logo
28/03
27/03
26/03
25/03
22/03
21/03
20/03
2 ...

Захисник «Львова» Борис Крушинський поділився враженнями після дебюту в УПЛ

13-05-2021 14:352686

Захисник «Львова» Борис Крушинський поділився враженнями після дебюту в УПЛ
Фото: pfclviv.com

Сезон УПЛ, який нещодавно завершився, став насправді особливим для молодих виконавців «Львова». Зокрема, декілька дебютів оформили і вихованці футбольної школи «синьо-золотих левів». Одним із таких є захисник Борис Крушинський.

Про свій шлях до першої команди, підтримку, труднощі, секрети успіху та багато іншого юний виконавець розповів у розмові з інформаційною службою клубу.

Борисе, днями ти відзначив своє 19-річчя. Перш за все, щиро вітаємо тебе із минулим Днем народження. Як відсвяткував?

Гарно провів час у сімейному колі, з близькими мені людьми, своєю дівчиною. Стосовно подарунків? Нічого конкретного наразі сказати не можу. Головні урочистості заплановані на вихідні, тому після них вже можна буде підбивати якісь підсумки (усміхається..). Насправді – для мене не надто важливе щось матеріальне. Набагато важливішою, на мою думку, є увага людей, які постійно мене оточують, підтримують.

За кілька тижнів до твоїх 19 ти дебютував в УПЛ. До завершення сезону провів ще кілька матчів. Опиши свої емоції від дебюту у найвищому футбольному дивізіоні України?

Дебют у Прем’єр-лізі – один з найкращих моментів у моєму житті. Без перебільшень. Розумію, що це насправді велике досягнення для мене. Сказати, що мене у той момент емоції переповнювали, – нічого не сказати. Далеко не кожному футболісту вдається дебютувати на такому рівні. Втім, розумію, що це вдалося виконати тільки внаслідок клопіткої роботи, яка обмежувалася далеко не одним роком.

Кому найбільше завдячуєш такому досягненню?

Звичайно ж, сім’ї – за підтримку, тренерському штабу, зокрема, Анатолію Безсмертному – за довіру. Я чудово розумію, що таке досягнення – далеко не тільки моя заслуга. Чимало людей допомогали мені у різні часи. Від тренерів ДЮСШ на Самбірщині, де я вперше познайомився з футболом, і аж до професійних гравців, які давали мені цінні поради під час тренувань. Власне тому, когось конкретного виділити доволі важко. Це спільний успіх та вдале поєднання багатьох факторів.

Твій дебютний поєдинок припав на дербі з «Рухом». Наскільки принциповим чи, можливо, особливим став для тебе цей двобій?

Я б не сказав, що цей поєдинок був якимось принциповим. Можливо, більш важливим з турнірної точки зори. Для мене той матч став пам’ятним не тому, що було дербі, зустріч з «Рухом». Особливим для мене став цей день загалом і те, що мою першу появу на такому рівні на власні очі побачили рідні, знайомі, тренери, які в той чи інший час працювали зі мною. Саме тоді здійснилася одна з моїх найбільших мрій. Буду довго згадувати про цей момент. Після того, як дебютував, зрозумів, що потрібно надалі продовжувати важко працювати, вдосконалюватися, аби ігрового часу було все більше і більше, а згодом і з’явилася можливість зіграти у стартовому складі.

На кого з чинних футболістів «Львова» рівняєшся у роботі? За які саме якості?

Прикладом у роботі для мене є Олексій Довгий. Кожного разу, коли перетинаємося на полі, спостерігаю за тим, як він старанно працює. Для мене честь грати в одній команді з таким футболістом як він. Окрім того, Ільющенков Саша – також досвідчений виконавець, на роботу якого я часто звертаю увагу. Вони старанно працюють у спортзалі, віддаються як під час тренувального процесу, так і в офіційних іграх. Власне тому, намагаюся наслідувати їм та брати на замітку тільки найкращі якості.

Шлях від U-19 до основної команди , який ти пройшов, насправді мета не одного молодого футболіста. Ця дорога, втім, є доволі тернистою. З якими труднощами стикався ти за цей час?

Відверто кажучи, шлях був дуже непростим. Було багато травм, пошкоджень. Інколи доводилось продовжувати тренування через біль. Втім, я йшов далі, не зупинявся, працював над собою і таким чином дійшов до того, що є на сьогоднішній день. Звісно, невдачі були, але ніколи не потрібно впадати у відчай, коли виникають труднощі. Як би там не було, дуже важливою у цьому плані є підтримка близьких. Це, можна сказати, найголовніше.

Тобі, безперечно, по-доброму заздрять усі вихованці «Львова». Кожен з молодих гравців планував би опинитися на твоєму місці. Надай, зокрема, і їм секрет власного успіху.

Секрет успіху банальний і простий, нічого особливого не скажу (усміхається…). Потрібно постійно працювати над собою, вдосконалюватися. Ніколи не варто зупинятися на досягнутому та вірити в себе. Треба дякувати Богу за кожен день, кожну подаровану можливість прогресувати, рухатись вперед. Ну і самому, звісно, вчасно за такі шанси чіплятися. Потрібно не боятися перешкод та наполегливо йти до своєї довгоочікуваної мети. Тільки в такому випадку вдача усміхнеться.

Leopolis.news