Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції «Академік Вернадський». Вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом із Лісабона.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

Разом із ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.

«Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції», — зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Полярники вирушили зі станції «Академік Вернадський» ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети — протоки Дрейка — учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на «Вернадському» цього року тривала 2 місяці - чи не найдовше в історії стації.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток «Дій вдома» та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:

зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
зміни рівня моря, його солоності та температури;
стан та динаміку «озонової діри»;
вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
стан навколоземної плазми;
гірські породи;
стан льодовиків;
антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди — колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
гніздування домініканських мартинів і поморників;
популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
склад антарктичних ґрунтів.

«І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів», — розповів Євген Дикий.

Leopolis.news