В Україні тривають «Польсько-українські музичні діалоги», які розпочалися ораторіальним концертом з творів Марціна Юзефа Жебровського та Вольфганга Амадея Моцарта ще в жовтні у Києві.

Про це повідомляють організатори події.

У другій частині проєкту, що реалізується за підтримки Інституту Адама Міцкевича з Варшави відбудеться зустріч польської і української музики та польських і українських виконавців у програмі, що складена зі знакових творів п’яти польсько-українських композиторів ХХ – поч. ХХІ ст. Тим самим, продовжуючи місію варшавського Фонду Pro Musica Viva з будування музичних взаємин між Польщею та Україною, зокрема співпраці диригента Романа Реваковича з українськими музикантами та відомими колективами.

57 років тому Генрик Міколай Ґурецький завершив «Три твори у давньому стилі» для струнних – твір напрочуд мелодійний для затятого аванґардиста, яким на той час вважав себе композитор. Ця партитура – відповідь на необережний закид директора Польського музичного Видавництва Тадеуша Очлевського про відсутність навіть натяку на мелодію в творах Ґурецькього. Так з’явився цей міні цикл, в яком два жвавих танці відтіняють зворушливу меланхолійну повільну частину. Як зізнався згодом автор, ця робота стала «вікном в ренесанс, антидотом від авангарду».

Постать Тадеуша Маєрського є знаковою для музичної культури Львова, оскільки митець став одним з перших адептів серійної, додекафонної техніки та естетичних засад експресіонізму у музичному мистецтві краю. Зокрема, разом з Коффлером тільки Тадеуш Маєрський з усіх галицьких музикантів стали прихильниками естетики нововіденської школи. Однак Маєрський сприймав та використовував далеко не всі елементи додекафонії. Камерно-ансамблеві твори композитора, зокрема Фортепіанний квінтет, який прозвучить в цій програмі (версія для ф-но і струнних) – не належить до його додекафонної спадщини, а написаний у руслі пізньоромантичних тенденцій, але з відчутним впливом авангардних європейських течій початку ХХ ст. За радянських часів композитор був звинувачений у формалізмі та зазнавав переслідувань, що, однак, не вплинуло на його естетичні засади. Тадеуш Маєрський народився і помер у Львові та наразі є незаслужено забутим. Відродження творчого спадку Маєрського активізувалося нещодавно, вже на початку XXI століття зусиллями польського піаніста Міхала Древновського, який, власне, є солістом цього концерту.

Також у виконанні Древновського прозвучить концерт № 1 для ф-но та струнного оркестру сучасного українського композитора, голови Національної спілки композиторів України – Ігоря Щербакова, чия творчість і духовна спрямованість сформували обличчя української музики кінця ХХ – початку ХХІ століть. Цього року він святкує своє 65-ти річчя. Польський піаніст Міхал Древновський почав грати на фортепіано у віці 8 років зі своїм батьком – відомим піаністом Мареком Древновським. Закінчивши Музичну академію в Лодзі, навчався в музичній консерваторії в Женеві у Домініка Мерле та Паскаля Девойона, брав участь у ряді майстер-класів з такими відомими викладачами, як Наум Штаркманн, Мілош Магін, Фоу Тсуунг, Рудольф Керер та Євген Інджич. Лауреат престижних міжнародних премій, виступає з концертами як соліст та камерний музикант у Польщі, Італії, Франції, Швейцарії, Австрії, Бельгії та Німеччині. Грав Шопена у Національному театрі у Варшаві як піаніст та актор у виставі Адама Ганушкевича під назвою «Шопен, його життя, його любов, його музика ...» Тож, в його інтерпретації публіка почує одночасно твори українського та польського композиторів.

Звісно, такий проєкт як Польсько-українські музичні діалоги не може обійтися без музики генія ХХ століття – Кшиштофа Пендерецького. Тож, у фіналі концерту і проєкту звучатиме «Синфонієтта» для струнних видатного польського композитора, педагога і двічі лауреата премії «Греммі».

Роман Ревакович диригуватиме Національним Одеським Філармонійним Оркестром – в Одесі, а у Львові – академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії.