logo
07/11
22/10
18/10
08/10
01/10
30/09
27/09
19/09
12/09
04/09
03/09
02/09
29/08
2 ...

Суддя Франківського суду втратила посаду через вибіркову систему оцінювання

10-06-2019

Суддя Франківського суду втратила посаду через вибіркову систему оцінювання

У редакцію Leopolis.news звернулися присяжні Франківського районного суду Львова з проханням донести до громадськості їхнє бачення щодо несправедливого, як вони вважають, звільнення з посади Мирослави Гулієвої, судді Франківського районного суду Львова. Один із них, Петро Бабій, погодився представити спільну позицію колегії присяжних, яка вважає, що звільнення судді Мирослави Гулієвої було однозначно несправедливим та, ймовірно, замовним.

Вища рада правосуддя (ВРП) 12 березня повідомила на своєму сайті, що звільнила суддю Франківського районного суду Львова Мирославу Гулієву, оскільки суддя «не підтвердила відповідність займаній посаді».

Варто взяти до уваги, що ВРП звільняє суддів на підставі подання від Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яка, власне, і рекомендувала звільнити «одним пакетом» сімох суддів, а не лише Мирославу Гулієву. Проте, послуговуючись підпунктом 4 пункту 16(1) розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, функціонери ВРП вирішили звільнити тільки суддю Гулієву. Звільнення чотирьох суддів із «пакета» відклали на невизначений час, а ще двох вирішили залишити на посадах.

У підпункті 4 пункту 16(1) розділу XV «Перехідні положення» Конституції України сказано: «Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом».

Тому незрозуміло, чому, застосовуючи те саме юридичне лекало до всіх семи суддів, яких подала на звільнення ВККС, функціонери ВРП позбавили посади саме суддю Мирославу Гулієву, проігнорувавши подання ВККС на решту шістьох суддів.

Суддю Гулієву звільнили в той час, коли вона перебувала в лікарні під крапельницями, не могла прибути в Київ і дати пояснення. Адвоката Олександра Крутюка, який під час засідання комісії ВРП представляв інтереси звільненої судді, теж проігнорували і не заслухали. Доповідачем щодо усунення Мирослави Гулієвої була секретарка другої дисциплінарної палати Тетяна Малашенкова.

Ба більше, доповідь на звільнення Мирослави Гулієвої готувала Тетяна Малашенкова, яка сама не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Свого часу, в жовтні 2014 року, вона була кандидаткою в народні депутати від партії «Блок Петра Порошенка» під час позачергових виборів народних депутатів України. У квітні 2015 року президент Порошенко призначив її до Вищої ради юстиції, а в січні 2016-го надав Тетяні Малашенковій звання «Заслужений юрист України».

Відповідно до статті 6 тогочасного чинного Закону «Про Вишу раду юстиції», на посаду члена Вищої ради юстиції міг бути рекомендований громадянин (громадянка) України, який (яка) [...] є визнаним фахівцем у галузі права і має бездоганну професійну репутацію. Однак до призначення громадянки Малашенкової у Вищу раду юстиції про неї фактично нічого не було відомо серед правничої верстви суспільства. Тому є підстави вважати, що вона стала членкинею Вищої ради юстиції не на підставі професійних навичок і фахового авторитету, а тому що надавала юридичні послуги бізнес-структурам, афілійованим із президентом Порошенком, як і була присутня в його політичній силі.

Перебуваючи на вищих щаблях третьої гілки влади, Тетяна Малашенкова допускала дії, бездіяльність та ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством. Вона покривала недоброчесну та неетичну поведінку колег-суддів, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а й за діяльність системи правосуддя загалом.

Зокрема, Тетяна Малашенкова брала участь в ухваленні рішень про відмову у притягненні до відповідальності 19 суддів, які судили активістів Майдану, а ще переслідувала суддю Галицького районного суду Львова Віталія Радченка та сприяла притягненню його до дисциплінарної відповідальності. Причина – Віталій Радченко надав дозвіл детективам НАБУ провести обшук в одіозного судді Павла Вовка, голови Окружного адміністративного суду Києва.

Стрімкий кар’єрний ріст Тетяни Малашенкової лише підтверджує припущення, що зв'язки з президентом Порошенком залишитись і після її призначення до Вищої ради правосуддя, що ставить під сумнів її політичну нейтральність, професійну незалежність і суспільну незаангажованість, вважають у Громадській раді доброчесності.

На два інформаційні запити, надіслані 20 травня і 3 червня до Вищої ради правосуддя на ім’я очільника Володимира Говорухи щодо всього списку суддів, яких ВККС подала на звільнення (кому із членів ВРП розподілені ці подання; дати їх призначення до розгляду; причини відкладення розгляду; результати розгляду), відповіді авторові статті не надійшло. Відмова Володимира Говорухи надати громадськості відповідь через пресу про суспільно-важливе питання реформи правосуддя в Україні підпадає під дію невиконання статті 34 Конституції України та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Та повернімося до ВККС, подання якої стало причиною для звільнення судді Мирослави Гулієвої.

Присяжний Петро Бабій повідомив, що під час кваліфікаційного оцінювання суддів пані Гулієва отримала 82,125 бала із 90 можливих за знання теорії, а за виконання практичного завдання – усього 49,5 пунктів зі 120, тоді як прохідний бал становив 50. У першому випадку, де зафіксовано високий результат, оцінювання відбувалося в електронному режимі, а в другому – оцінку виставляли члени ВККС, тобто домінував суб’єктивний людський чинник.

Суддя Мирослава Гулієва, збентежена несправедливим результатом 49,5 бала, звернулася до ВККС по роз’яснення, проте отримала відмову. ВККС повідомила, що не зобов’язана пояснювати, чому виставила такий низький бал судді, яка у приміщенні Франківського районного суду щоденно виконує аналогічні практичні суддівські завдання.

Не домоглись обґрунтованої відповіді від ВККС і присяжні Франківського районного суду Львова, які неодноразово колективно зверталися по роз’яснення, оскільки знають безпосередньо фаховий рівень звільненої судді. Присяжний Петро Бабій наголосив, що судові засідання під головуванням судді Гулієвої є прикладом для інших суддів, а також були для присяжних школою суддівського професіоналізму, об'єктивного правосуддя, шанобливого ставлення до учасників судового процесу.

Петро Бабій розповів: «З інформаційного простору нам відомо, що прохідний бал отримали недоброчесні судді, заплямовані корупційними діяннями, обтяжені маєтками та іншими видами рухомого та нерухомого майна. Отримали прохідний бал і деякі судді-правопорушники. Хоча суть судової реформи насамперед полягає в очищенні системи правосуддя, а мета – позбавити її корупційності. Натомість чесну, непідкупну, кваліфіковану, тому що у своїй кар'єрі не допустила жодного неправосудного рішення, суддю Гулієву члени ВККС «зрізали» методом сумнівного оцінювання чи то за завчасно спланованій статистиці необхідно звільнених суддів, чи то за чиїмось замовленням».

Присяжні Франківського суду Львова так і не домоглися від ВККС чіткої відповіді, чи в систему оцінювання суддів закладено механізм перевірки самих перевіряльників та скасування їхніх імовірних помилкових оцінок.

Від імені присяжних Петро Бабій укотре, тепер уже через Leopolis.news, звертається до очільника ВККС та голови палати з питань добору і публічної служби суддів Сергія Козьякова із закликом визнати помилки, які, ймовірно, допустили члени ВККС під час оцінювання практичного завдання судді Мирослави Гулієвої. А відтак повторно скерувати відповідне подання у Вищу раду правосуддя для відновлення справедливості.

В аналітичній довідці Руху ЧЕСНО, який збирає інформацію з відкритих загальнодоступних джерел, сказано: не було знайдено інформації, яка, відповідно до методології ЧЕСНО.Фільтруй суд!, прямо чи опосередковано свідчила б, що суддя Мирослава Гулієва в якийсь спосіб порушила критерії суддівської доброчесності.

 

Свій трудовий шлях у системі судочинства Мирослава Гулієва розпочала з посади завідуючої господарством Франківського (Радянського) районного суду Львова, а далі пройшла всі щаблі вертикальної структури районного суду. 2008 року її призначили суддею районного суду, а 2013-го обрали на посаду судді безстроково.

За сумлінну працю в галузі права, вагомий особистий внесок у розбудову правосуддя в Україні, забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина, високий професіоналізм і здійснення організаційно-методичного забезпечення діяльності суду в. о. голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Міщенко нагородив Мирославу Гулієву почесною грамотою.

 

На завершення розповіді про сумнівну історію зі звільнення судді Мирослави Гулієвої доцільно нагадати про безпрецедентне крутійство із критеріями оцінки суддів у процесі проведення кваліфікаційного оцінювання суддів.

У вересні 2017 року під час засідання Вищої ради правосуддя доповідач Андрій Бойко дійшов висновку про неможливість призначення заступника голови Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, тому що претендент набрав менше балів, аніж було потрібно за підсумками виконання практичного завдання. Тобто, як і суддя Мирослава Гулієва – менше за прохідний балі.

Доповідач Андрій Бойко наголосив: «Михайла Смоковича не повинні були допускати до другого етапу оцінювання, бо він не набрав достатньої кількості балів. Таким чином, було порушено визначений порядок, який раніше затвердила сама ж Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Критерії допуску були змінені вже після проведення іспиту і персоніфікації результатів виконаних практичних завдань».

У березні 2017 року ЗМІ повідомили, що заступник голови Вищого адмінсуду Михайло Смокович не пройшов другий етап відбору на посади суддів Верховного суду. Він набрав менше ніж 67 балів, мінімально потрібних для кандидатів для роботи в Касаційному адміністративному суді.

 

Однак уже 30 березня стало відомо, що в конкурсі до Верховного суду продовжать участь не 339 кандидатів, як було заявлено раніше на підставі результатів практичного завдання, а 383. Різке й несподіване збільшення числа претендентів відбулось унаслідок кулуарного рішення ВККС «визначати відсів не мінімально допустимим балом за виконання практичного завдання, а за сумою балів двох подій – анонімного тестування і практичного завдання, які вважаються одним етапом».

Унаслідок ухваленого кулуарного рішення 44 комусь потрібних кандидатів, які не склали іспиту, урочисто повернулись у суддівський стрій. Серед ощасливлених від ВККС є, зокрема, судді вищих спеціалізованих судів: Михайло Смокович, Григорій Мачульський, Василь Саранюк, Андрій Леванчук, Валентина Орлянська, Людмила Шибко.

Присяжні Франківського суду Львова, представники громадських організацій очікують відповіді від Вищої ради правосуддя на запитання: чому до судді Мирослави Гулієвої теж не було застосовано метод нарахування балів ВККС за методологією, яку запровадили 30 березня 2017 року?

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news 

Львів: 8° C
24.14
26.7