Вчора, 20 жовтня, в переддень 21 жовтня – Дня пам’яті жертв масової депортації українців, на місці 90 років тому дощенту спаленому енкаведистами хуторі Літомир, що в Самбірському районі, відбулось віче поминання краян, життя котрим у розквіті сил в далекому 1949 році обірвав окупант з Московії.

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.

Тепер на місці спаленого маленького, із восьми хат, українського мирного поселення, в якому жили трудолюбиві й свідомі сім’ї, встановлено фігуру Матері Божої, хрест та пам’ятний дзвін.

Віддати пошану тим, що берегли непохитну вірність національній ідеї – бути вільними від більшовицьких загарбників прибули представники районних влад Самбірщини, сусідньої Городоччини, Рудківської ОТГ, депутати різних рівнів, ветерани УПА, учасники бойових дій, рідні загиблих у зоні АТО, небайдужі до нашої минувшини.

Священики відслужили поминальну панахиду. До підніжжя фігури Матері Божої та пам’ятної плити з прізвищами загиблих поклали квіти. Звучали патріотичні пісні. У виступах народного депутата України Ярослава Дубневича, станичного Самбірської станиці Братства ветеранів ОУН-УПА Миколи Петрущака, голови куреня «Галицька Січ» з Городка Івана Данилевича, головної просвітянки Самбірщини Олександри Сумарук наголошувалось, що загиблі були прапороносцями національної ідеї, однак упали в нерівному бою з червоним окупантом. Але їхній стяг підхопили наступні покоління, гідні спадкоємці, котрі сьогодні на Донбасі боронять свободолюбну Україну від зазіхань на її незалежність того самого історичного недруга і агресора Московії.

Завершилось віче спільним виконанням гімну Українських націоналістів.

Довідка. Відділ УПА кількістю тридцять вояків вернувся з Карпат і зупинився на хуторі Літомир, щоб відпочити. Поселення було далеко в полі від головної дороги Львів-Рудки-Самбір. Ніби ніщо не загрожувало. Але про них довідались енкаведисти. Зав’язався нерівний бій, який тривав до вечора. Повстанці залишались без боєприпасів. Понесли втрати, як і ворог. Окремим воякам вдалось вирватись з оточення.

Щоб помститись, більшовики вісім хат українських господарів з усім ними нажитим спалили. Ця трагічна сторінка в історії Самбірщини та УПА за часів комуністичної влади ретельно замовчувалась. Можна вбити все, окрім правди та пам’яті. Вони воскресли.

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news