logo
29/02
28/02
2 ...

НБУ провів круглий стіл на тему стратегічного планування

28-11-2023 18:22399

НБУ провів круглий стіл на тему стратегічного планування
Фото: НБУ

Національний банк України 15-16 листопада 2023 року вже вп’яте провів міжнародний круглий стіл із стратегічного планування. Цьогорічна тема заходу: «Стратегічне планування фінансового сектору та визначення зон стабільності в умовах нестабільного зовнішнього середовища».

Про це повідомляє пресслужба НБУ. 

Учасники зустрічі презентували власні стратегії, розповіли про внутрішні трансформаційні процеси, ключові цілі та пріоритетні напрями роботи. Презентовані підходи до стратегічного планування мали багато спільних рис, ключові з яких – гнучкість та готовність до змін, націленість на системний та інноваційний розвиток.

На відкритті круглого столу Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив, що для центральних банків стратегічне планування – це спосіб боротьби з невизначеністю, яку генерують екзогенні фактори, передусім війна, яку розпочала росія проти України. Адже ця війна погіршила не лише внутрішню економіку України, але й негативно вплинула на економічний розвиток світу.

«За останній рік команда Національного банку України, Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та власне усіх регуляторів держави об’єдналася навколо оновлення стратегічних документів. Понад 600 днів війни вимагають від нас чіткого розуміння контексту, а стратегічне планування в цьому напрямі дає відповіді на складні запитання. Для нас процес планування є тією глибокою взаємодією, яка дає змогу НБУ та іншим регуляторам знаходити оптимальні рішення та бути ефективними. В деяких речах навіть перевершуючи очікування», – сказав Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Він додав, що вступ України до Європейського Союзу залишається одним із головних стратегічних завдань України. В цьому контексті НБУ зі свого боку докладає максимум зусиль для євроінтеграції фінансової системи.

Під час круглого столу директор Департаменту стратегії та розвитку Національного банку України Арсен Макарчук розповів про оновлену стратегію Національного банку, яку було підготовлено у 2023 році на заміну довоєнної стратегії, виконання якої попередньо планувалося до 2025 року.

Загалом нова Стратегія Національного банку України заклала фундамент виконання п’яти ключових цілей:

  • Стійка гривня
  • Фінансова стійкість
  • Фінансова система працює на відновлення країни
  • Сучасні фінансові послуги
  • Ефективний центральний банк

«Повномасштабне вторгнення росії в Україну суттєво впливає на стан фінансової системи та створює нові виклики, на які ми маємо швидко реагувати та забезпечувати стійкість у довгостроковій перспективі. Тому закладені у Стратегії цілі спрямовані не лише на те, щоб швидко реагувати на нові виклики та мінімізувати основні наслідки війни, але й на те, щоб вже зараз закладати основу для післявоєнного відновлення та економічного розвитку України. Тож всі заходи для реалізації стратегічних цілей впроваджуються одночасно, адже ми повинні спланувати і стабілізацію, і кроки, які мають бути здійснені зараз, але принесуть найбільший результат після закінчення війни», – пояснив Арсен Макарчук.

Інші учасники щорічного міжнародного круглого столу також ділилися своїм баченням стратегічних змін. Більшість із них у своїх Стратегіях враховують глобальні тенденції, які впливають, зокрема на економічний розвиток.

Так, одним із ключових стратегічних напрямів розвитку багатьох центробанків та фінансових регуляторів стала цифрова трансформація, яка дає змогу залишатися конкурентоспроможними та оперативно реагувати у швидко мінливому цифровому ландшафті, де технології диктують динаміку ринку.

Загалом стратегічне планування перебуває у фокусі уваги усіх центральних банків та фінансових регуляторів. Водночас підходи щодо стратегічного планування охоплюють багато різносторонніх напрямів, які враховують зовнішній контекст, глобальні виклики та ефективну роботу в умовах невизначеності.

Участь в онлайн-заході взяли представники понад 30 центральних банків та фінансових установ з: Великої Британії, Бельгії, Естонії, Німеччини, Італії, Литви, Молдови, Північної Македонії, Польщі, Португалії, Швеції, Іспанії, Австрії, Азербайджану, Колумбії, Кіпру, Нідерландів, Грузії, Казахстану, Латвії, Люксембургу, Перу, Тунісу та Канади. Крім того, представники Європейського центрального банку, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду, Організації економічної співдружності та розвитку, а також українських державних установ – Офісу Президента України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Міністерства цифрової трансформації України.

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news