У Червоноградському районі на Львівщині знайшли нові об’єкти римського часу – могильник вельбарської культури ІІІ століття нашої ери з обрядовими артефактами та заглиблену споруду, призначення якої ще вивчається.

Історичне відкриття здійснила археологічна експедиція під керівництвом завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослава Онищука, інформує пресцентр вишу.

За словами Ярослава Онищука, кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка зацікавилася околицями села Карів Червоноградського району ще у 2017 році, коли місцеві жителі випадково знайшли там давній ритуально зігнутий меч та інші металеві вироби. Всі ці предмети передали у Винниківський історико-краєзнавчий музей. Тоді, спільно зі співробітниками музею, за фінансування департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА науковці Університету розпочали активні розкопки й дослідження цієї території.

«Самі того не сподіваючись, у 2017 році ми зробили певне відкриття в українській археології. Ми знайшли могильник населення, сліди перебування якого на території нашої країни раніше не були відомі. Це племена, які в останній чверті ІІ століття нашої ери переселилися із Середнього Подунав’я (сучасні південні райони Чехії, Словаччини та Австрії) в райони Західного Побужжя (сучасна – Західна Україна), і, як ми вже дослідили – оселилися в околицях теперішнього села Карів приблизно на 50-70 років. Пам’ятка отримала назву Карів-І», – пояснює Ярослав Онищук.

Особливе зацікавлення у науковців викликало знайдене поховання свебського короля – очільника одного з германських племен. За словами археолога, ідентифікувати знайденого представника цього германського населення було нескладно, адже вони носили унікальні зачіски – волосся зав’язували у вузол і випускали на скроню. Таким чином вони виділялися з-поміж інших, на їхню думку – «неістинних германців».

«Власне в одному з поховань ми знайшли бронзовий казан, який був використаний як урна. Підвіси (аташі) до посудини були зроблені у вигляді трьох чоловічих бюстів саме з такими характерними для свебів зачісками. Виявилося, що таких казанів у Європі, не враховуючи нашого, відомо лише два – у Чехії та Польщі. Тож, Карівський казан одразу ж викликав зацікавлення європейських науковців», – наголошує Ярослав Онищук.

Загалом під час розкопок пам’ятки Карів-І археологи знайшли 12 поховань, усі з яких свідчать про те, що там хоронили заможних людей – варварську еліту, яка могла собі дозволити імпортні коштовні речі з Римської імперії та зброю. Важливо, що ці речі є нехарактерними для тогочасного населення українських земель.

«Ми припускаємо, що ця група людей прийшла із Середнього Подунав’я. Ймовірно, вони оселилися тут у результаті надзвичайних обставин – через так звані Маркоманські війни, які відбувалися там у 166-180 роках нашої ери», – додає Ярослав Онищук.

Після завершення розкопок у селі Карів, археологи продовжили вивчати околиці цього населеного пункту. І у 2021 році зробили нове вагоме відкриття – поховання вельбарської культури і заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою, які залишили східногерманські племена готів. За словами Ярослава Онищука, готи прийшли на цю територію вже тоді, коли, пам’ятка Карів-І вже припинила своє існування.

«Нові знахідки є не менш цікавими, ніж попередні, і вони теж свідчать про те, що нововиявлене поховання належало багатій особі знатного походження. У ньому ми знайшли два багато декоровані скляні келихи, привезені з території Римської імперії. Це складна і делікатна робота. В Україні відомий лише один схожий келих, знайдений ще у 1877 р. у селі Городниця сучасної Івано-Франківської області. Також на цьому об’єкті нам вдалося відшукати уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), кераміку та інші речі. Що цікаво, також в похованні виявлено половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор «Ludus Calculorum» або «Ludus Latronculorum». Це ще раз підкреслює, що у похованні – представник готської еліти», – пояснив Ярослав Онищук.

Також він наголосив, що до розкопок активно долучаються студенти історичного факультету Львівського університету. І завдяки їхній допомозі вдалося знайти чимало цінних матеріалів. «Всі розкопки у Карові та його околицях проводилися за участі наших молодих фахівців. Ми з радістю залучаємо студентів до таких досліджень в межах проходження археологічної практики», – додає Ярослав Онищук.

Як зазначає історик, пам’ятки в Карові – це відкриття століття. Адже зараз перед науковцями розгортаються нові ракурси для вивчення давньої історії українських земель. Піднімаються питання етнокультурної ситуації у варварському світі на період Маркоманських війн. Постає низка запитань стосовно того, що робили на території сучасної Львівщини ці люди. З якою метою вони прийшли – з миром, в пошуках безпеки чи з агресивними цілями – і як склалися їхні стосунки з тутешніми мешканцями і прийшлими германцями-готами.

Загалом ці питання є важливими не тільки для України, але й для Європи, адже факт перебування цих людей на території наших земель став відкриттям і для іноземних дослідників. Зараз їм теж належить вивчити причини і наслідки цих подій, і цілком можливо, що в контексті дослідження карівських поховань знайдуться відповіді на деякі досі відкриті питання європейської археології.

За словами Ярослава Онищука, у 2022 році дослідження пам’яток в Карові будуть обов’язково продовжуватись, адже є велика ймовірність віднайти й інші не менш цікаві й цінні матеріали, які поставлять перед істориками не тільки ще більше запитань, але й дадуть нові відповіді стосовно нашого давнього минулого.