logo
03/07
02/07
01/07
30/06
2 ...

Науковці Франкового вишу долучилися до конференції учнів-членів МАН «Україна очима молодих»

27-05-2020156

Науковці Франкового вишу долучилися до конференції учнів-членів МАН «Україна очима молодих»
Фото: Ярини Пришляк

26 травня 2020 року розпочалася Міжнародна науково-практична конференція учнів-членів Малої академії наук «Україна очима молодих».

Цьогоріч у зв’язку із карантинними обмеженнями захід відбувся у онлайн-режимі за допомогою платформи «Zoom». До події долучилися не лише школярі та їхні наукові керівники, але й представники влади, науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського католицького університету та інших освітніх структур, інформує прес-центр університету.

Учасників привітала директорка КЗ ЛОР «Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді» Іванна Бородчук. «Наша конференція відбувається вже десятий рік поспіль і я дуже рада, що ми не зрадили своїй традиції, незважаючи на ті виклики, які сьогодні стоять перед людством. Цього року свої наукові напрацювання нам надіслали учні 9-11 класів з майже усіх областей України! Тож, вітаю з початком роботи нашої конференції», – зазначила Іванна Антонівна.

Директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска акцентував, що «одним із наріжних каменів національної безпеки є рівень середньої освіти та розвиток науки в державі. А участь у конференціях – це завжди чудова можливість для поглиблення знань та здобуття нового важливого досвіду». Олег Володимирович порекомендував школярам завжди ставити перед собою високі цілі та прагнути більшого, а також додав, що «нова та новітня історія України – в руках молодого покоління».

Директор НЦ «Мала академія наук України», кандидат філософських наук Оксен Лісовий приєднався до дистанційної зустрічі з символічної локації – павільйону «Наука», розповівши учасникам про будівництво унікального музею, яке відбувалося під час розмови за його спиною. «Наша країна пройшла нелегкий шлях становлення, свого часу ми пережили геноцид еліти, знищення наших умів, нашої найбільшої гордості та потенціалу. Відродження української науки – на плечах молодого покоління, воно в руках тих людей, які сьогодні беруть участь у конференції. Саме перед ними стоїть завдання вивести Україну на рівень передових держав світу», – наголосив Оксен Васильович і побажав юним дослідникам натхнення та нових корисних знайомств.

З вітальним словом до глядачів звернувся проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, віце-президент Львівської обласної МАН Роман Гладишевський. Він окреслив актуальність конференції в рамках сучасних регіональних та світових реалій. «Пандемія COVID-19 поставила перед науковцями нові виклики. Тематика доповідей учнів-членів МАН набирає особливого сенсу, позаяк більшою чи меншою мірою перегукується зі шляхами виходу з надзвичайного стану і побудовою стабільного суспільства. А широкий спектр напрямків конференції відображає необхідне об’єднання зусиль різних фахівців для подолання наслідків пандемії» – зазначив Роман Євгенович і висловив переконання, що «навіть дистанційне спілкування буде максимально ефективним та продуктивним і кожен з нас набереться нового цікавого досвіду для подальшої плідної праці».

Загалом до пленарного засідання конференції долучилося понад 70 глядачів. Розпочав наукову частину заходу професор Українського католицького університету Ярослав Грицак із доповіддю на тему «Покоління в історії – історія в поколінні: Україна в 20 столітті». В рамках п’ятнадцятихвилинного виступу науковець створив в уяві слухачів широку перспективу нашого минулого і пояснив, яким чином ті чи інші події вплинули на формування менталітету людства у різні часи. «Покоління формує історію, а історія – творить покоління. Українці за час становлення своєї держави пережили неймовірну кількість хвиль геноциду різного масштабу. На жодній іншій території світу у ХХ столітті не було такої інтенсивності масового насильства. Наша країна – це постгеноцидне суспільство. І це не метафора, а важливий чинник становлення характеру і мислення народу», – пояснив Ярослав Грицак.

Також він наголосив на тому, що сучасне покоління – перше в історії України, яке не має власних спогадів про насильство. «Ці жахливі речі є чужими для людей, які народилися у новому тисячоліття. Ви – ті, хто дбає про рівність, ті, кому важлива індивідуальність і притаманне самовираження», – зазначив історик.

Надалі слово взяв доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) Ігор Дикий. Він детально розповів глядачам про біологічні дослідження, які проводила його команда понад 13 місяців у полярних умовах. Науковець пояснив школярам, у чому полягає робота вчених на станції «Академік Вернадський» та проілюстрував фотографіями численні досягнення 24-ї УАЕ. «Саме за нашу зимівку-сезон розпочалася низка цілком нових досліджень. Зокрема, нам вдалося відкрити найбільше підльодовикових озер за рік, виявити найдовшу печеру на архіпелазі, у внутрішньому озері якої наші науковці знайшли живі організми. Також ми вирушили в чи не найдальший похід в глибину материка до так званих рудих скель. Там наші геологи віднайшли цікаві осадові породи і ми гадаємо, що ретельні пошуки на цій території дадуть нам можливість натрапити на рештки динозаврів», – зазначив очільник експедиції і додав, що одним із завдань УАЕ є дослідження антропогенного впливу на природу, зокрема, стеження за забрудненістю океану, розмірами озонової діри, реакцією місцевих тварин на людей тощо.

 

Також Ігор Дикий акцентував на наслідках глобального потепління, яке значною мірою відображається на крижаному материку. За його словами, танення льодовиків і зменшення рівня солоності води впливає, як на популяції дрібних ракоподібних, так і на середніх та великих тварин, які є вічними заручниками природного ланцюга живлення. Зокрема, під загрозою є тюлені-крабоїди, холодолюбні пінгвіни Аделі та чимало інших істот. Натомість зростають популяції тих видів пінгвінів, які вміють пристосуватися до тепліших умов, та урізноманітнюється флора Антрктиди завдяки птахам, що прилітають гніздитися на безсніжних берегах і приносять зі собою ДНК рослин нехарактерних для материка.

Окрім того, Ігор Дикий розповів чимало цікавих фактів та історій з життя полярних дослідників.

Конференція «Україна очима молодих» продовжить свою роботу 27 травня у п’ятьох секціях. Понад 70 юних науковців з багатьох областей України підготували доповіді на найрізноманітніші теми у сферах збереження історичної пам’яті, дослідження якості продуктів харчування, охорони природи, екологізації економіки України, урбаністичних проблем та викликів тощо.

Детальніше ознайомитися із програмою конференції і темами наукових пошуків учнівської молоді можна за посиланням.

Leopolis.news