Попри неспокій про наповнення сторінок Старосамбірської газети «Ваш голос Прикарпаття» цікавими публікаціями, щоденним насиченням ефіру місцевого радіо актуальними матеріалами та веденням сайту, дві тутешні журналістки Марія Кузмин та Любов Кіпоренко свою домівку – офіс редакції перетворили на своєрідний гуманітарний пункт збору допомоги ЗСУ.

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.

Волонтерством вони займаються практично з початку великої російської війни. Від редакції у різні підрозділи ЗСУ та адресно краянам, які захищають Україну, вирушила не одна автівка, навантажена найнеобхіднішим для наших оборонців. Везли їм куплені на зібрані громадою гроші дрони, теплов зори, генератори, запасні частини. В такі далекі подорожі вирушали журналістки, а потім про героїчних хлопців писали репортажі. Не оминули їх Подяки від командирів військових частин.

Тепер через соціальні мережі журналістки вкотре звернулися до краян: «Друзі! Редакція знову організовує збір необхідних продуктів та речей для захисників. Адже вже зовсім скоро волонтери відправляються на схід. Завітайте до нас і передайте воїнам часточку свого тепла

Що потрібно?

Продукти швидкого приготування, тушкованки, спеції, чай, кава, мед, солодощі, вологі серветки, засоби гігієни, протизастудні ліки, теплі шкарпетки, домашні закрутки.

Дуже потрібні теплі спальники. Бракує одноразових харчових контейнерів. І, звісно, дитячих листів та малюнків, виготовлених власноруч…».

Нещодавно до редакції завітала вчителька зі Старої Солі і передала на потреби ЗСУ. 10 тис. грн.. Цю суму, повідомила вона, діти зібрали під час благодійного ярмарку.

У свою чергу Ігор Піхо – керівник відділу культури, молоді, спорту та туризму Старосамбірської ТГ, прочитавши в інтернеті про оголошений збір коштів на ремонт автомобіля для воїна із села Воля, задонатив 6 тис. грн.. Власне цю суму він із своїм музичним гуртом назбирали на організованому тут благодійного концерту.

Не лише вони донатили на зміцнення ЗСУ та наближення їхньої перемоги над історичним ворогом, якою є московія, а тепер путінський рашизм. Про кожний благородний жест дітей, дорослих, трудових колективів журналісти пишуть у газеті, розповідають в радіоефірі, поширюють на сторінках Фейсбуку. Цим самим мобілізують інших краян на добрі справи.

«Дуже тішимось, – написали журналістки, – що, незважаючи на серйозні виклики через війну, в громаді є небайдужі люди і системно, наполегливо та з відповідальністю роблять свої професійні справи. І при цьому пам’ятають, що там, на передовій лінії зіткнення з небезпечним ворогом, чийсь батько, син чи донька за нас жертвують найдорожчим – життям. Маємо їм бути щиро вдячними, не забувати про їхні фронтові потреби. Міцний тил – це суспільний внесок у спільну перемогу».

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news

Фото з відкритих джерел