Шлях до мрії – це не дорога Хрещатиком з чутливими світлофорами, гладесеньким простором, де тобі й вкажуть путь, і проведуть ним. В житті, як правило, перед тобою тернисті вибоїни, але благодатні й здолані натхненною працею. І ти на них не випадковий подорожній.

Я із самого дитинства хотіла навчатися малюванню. Але доля змусила замість живопису 10 років віддати грі на фортепіано. Мрія довгими роками, чомусь, не йшла зі мною у парі. Навчалася у Львівській політехніці, стала інженером-конструктором, а потім ще й економістом. Але весь цей час не розлучалася зі своїм заповітним. Вивчала лекції мистецтвознавців, під час численних подорожей завжди відвідувала знані художні музеї та галереї. Особливу увагу звертала на академічну манеру живопису, цікавилася творчістю імпресіоністів, грою світла і тіні, характером мазка пензля в їх роботах, незбагненною атмосферою передачі одномоментного настрою автора.

Йшли роки, вилетіли з сімейного гнізда діти... З’явилося більше часу для самоосвіти. І я взялась написала першу художню роботу у своєму житті.

Вересневим ранком син повернувся з нічної зміни, в руках у нього був оберемок яскравих соняшників. Букет дихав сонцем і теплою осінню.

В голові тут же спрацювало: «Цю красу неможливо не намалювати!» Але внутрішній голос прагматика відповів: «А ти ж не вмієш!». На що я відповіла: «Але ж я ніколи й не пробувала». Гарячково почала шукати колись давно куплені для дітей пастельний папір та крейду. Встановила на столі натюрморт та почала… творити. На велике здивування перший пастельний етюд вдався і, навіть, сподобався близьким.

З цього дня в моєму житті й поселився живопис. Крім нього захопилась графікою, аквареллю. Пробую себе в різних жанрах: пишу натюрморти, квіти, пейзажі. Люблю малювати портрети в класичній техніці та поп-арт. Захоплююсь зображенням архітектури, пишу картини на історичні теми. І продовжую активно навчатися. Беру участь в багаточисельних художніх конференціях, вивчаю літературу з мистецтва. Навчалась у професорів Львівської академії мистецтв: Валерія Нестеренка, Мечислава Малавського, Ірени Стрільців.

В підсумку за ці декілька років мною написано понад 100 різножанрових картин. Я стала учасником 6 всеукраїнських виставок, організованих Спілкою художників України:

- липень 2016 року – виставка – конкурс графічних робіт ім. Георгія Якутовича;

- грудень 2016 року – Різдвяна виставка;

- січень 2018 року – YIII Всеукраїнське бієнале «Від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників»;

- травень 2018 року – всеукраїнська національна виставка «Мальовнича Україна»;

- серпень 2018 року - всеукраїнська національна виставка до Дня Незалежності України;

- січень 2020 року – IХ Всеукраїнське бієнале «Від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників».

Взяла участь у трьох виставках в галереї «Власний стрих» Польського товариства шанувальників мистецтв. Мої картини включені до чотирьох каталогів, виданих Національною спілкою художників України та трьох буклетів Польського товариства шанувальників мистецтв «Верес». Тішусь, що мої роботи знаходяться в приватних колекціях України, Польщі, Канади, США та Кувейту.

З великою приємністю у 2020 році спрезентувала три своїх твори для українських вчених – учасників експедиції на станцію імені Вернадського в Антарктиді. Ці роботи подорожували довгим шляхом: з України до Аргентини літаками, а потім яхтою «Selma» до станції морем, де і сьогодні тішать очі членів експедиції та навіюють приємні спогади про Батьківщину.

Ось такі мої найдорожчі творчі скарби на острівці української національної культури.

Олена Буджак, член творчого активу Львівської обласної організації Національної спілки художників України, львівського польського Товариства шанувальників мистецтв «Верес» .

Додамо що пані Олена балотується до Львівської міської ради по списку партії «Сила і Честь» у в.о. № 4 (Шевченківський, Залізничний та Галицький райони міста Львова) другим номером у списку.

Leopolis.news