукових досліджень в Антарктиді в рамках 24-ї наукової експедиції на станції «Академік Вернадський».

«Наукова діяльність у Львівському університеті ведеться за 5-ма напрямами: математичні науки та природничі науки, технічні науки, біологія та охорона здоров’я, суспільні науки, гуманітарні науки та мистецтво», – зазначив Роман Гладишевський і детальніше розповів про конкретні дослідження за різними напрямами.

Тематика за напрямом Математичні науки та природничі науки охоплює синтез та дослідження властивостей нових речовин для сучасних функціональних матеріалів, розробку нових математичних методів. За цим напрямом працюють 223 науково-педагогічні працівники та 75 наукових працівників. Крім держфінансування, отримано госпдоговірне та ґрантове фінансування на суму 636 тис.грн. Успішно функціонують Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук», Міжфакультетська науково-навчальна лабораторія рентгеноструктурного аналізу, Міжфакультетська лабораторія диференціального термічного аналізу, Науково-технічний і навчальний центр низькотемпературних досліджень та низка інших. Лабораторії оснащені сучасним науковим обладнанням. Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу Астрономічної обсерваторії належить до переліку об’єктів національного надбання. Основними замовниками наукової продукції виступають як закордонні установи (США, Швейцарія), так і наукові установи, комунальні підприємства та компанії в Україні. Впродовж останніх 5 років можна простежити позитивну динаміку у кількості наукових публікацій: так у 2019 році вийшли друком 263 статті у виданнях, що входять до БД Scopus, 218 – до БД Web of Science.

До виконання робіт за напрямом Технічні науки залучено 129 працівників, чия діяльність передусім стосується вивчення об’єктів сучасної електроніки. Наукові дослідження проводять у Міжкафедральній лабораторії високопродуктивних обчислювальних систем, Лабораторії електронних систем та інших. Окрім того, за словами Романа Євгеновича, діяльність роботехнічної лабораторії дасть змогу відтворити основні алгоритми навігації мобільних роботів, а в подальшому – імплементувати для роботів алгоритми вищого рівня, зокрема комп’ютерний зір та аналіз мовлення. Факультети електроніки та інформаційних технологій і прикладної математики та інформатики тісно співпрацюють з понад 20 університетами та науковими установами світу. За напрямком «Технічні науки» також зросла кількість публікацій: у 2019 році вийшли друком 90 статей у виданнях, що входять до БД Scopus, 42 – до БД Web of Science.

У рамках напряму Біологія та охорона здоров’я ведуться наукові дослідження, спрямовані на вирішення важливих викликів сьогодення: зокрема, вивчення продуцентів антибіотиків, препаратів протипухлинної дії, засобів боротьби з діабетом. За вказаним напрямом працюють 74 науково-педагогічні працівники та 18 наукових працівників. Крім держфінансування, отримано госпдоговірне та ґрантове фінансування на суму 8,7 млн. грн. Успішно функціонує Центр клітинної біології та біоенергетики, Науково-дослідна лабораторія генетики, селекції та генетичної інженерії продуцентів антибіотиків, Міждисциплінарна навчальна лабораторія віртуальних методів у біології. За цим напрямом у Львівському університеті до переліку об’єктів Національного надбання України входять 4 об’єкти: Гербарій, Колекція культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків, Колекція тропічних і субтропічних рослин Ботанічного саду, Наукові фонди та музейна експозиція Зоологічного музею. Серед споживачів наукової продукції – Державне підприємством «Екотрансенерго», Львівська обласна державна адміністрація. Налагоджено активну співпрацю з партнерами в Україні, Європі, США, Японії. У 2019 році зросла кількість наукових статей, які стосуються біології та охорони здоров’я: надруковано 50 статей у виданнях, що входять до БД Scopus, 45 – до БД Web of Science.

Тематика наукових досліджень за напрямом Суспільні науки, зокрема, охоплює державотворчі процеси та особливості інклюзивної освіти. За цим напрямом працюють 605 науковців. Отримано госпдоговірне фінансування на суму 450,6 тис. грн. В рамках Програми Жана Моне Еразмус+ в Університеті створено Західноукраїнський дослідницький центр з європейських студій. У контексті суспільних досліджень надаються наукові та експертні висновки на запити центральних та місцевих органів державної влади. Наукові контакти включають Університети Польщі, Німеччини, Литви, Чехії, США, Австрії, Словаччини. Динаміка росту кількості  публікацій також позитивна, в результаті чого у 2019 році вийшли друком 49 статей у виданнях, що входять до БД Scopus, 20 – до БД Web of Science.

Тематика наукових досліджень за напрямом Гуманітарні науки та мистецтво стосується, зокрема, політичного та соціокультурного розвитку України, етнокультури, міжетнічних конфліктів та політичних аспектів безпеки. За напрямом працюють 547 дослідників. Отримано госпдоговірне фінансування на суму 200 тис. грн. На філологічному факультеті та факультеті іноземних мов створено дві перекладацькі аудиторії. Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки належить до переліку об’єктів національного надбання. Факультети плідно співпрацюють з органами державної влади та бізнес-організаціями. Наукові контакти включають університети Австрії, Великобританії, Польщі, Німеччини, США, Канади, Словаччини, Словенії. За напрямом  «Гуманітарні науки та мистецтво» у 2019 році вийшли друком 28 статей у виданнях, що входять до БД Scopus, 18 – до БД Web of Science.

Серед найважливіших результатів слід відзначити, що науковцями хімічного факультету (тема «Структурно-модифіковані оксиди та споріднені металічні сполуки – нові квантові матеріали») було закладено основи концепції пошуку квантових матеріалів у складних оксидах, інтерметалідах та споріднених гетеродесмічних сполуках, що на крок наблизить нас до ери квантових комп’ютерів. Для нових неорганічних сполук виведено алгоритм керування магнітними параметрами, що дозволяє досягнути необхідне значення критичного параметра – парамагнітної температури Кюрі – яке забезпечить можливість застосування досліджуваних сполук у надсучасній електроніці.

В рамках виконання теми молодих вчених «Модифікація сенсорних властивостей кремнієвих структур та РЗМ-вмісних матеріалів на основі оксидів і халькогенідів» досліджено нову систему халькогенідних стекол. Отримані результати мають вагоме значення в оптиці та термоелектриці: встановлено, що додавання фосфору покращує оптичні та термодинамічні параметри, а збільшення вмісту Bi оптимізує термодинамічні параметри.

Науковці біологічного факультету проводять дослідження, спрямовані на вирішення найактуальніший проблем здоров’я. Так, виконання теми «Біохімічні механізми розвитку, діагностика та корекція діабетіндукованого оксидативно-нітративного стресу» присвячено вивченню агматиму – потенційного імунокоригуючого, антидіабетичного та антиоксидантного агента. У процесі дослідження механізмів дії агматину доведено його здатність коригувати досліджувані показники у лейкоцитах у разі цукрового діабету.

Особливості інклюзії у суспільстві вивчали у рамках виконання теми «Розробка технологій психолого-педагогічного супроводу дітей із спектром аутистичних порушень у спеціальній та інклюзивній школі». У процесі дослідження розроблено комплекс психодіагностичних методів для з’ясування особливостей розвитку дітей зі спектром аутичних порушень. Проведено порівняльний аналіз розвитку дітей зі спектром аутичних порушень та нормального розвитку, виведено кореляції з фізіологічними порушеннями у задній півкулі головного мозку.

Грантова тематика стосується зокрема вирощування напівпровідникових кристалів халькогенідів індію (тема «Отримання та дослідження шаруватих халькогенідних матеріалів придатних до розробки магнітоелектричних пристроїв спінтроніки» на замовлення Наглядової ради Університету Небраски, США) та визначення кристалічної структури багатокомпонентних неорганічних сполук, створення дифрактограм сполук у цифровому форматі та включення їх у наукову базу Міжнародного центру дифракційних даних (Ґрант Міжнародного центру дифракційних даних (ICDD Grant-in-Aid), США, «Рентгенівські порошкові дифрактограми нових інтерметалічних сполук»).

Завершуючи представлення звіту, Роман Гладишевський наголосив, що серед пріоритетів розвитку науки у Львівському університеті – цілковита інтеграція у світовий науковий простір: «Для цього ми націлені на збільшення кількості публікацій у рейтингових журналах, примноження частки ґрантового фінансування наукових досліджень та розробок, всебічну підтримку залучення молодих вчених до дослідницької діяльності, ефективніше використання синергії співпраці».

Leopolis.news