logo
07/11
22/10
18/10
08/10
01/10
30/09
27/09
19/09
12/09
04/09
03/09
02/09
29/08
2 ...

Цинковня у Винниках – екокатастрофа чи велика афера політиків?

27-09-2019

Цинковня у Винниках – екокатастрофа чи велика афера політиків?

Винниківчани показали всій Україні прекрасний приклад. Вони як ніколи згуртувались, аби дати відсіч «цинковому Чорнобилю» – екологічній катастрофі, що може почати вбивати тисячі людей. Вони не дадуть збудувати цинковий завод на території свого міста – читаємо в агітках та чуємо від активних людей, що борються з лихом, яке наближається. Ідеальний зразок єдності громади, такої єдності зазвичай не вистачає нашим землякам. Не зволікаючи, сідаємо в авто та їдемо у Винники, щоб написати про це, адже, погодьтеся, такі зразки заслуговують не лише публічності, а й наслідування.

 

Уже з перших хвилин променаду вулицями містечка ми натрапляємо на намет, де збирають підписи. Чимало людей тут залишає свої дані. Справді, про завод знає багато винниківчан, навіть опитані на зупинці люди відповідають одностайно: про проблему в курсі, збудувати не дамо. Здавалося б, нарешті бачимо справи, де є повна єдність. Залишилося дотриматися журналістської етики й описати позицію протилежної сторони конфлікту, яка зазвичай у таких випадках ховається.

Потік дезінформації збурив винниківчан. Фото: «Винниківський Вісник»

Перед коментарем іншої сторони, а саме: розмовою з керівництвом стрийської компанії «Екран», озброюємося фактами, щоб нами не могли маніпулювати. Вивчаємо фізичні та хімічні процеси на заводах цинкування, аналізуємо карти, історії, документи. Звісно, не обходиться і без фактажної підтримки активістів: агітки та аргументи в інтернет-групах теж містять важливі дані.

На цьому моменті читачі чекають на прекрасну розв’язку, розслідування повинно йти до викриття винних, але тут усе різко змінюється. Кінець історії стає лише її початком, і події починають набувати описів не то трилера, не то детектива. Усе починає ускладнюватись і вже перші дані, які ми отримуємо, свідчать, що фактаж у протестувальників, як би це м’яко сказати, не зовсім точний. Ба більше, вся справа починає набувати рис маніпуляції мізками тисяч людей. Саме так, маніпуляції з міфами, які, схоже, вкладають у голови населення Винників, розвиваючи проблему, якої насправді може і не існувати.

Винниківчан годують небезпечними міфами про техногенні катастрофи й екологічні загрози?

Невже хтось може маніпулювати такою кількістю людей? Невже таке можливо? Невже людей озброїли міфами? Розберімося. Ми не лише візьмемо «на аналіз» основні повідомлення протестувальників, а й спробуємо визначити мотиви такої широкої активності. Для цього відібрали твердження, які можливо перевірити та підтвердити за допомогою фактів, сертифікатів, офіційних документів та законів. Розпочнемо з міфів, а саме: повідомлень, що можуть не містити під собою підстав, але якими озброїлись організатори акцій, і, що важливо, до підтримки яких вони схиляють громадськість.

Міф №1

У Винниках будують цинковий завод

Насправді це не так. Насправді поруч з Винниками будують цинковню – цех із захисту металів від корозії, шляхом покриття цинковою антикорозійною плівкою із привезеної сировини та металевих елементів. Тобто лише поверхнева обробка готових металовиробів, а не виробництво чи переплавлення цинку.

Міф №2

Будівництво незаконне

Ми перевірили і це твердження і відразу побачили, що у процесі будівництва, на вимогу ДАБІ, було здійснено припис про усунення дрібних зауважень, після чого будівництво продовжено. Ми перевірили і не знайшли більше жодних порушень. Тому станом на сьогодні будівництво можна назвати законним.

Це нескладно перевірити і читачеві – на сайті Мінекології оприлюднено всі дозвільні документи щодо будівництва заводу гарячого цинкування на території Підберізцівської ОТГ: звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД), позитивний висновок на Оцінку впливу на довкілля тощо. Будівництво здійснює ТОВ «Екран» на земельній ділянці, яка перебуває в його приватній власності.

Це ж підтверджує й останній позитивний висновок № 14-1530-19 від 6.08.2019 філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області щодо проекту будівництва.

Міф №3

Завод будують перед вікнами винниківчан

Це теж не так. Завод будують на території промислової зони. З вікон майбутнього заводу, як виявилося, буде добре видно лише один об’єкт – цвинтар. Він виконує роль санітарної зони (це щонайменше 300 метрів навколо), адже на кладовищі не лише немає житла, а й заборонено його будувати в майбутньому. 

Цинковню будують поблизу цвинтаря, у промисловій зоні

Вимоги щодо встановлення санітарно-захисної зони дотримано

І тут не лише дотримано законні 300 метрів, а й більш ніж удвічі перевищено цей параметр – відстань до найближчого житла становить близько 650 метрів. Ба більше, територія майбутньої цинковні – це взагалі не Винники, вона належить сусідній ОТГ. 

Відстань до найближчого будинку у Винниках від межі майбутнього заводу удвічі більша, ніж вимагають норми екології

Міф №4

Громадські слухання не відбулися

Перед будівництвом великих об’єктів слід проводити громадські слухання, щоб повідомити про плани забудовників. Слухання відбулись, і про це є документальне свідчення. Проте агітаційні матеріали з тим не згодні, хоч і для правди варто сказати, що вони справді були нечисленні, винниківчан було лише декілька. Але, з іншого боку, згадаймо, по-перше, об’єкт будують в іншому селі, а по-друге, перед будівництвом ніхто не збурював громаду ні підписами, ні агітками чи телепрограмами, ні меседжами про екологічну катастрофу, а отже, воно не було актуальним, як і при будівництві інших подібних об’єктів, в Україні майже щодня народжуються нові бізнеси. І тут читач слушно спитає: можливо, вони не знали, що це будівництво шкідливого об’єкта? І тут ми переходимо до наступного міфу.

Обов’язок організації і проведення громадських слухань покладено на відповідні органи влади, а підприємці є їхніми учасниками

Міф №5

Цинкування шкідливе для здоров’я

В агітаційних документах зображено знаки радіоактивної небезпеки, фрази «цинковий Чорнобиль», «SOS», «екологічна катастрофа». Такими гарячими інструментами не перебирають навіть деякі журналісти, в їхніх темах про цинковню майорять жовті емоджі із зображенням знака радіаційної небезпеки.

Зразок агітаційних матеріалів

Пропаганда небезпечності цинковні набуває найвишуканіших форм – схоже, людей пробують переконати в шкідливості виробництва навіть збиранням підписів, закликанням до протестів, подекуди навіть блокуванням приватного майна. Та чи справді це так? Здивуєтесь, але ми не знайшли жодного підтвердження шкідливості цинкування. Виявляється, гаряче цинкування не шкідливіше від іншого промислового виробництва, наприклад цеху виготовлення труб чи, скажімо, залізної огорожі. Не вірите – ось дані, які про це свідчать. 

Процес гарячого цинкування відбувається в цеху – герметичній капсулі, автоматизовано, а випари вбирають захисні фільтри

Процес цинкування відбувається в закритій капсулі, автоматизовано. У повітря в цьому закритому приміщенні підіймається білий дим, який є наслідком нагрівання оброблюваних елементів. Це оксид цинку. Слід зазначити, що цей дим не є отрутою – він не містить навіть частини тієї кількості шкідливих елементів, що утворюються, для прикладу, під час паління сухої трави. Але і при цьому дим у цинковні все одно очищується, це вимагають жорсткі екологічні стандарти ЄС. Після виходу в повітря капсули дим потрапляє у витяжну систему, яка звільняє його від шкідливих домішок, цілком фільтрує повітря. А 98.65% викидів заводу – це CO2 – чистий вуглекислий газ, фактично це те, що ми з вами видихаємо в повітря і те, що «вдихає» навколо трава та дерева, віддаючи нам кисень!

Звичайно, оскільки це промисловий об’єкт, він має також інші викиди, але всі вони є в допустимих кількостях, які строго контролюють згідно з гранично допустимими нормами.

І ми маємо чимало прикладів – в європейських країнах успішно діють сотні подібних цинковень, а відстань між ними та житлом поруч сягає навіть 100-200 метрів і це не порушує екологічних норм ЄС та не приваблює цікавості екологів.

До прикладу, згідно з інформацією, яку надав нам «Екран», у Німеччині діють понад 150 таких же цинковень.

Відстань від межі цинковні до житла в німецькому місті Бохум

Гаразд, з атмосферою зрозуміло, а як же бути з ґрунтом, водою, яку п’ють винниківчани? Відповідь теж проста: технологія виробництва не передбачає промислових викидів у каналізацію. Узагалі. Усі відходи утилізують та продають іншим підприємствам як сировину. Отже, немає жодного доказу, що таке виробництво є шкідливішим за інші промислові виробництва. Навпаки, доведено, що більш небезпечними для людей можуть бути такі «невинні» об’єкти, як великий магазин, асфальтна дорога, свиноферма чи інші споруди, що оточують нас і про які ми б ніколи не подумали, що вони взагалі якось шкодять довкіллю. Правда, це не те, що ми чуємо з агіток?

Міф №6

Цинк шкідливий

Пригадуєте, скільки років жили в селах оцинковані відра чи посуд, з яких багато хто з нас пив свіже молоко? Без цього покриття посуд не прожив би й кількох місяців. Цинкування допомагає нам і в громадському просторі – оцинковані стовпи, знаки, огорожі, елементи безпеки на дорозі – все це дозволяє нам жити безпечніше і довше. Зрештою, навіщо далеко ходити – наші автомобілі зазвичай теж покриті антикорозійною плівкою, в тому числі й електричні. І жоден еколог у світі не заборонив випускати електромобілі, бо це покриття якось шкодить людям. Звісно, крім тих, хто зацікавлений сказати інше.

Ба, медики доказали навіть протилежне! Виявляється, з цинком випускають різні види косметичних кремів, що позитивно впливають на здоров’я. Адже цинк сприяє утворенню нових клітин, відновленню тканин, стабілізує структуру ДНК і РНК, допомагає організму протистояти інфекціям. При дефіциті цинку організм погано росте, ушкоджені тканини довго загоюються. Також науково доведено, що він зменшує схильність до алергій. А ще  цинк потрібен чоловікам, без нього тратиться чоловіча сила. Не вірите – запитайте у свого лікаря!

Міф №7

Винники не отримають жодної користі від цинковні

І з цим твердженням усе не зовсім так. Вигоди для маленьких міст від будівництва підприємств зазвичай є просто величезними. Саме тому, скажімо у Швейцарії, цілі селища й містечка борються з сусідами, щоби заманити інвестора, який будуватиме бізнес на території, що належить громаді. Це пов’язано з різними економічними вигодами. Але спробуймо побачити, які саме потенційні вигоди отримають винниківчани та львів’яни від роботи цинковні:

1.     Перша вигода – це можливість отримати у промзоні малошкідливий об’єкт. Якби не було цинковні, на її місці міг би вирости об’єкт, який може бути пожежонебезпечним чи справді забруднювати довкілля. Ми свідки того, до яких наслідків може призвести діяльність хімічних чи радіаційних виробництв.

2.      Можливість зберегти ландшафт Винників. Цинковня, на відміну від багатьох інших промислових бізнесів у промислових зонах, – це невисока споруда. А отже, якщо інвестор відмовиться від проекту, на її місці можуть збудувати багатоповерхове виробництво, вежі, цистерни чи інші об’єкти, що зіпсують обрій Винників, причому назавжди.

3.      Завдяки появі цинковні ми, львів’яни та виниківчани, можемо отримати потрібну послугу – антикорозійне покриття металів. Наші паркани, ворота, техніка, інструменти та все металеве, що зазнає корозії, може отримати в рази довше життя. Це дуже популярна послуга в Європейському Союзі, адже економить час на обслуговування господарства, а з ним і гроші на купівлю нового обладнання, реманенту тощо. Як для підприємців, так і для приватних мешканців.

4.      Робочі місця. Незважаючи на дані в агітках, бізнеси цинковень приносять сотні, а то й тисячі робочих місць. Вони розвивають інфраструктуру. Навколо цинковні зазвичай з’являються десятки підприємств, на яких працюють місцеві мешканці та малі бізнеси. Це й компанії доставки, транспортні та логістичні підприємства, постачальники та надавачі десятків послуг та продавців товарів. Зрештою, це нові дороги, нові потенційні маршрути громадського транспорту, нові сервіси. Лічити вигоду лише робочими руками на цинковні – надто поверхнево.

Поява цинковні «підтягне» нові підприємства, що значно збільшить кількість нових робочих місць

Схоже, ситуація стає зрозумілішою. Але залишається і нерозкрите питання – мотиви. Кому й навіщо потрібно було організовувати такі масові протести, а можливо, й оплачувати роботу тих, хто збурює мирну громаду Винників та спонукає боротися з проблемами, яких насправді, схоже, і не існує? Адже до акції долучаються десятки людей, в тому числі й політики, громадські діячі, блогери, керівництво області та навіть держави. У нас поки що немає повної відповіді. Ми продовжуємо її шукати. Вже зараз отримуємо багато даних, від чуток про те, що за всім шумом стоїть власник Винниківської тютюнової фабрики, який приглянув собі земельну ділянку під бізнес або ж просто не хоче впускати на «свою» територію «чужинців», закінчуючи зовсім іншими мотивами: хтось із політиків вирішив «опрацювати» громаду, що не завжди лояльно до нього ставилася. Пригадуєте вислів – розділяй та володарюй? Так, така істина працює і в політиці – достатньо налаштувати громадськість проти якогось уявного ворога, як вона почне «добре та правильно» голосувати. Як за того, хто дбає за життя та здоров’я твоє, твоїх сімей і дітей. Чи не таку картину ми зараз бачимо?

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news

Львів: 11° C
24.46
26.94