Розвідка розповіла про ймовірність повномасштабної збройної агресії РФ проти України восени

http://leopolis.news/post/25971/rozvidka-rozpovila-pro-ymovirnist-povnomasshtabno-zbroyno-agresi--rf-proty-ukrany-voseny

01/08/2020

Однак вважає реалізацію цього сценарію восени малоймовірною, зазначає голова Служби зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк у своїй статті для ZN.UA.

Прийняття стратегічного рішення про проведення наступальної силової операції проти України, зокрема в районі Північно-Кримського каналу) обмежують такі фактори:

• падіння цін на світових ринках нафти й газу та зменшення надходжень до російського бюджету;
• сподівання Москви використати COVID-19 для перезавантаження відносин із Заходом;
• наближення місцевих виборів в Україні і сподівання Москви посилити присутність проросійських сил в українському політикумі;
• відволікання ресурсів на турецько-російське протистояння в Сирії та Лівії, а також , опосередковано, в рамках вірмено-азербайджанського конфлікту;
• місцеві вибори у РФ у вересні 2020 р. при падінні рейтингу довіри до Путіна до 23% та зростання протестної активності.

Від наказу про наступ Кремль утримують також перипетії передвиборчої ситуації в США та розвиток переговорного процесу з врегулювання ситуації на Сході України в мінському та нормандському форматах.

Але зосередження концентрації уваги Сполучених Штатів виключно на своїх внутрішніх проблемах з ходом переговорного процесу «не за російським сценарієм» істотно підвищує готовність Москви в який раз перетнути «червону лінію».

Українська розвідка вважає, що комплексне вплив цих факторів робить для Кремля несвоєчасним сценарій військової агресії проти України восени 2020 року.

Проте в подальшій перспективі активність РФ щодо України може трансформуватися в масштабну військову операцію із захопленням нових українських територій. Цьому можуть сприяти такі фактори:

• необхідність відволікання уваги від ряду внутрішніх російських проблем (зниження рейтингу російської влади через погіршення життя населення, стрімке падіння економіки, ослаблення вертикалі влади, фронда регіональних еліт);
•   потреба вирішення соціально-економічних проблем тимчасово окупованого Криму (водопостачання, провал курортного сезону);
•   концентрація уваги наших провідних міжнародних партнерів виключно на власних, внутрішніх проблемах (складні виборчі процеси, радикальне загострення соціальних, демографічних та економічних питань, біженці, тероризм).

Leopolis.news