81% українців, хто на момент виборів першого президента України в 1991-му мав право голосу, проголосували б за В’ячеслава Чорновола, а не Леоніда Кравчука.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 29 листопада-9 грудня.

Соціологи нагадали, що 25 грудня, крім нової дати святкування Різдва, також є важливою датою для України з іншого приводу – у цей день офіційно припинив своє існування Радянський Союз.

1 грудня 1991 року в Україні відбулися перші вибори президента і серед 6 кандидатів майже 62% набрав Леонід Кравчук, а В’ячеслав Чорновіл набрав трохи більше 23%. Багато хто вважає, що результати цих президентських виборів значною мірою вплинули на подальший розвиток уже незалежної України.

Саме тому у грудні 2023 року соціологи поцікавилися у респондентів, за кого з двох основних кандидатів вони би зараз віддали голос, якби опинилися в 1991 року.

«Серед нинішніх українців зараз би 74% проголосували за В. Чорновола, а за Л. Кравчука віддали би свій голос 13%. У перерахунку до тих, хто голосував би і визначився з вибором, 86% голосів було би подано за В. Чорновола, 14% – за Л. Кравчука. Зокрема, серед респондентів, які дійсно в 1991 році мало право голосу (зараз це люди у віці 50 років і старше) 81% проголосували б за В. Чорновола і 10% – за Л. Кравчука», – відзначають соціологи.

Соціологи підкреслюють, що у всіх регіонах більшість населення проголосували б за Чорновола. Відносно найбільше – на Заході (86% серед усіх респондентів) і в Центрі (80%).

Водночас на Півдні 58% серед усіх респондентів підтримали б Чорновола (Кравчука лише 17%), на Сході – 63% (Кравчука – 28%).

Дослідження тривало 29 листопада − 9 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 031 респондента у віці від 18 років, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news