logo
26/11
25/11
23/11
21/11
20/11
19/11
18/11
17/11
16/11
2 ...

Нацмузей у Львові просить Садового повернути йому чиншовий дім на вул. Новаківського

11-11-2020 19:34162

Нацмузей у Львові просить Садового повернути йому чиншовий дім на вул. Новаківського

Дирекція та колектив Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького звернувся до міського голови Львова Андрія Садового з проханням відновити історичну справедливість і повернути музею колишню його власність – чиншовий дім, що на сучасній вулиці Олекси Новаківського, 2.

 

Про це йдеться у відкритому листі колективу музею.

«У радянський час тут створили гуртожиток заводу «Львівприлад», а в роки незалежності приміщення були приватизовані мешканцями.

Будинок творить єдиний комплекс із двоповерховою віллою нинішнього Художньо- меморіального музею Олекси Новаківського, що на розі вулиць О. Новаківського і Листопадового Чину, 11», – йдеться у листі.

Музей також наводить історичну довідку:

«Чиншовий дім Яна Стики разом із прилеглою творчою робітнею митця (на розі вулиць О. Новаківського і Листопадового Чину, 11) 1907 року придбав для потреб новоствореного «Церковного єпархіального музею» (тодішня назва НМЛ) видатний меценат української культури і мистецтва митрополит Андрей Шептицький. Впродовж 1907––1939 рр. обидві будівлі належали Національному музеєві у Львові. Вони стали осідком мистецького життя та місцем гуртування відомих українських діячів культури і духовності. Зокрема, у 1908–1918 рр. тут жив знаний український художник-монументаліст, стипендіат митрополита Андрея Шептицького Модест Сосенко (1875–1920). 1913 року в будинку оселився український живописець і педагог Олекса Новаківський (1872––1935). Художник працював у творчій робітні, що на другому поверсі вілли, і мешкав з родиною в п’яти кімнатах чиншового
будинку поруч. У стінах майстерні О. Новаківського з ініціативи та за фінансової підтримки митрополита А. Шептицького в 1923–1935 роках діяла перша в Галичині українська Мистецька школа. Вона спершу функціонувала як мистецький факультет Українського таємного університету (1923–1925), деканом якого був О.Новаківський. Згодом після закриття університету митець став незмінним керівником школи як самостійного осередку. Тут бували відомі українські поети, письменники, музиканти, художники, мистецтвознавці, журналісти, громадські діячі: Б.-І. Антонич, Б.Лепкий, М. Вороний, У.Кравченко, В.Стефаник, В.Барвінський, Б.Кудрик, М. Колесса, М.Гайворонський, о. Т.Войнаровський, Ю. Дзерович, В.Старосольський, В.Софронів-Левицький, Д.Николишин, О. Барвінський, М. Голубець, В.Січинський, Л.Малицька, В.Залозецький та М. Драґан, І.Куровець, М. Панчишин, В.Морачевський, Д. Левицький та ін. У 1942–1944 роках тут працював знаний скульптор і педагог Нестор Кисілевський (1909–2000). А після Другої світової війни тут розмістилася студія Івана Севери (1891–1971). У березні 1972 року з нагоди урочистого відзначення ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження О. Новаківського в приміщенні робітні митця було відкрито його художньо-меморіальний музей (як відділ НМЛ). Відтоді на будинку розмістили меморіальну дошку О. Новаківському (скульптор — Еммануїл Мисько, 1972). А в наріжній ніші будинку згодом встановили скульптуру Божої Матері (скульптор –– Роман Петрук, 2010).

В архіві музею зберігається Дарчий лист-заповіт митрополита Андрея Шептицького (1907).

У відповідь на інформацію, яку поширено у ЗМІ та у соцмережах, висловлюємо свою позицію щодо повернення музеєві цієї знакової в історії нашого міста та нашої культури пам’ятки (колишнього чиншового будинку Яна Стики, вул. О.Новаківського, 2). Тут буде розгорнено нові виставкові та фондові приміщення, вкрай необхідні для забезпечення зберігання безцінних збірок музею, до дбайливого плекання яких закликав Андрей Шептицький. Також завдяки новим площам буде розширено музейний освітньо-мистецький простір, що єднатиме митців, культурологів, істориків, педагогів». 

Leopolis.news