logo
07/07
20/06
19/06
25/05
23/05
07/05
17/04
28/01
27/01
23/01
18/01
12/12
02/12
2 ...

Найощадливіший кандидат

05-07-2019357

Найощадливіший кандидат
Фото: zik.ua

Яке у вас виникає враження, коли людина, широко розплющивши очі, старанно роблячи «чесний» вираз обличчя, намагається «впарити » вам щось таке, що точно не відповідає дійсності? Це так, м’яко кажучи, а насправді є відвертою брехнею. Чи не першою реакцією, особливо останнім часом, мабуть, у вас буде думка про те, що в країні – вибори, а перед вами – черговий кандидат у народні депутати, який розповідає вам, як він «раптово» вирішив присвятити все своє життя, здоров’я і душу, щонайменше на п’ять найближчих років, аби зробити персонально вас найщасливішою людиною на світі.

Якщо такі думки відвідують і вас, то ви, вочевидь, зрозумієте настрої мешканців Городоччини, Самбірщини та Мостищини, які одного травневого ранку збагнули, що їм пощастило жити саме в тому окрузі, який, виявляється, все життя мріяв представляти в парламенті депутат Львівської обласної ради Володимир Гірняк. Але до почуття безмірного щастя, мабуть, додавались і нотки щирого здивування, оскільки в цих районах, які входять до богоспасенного виборчого округу №120, ніхто про такого політика навіть не чув! Доти, доки він сам не явився виборцям і не пояснив, як їм пощастило, бо саме він, Володимир Гірняк, рятуватиме їх усіх від олігархічної тиранії. А вирішив висувати свою кандидатуру саме в цьому окрузі через те, що… виявляється, самі мешканці його про це і попросили. Щоправда, знайти тих таємничих жителів, які просили Гірняка балотуватися в цьому окрузі й рятувати їх від світової олігархії, так і не вдалося. Не каже про це і сам Володимир Гірняк.

Однак відомо, що доленосне (для себе і, звичайно ж, для мешканців 120-го округу) рішення Володимир Олегович прийняв, скажімо так, дещо вимушено. А якщо точніше, то й вибору він не мав, бо кращі округи, зручніші або принаймні ті, що у Львові (де живе і працює кандидат), розхапали більш удачливі «партнери» по неофіційній коаліції «Громадянської позиції», «Народного контролю» та «Слуги народу». Наприклад, у міському окрузі у Львові балотується колега по партії Гірняка Тарас Стецьків. А соратник по альянсу, представник «Народного контролю» Валерій Веремчук кандидує в іншому міському окрузі. Таким чином, вибору Володимир Гірняк не мав і довелось «ощасливлювати» саме мешканців Городоцького, Мостиського та Самбірського районів.

Про те, що цей округ виявився несподіванкою і для самого Гірняка, свідчить те, що він фактично жодного разу не відвідав ці місця, поки не став кандидатом у нардепи. Ба більше, якщо поглянути на стрічку кандидата у Фейсбуці, то жодних згадок про ці райони в нього немає. І лише після початку виборчої кампанії Володимир Гірняк раптово став палким захисником інтересів мешканців 120-го виборчого округу.

Хоча місце звичної політичної діяльності, так би мовити, «ареал харчування» змінив, але своїх звичок не зрадив. Наприклад, ще донедавна, проводячи агітаційні поїздки, Володимир Гірняк користувався службовим авто Львівської обласної ради. А для того, щоб провести через бухгалтерію всі витрати, приміром, на пальне, зарплату водієві тощо, Володимир Олегович зробив геніальний у своїй простоті хід. Він просто… не став писати заяву про відпустку у зв’язку з походом на вибори. Звичайно, це не є прямим порушенням закону, адже ч. 1 ст. 76 Закону «Про вибори народних депутатів» вказує, що «кандидату у депутати, крім кандидата у депутати, який є Президентом України або народним депутатом України, не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки». Тобто кандидат МОЖЕ йти у відпустку. А може не йти. Однак якщо кандидат є одночасно посадовою особою, яка використовує матеріальний ресурс обласної ради у власних політичних цілях, до того ж – й адмінресурс, тиснучи на місцевих чиновників, то це вже інше питання, чи не так?

А для того, щоб узагалі не було до чого докопатись, й агітаційні поїдки по районах можна оформити як прийом громадян. Зручна посада в заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка, чи не так? Хочеш – роз’їжджай у службовому авто з водієм, тисни на посадовців, лякай їх своїм високим службовим статусом, а для цікавих очей та вух – розповідай, що це не агітація, а всього-на-всього – прийом виборців.

Після того, як історія з використанням службової машини у власних цілях стала відомою широкому загалу, а фото автівки почало розходитися в соцмережах, Володимир Гірняк пересів в орендований автомобіль. Однак заяви на відпустку не написав. Можливо, тому що відпустка на час проведення виборчої кампанії є неоплачуваною. А може, тому що, наприклад… забув це зробити. Таке теж буває.

Володимир Олегович, схоже, взагалі є доволі забудькуватою людиною. Наприклад, ще на початку цього року він був кардинально проти перенесення юридичної адреси Львівської обласної комунальної лікарні зі Львова у Великий Любінь Городоцького району. Мовляв, так чинний народний депутат, який є висуванцем у цьому районі, підкуповує виборців. Але вже через півроку, коли сам став кандидатом від цього округу, Володимир Гірняк забув, що виступав проти перенесення обласної лікарні, і почав видавати це за власну заслугу! Типовий приклад політичної забудькуватості.

Але, можливо, річ не в забудькуватості, а в банальній жадібності? Адже навіщо «вбивати» власне авто на дорогах Мостищини, якщо можна використати службове? Навіщо витрачати гроші на бензин, якщо це профінансують платники податків на Львівщині?

Або, приміром, можна оформити свого помічника на посаду в обласній раді та платити йому зарплату з обласного бюджету. Щоправда, працівники обласної ради цього помічника (радше – помічницю) жодного разу в очі не бачили. А виконувала ця помічниця особисті доручення заступника голови обласної ради, які стосувалися здебільшого політичної діяльності посадовця. Доволі дивний приклад використання державних ресурсів.

Однак не подумайте, що автор наводить ці приклади для того, щоб очорнити кандидата в народні депутати. Усі ці випадки свідчать лише про виняткову хазяйновитість та економність потенційного нардепа. Якщо на такій дрібній посаді, як заступник голови Львівської облради, він показує такі чудеса «ощадливості», то що буде, коли і справді, прости господи, стане народним депутатом – це ж скільки державних коштів можна буде «заощадити»?

Маркіян ВОЙТОВИЧ, для Leopolis.news