logo
05/02
04/02
2 ...

Науковці ЛНУ ім. Івана Франка працюють над інноваційними розробками (ФОТО)

25-11-2022 18:00345

Науковці ЛНУ ім. Івана Франка працюють над інноваційними розробками (ФОТО)
Фото: пресценр ЛНУ ім. І. Франка

Науковці ЛНУ ім. Івана Франка плідно працюють над низкою розробок, покликаних зміцнити обороноздатність України, вирішити актуальні екологічні проблеми, забезпечити процвітання сфери інформаційних технологій.

Частина таких проєктів фінансується із обласного бюджету Львівщини, інформує пресцентр університету.

23 листопада 2022 року проректор з наукової роботи Університету Роман Гладишевський, начальник Науково-дослідної частини Університету Юрій Плевачук спільно із заступником директора департаменту економічної політики, начальником управління регіонального розвитку Львівської обласної військової адміністрації Вадимом Табакерою та головою постійної комісії з питань діяльності агропромислового комплексу, підприємництва та інвестицій Львівської обласної ради Юрієм Раделицьким поспілкувалися з науковцями та їхніми партнерами, які разом активно працюють над реалізацією своїх інноваційних ідей.

Так, у процесі активної розробки перебуває проєкт «Технологія реагентного очищення фільтрів полігонів твердих побутових відходів: вузол змішування реагентів», керівницею якого є доцентка  кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету Лідія Бойчишин. Свого часу він здобув найвищі бали у конкурсі та фінансування від ЛОДА в розмірі 1 000 000 гривень. Співінвесторами проєкту стали ЛНУ ім. Івана Франка та ТзОВ «Грінера-Борислав».

Як пояснюють науковці, ключовим елементом в цій технології є вузол змішування реагентів та фільтрату. Конструювання та впровадження його в інтегровану схему не лише оптимізує використання реагентів, але й створює безпечні умови праці та є екологічно безпечним для довкілля. До того ж реалізація проєкту дозволяє досягнути необхідної глибини очищення полігонів за мінімальних фінансових затрат.

Відповідно до технології, реагентне очищення відбувається у реакторі періодичної дії. До невеликих порцій фільтрату, які вже пройшли аерацію, додають розчини реагентів, які вступають у модифіковану реакцію Фентона. Тоді отримана суміш інтенсивно перемішується і відстоюється. На завершення процедури утворюється вже очищений фільтрат, а також флотошлам.

В межах проєкту вже створили вузол змішування реагентів, який монтується в спеціальний модуль. Вже готовий модуль сьогодні мали нагоду оглянути представники Львівського Університету та Львівської обласної військової адміністрації та Львівської обласної ради. Лідія Бойчишин разом із співробітниками ТзОВ «Грінера-Борислав» детально розповіли про успіхи реалізації проєкту, продемонстрували готове обладнання та пояснили перспективи подальшої роботи.

«Такий експериментальний модуль можна транспортувати та встановлювати на будь-який полігон у Львівській області, досліджувати фільтрат та оптимізувати умови його очищення. Модуль може вирішити важливу екологічну проблему забруднення підземних та наземних вод, ґрунтів небезпечними речовинами. Осад, який утворюється в результаті технології, ми вже дослідили: утворюються нерозчинні сполуки важких металів, які можна захоронити на сміттєзвалищі як шлам. Воду, яка утворюються, також можна зливати у водойми або каналізацію, адже вона відповідає допустимим нормам для таких процесів», – пояснила наукова керівниця проєкту Лідія Бойчишин.

Тепер відповідну технологію апробуватимуть на фільтраті з типовим фізико-хімічним складом забруднювальних речовин. Проводитимуться такі дослідження на базі полігону твердих побутових відходів у місті Борислав Львівської області.

Надалі усі зацікавлені науковими розробками львівських інноваторів мали змогу оглянути цех, на якому створювали певні елементи обладнання, обговорити низку ідей для вдосконалення технології та нових можливостей співпраці.

А вже наступним оглядовим майданчиком став факультет електроніки та комп’ютерних технологій ЛНУ ім. Івана Франка, де реалізовується ще один інноваційний проєкт – AIT Research & Learning HUB. Він також є частиною програми сприяння інноваційному і науково-технологічному розвитку у Львівській області на 2021-2025 роки, яка фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету.

У лабораторії проводяться заходи та дослідження нових масштабів, які сприяють розвитку сучасних освітніх програм в галузі технологій штучного інтелекту. До проєктів активно залученні студенти та молоді науковці Університету, які мають змогу здобувати необхідні навички для того, аби розвивати сферу інформаційних технологій Львівщини зокрема та України загалом.

Завідувач кафедри системного проєктування, науковий керівник лабораторії Роман Шувар провів екскурсію оновленими аудиторіями, у яких відбувається навчання для студентів та робота зі штучним інтелектом, а також розповів про важливі освітні події, які вдалося організувати за час роботи AIT Research & Learning HUB – Data Engineering and Security 2022 та Аrtificial Intelligence Technology Summer School.

«Надалі маємо у планах завершити оснащення лабораторії за сприяння ІТ-компаній, традиційно провести наступну зимову школу DES та літню школу Аrtificial Intelligence Technology, залучати менторів-практиків до навчання студентів. Також працюємо над тим, аби відкрити спеціалізовану освітню програму з вивчення технологій штучного інтелекту, адже сучасні потреби, серед яких і підвищення обороноздатності нашої держави, актуалізують попит у добрих фахівцях цієї галузі», – підкреслив Роман Шувар.

Надалі слово взяли молоді науковці факультету електроніки та комп’ютерних технологій, які детально розповіли представникам адміністрації Університету, ЛОВА та ЛОР про особливості навчання штучного інтелекту та продемонстрували деякі власні досягнення, зокрема напрацювання з розпізнавання нейронною мережею тих чи інших об’єктів, визначення статі та віку людини, емоційного стану тощо. Розробку можна використовувати як в реальному часі, так і накладати на готове відео.

За словами дослідників, розробки у сфері штучного інтелекту в перспективі застосовуються для найрізноманітніших цілей тих чи інших галузей: від аналітики журналістських матеріалів та скринінгу температури тіла люди у періоди загострення Сovid-19 до вдосконалення військових розробок та посилення безпеки. Відповідно, освоєння тих чи інших процесів навіть на простих даних дасть змогу, за потреби, використовувати навички й у складних проєктах.

Зокрема, науковці Університету зараз працюють над розробкою спеціальних алгоритмів, які використовуються для роботи «розумних» будинків, а також створюють рухомий пристрій, якій вмітиме розпізнавати необхідні об’єкти та, завдяки вбудованій нейронній мережі, потенційно зможе «навчатися» самотужки.

Ще одним важливим напрямком роботи на факультеті є створення суперкомп’ютера, який дасть змогу розширити міжнародну дослідницьку співпрацю та налагодити обмін даними із центрами, які мають доступ до суперкомп’ютерів в інших країнах світу.

На завершення зустрічі усі присутні обговорили сучасні можливості штучного інтелекту, методи роботи з нейронною мережею, можливості та загрози для людства, які відкриває галузь, а також всебічно аналізували прогресивні ідеї науковців Львівського університету.

Leopolis.news