Правовий лікнеп для суддів Апеляційного суду Львівської області

12:57 22 Жовтня 2018

Правовий лікнеп для суддів Апеляційного суду Львівської області

18 жовтня в Апеляційному суді Львівської області на 10:00 призначили розгляд оскарження вироку судді Галицького районного суду Олега Юрківа у справі №1304/5081/12. Колегія суддів у складі головуючої Ірини Партики, суддів Ліліани Гончарук та Івана Гуцала з понад годинним запізненням розглянула оскарження вироку й залишила його без змін.

На рішення колегії суддів Ірини Партики, Ліліани Гончарук та Івана Гуцала одна зі сторін судового процесу подала касаційну скаргу. Про неоднозначний вирок судді Олега Юрківа у справі №1304/5081/12, а також корпоративну підтримку вироку зазначеної справи в апеляційній інстанції Львова принагідно поінформуємо громадськість в іншій публікації. А в цій статті розкажемо про рівень правової компетенції суддів, які завершили процес професійного оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України й отримали мандат довіри для здійснення правосуддя.

На початку судового засідання між колегією суддів й автором статті виникла світоглядно-юридична колізія. З невідомих причин колегія суддів нервово сприйняла відеозйомку відкритого судового процесу. Суддя Іван Гуцал поцікавився в автора статті, чому він знімає судове засідання на відеокамеру без дозволу суду. Автор відповів, що для відеофіксації відкритого судового засідання дозволу суду не потрібно.

Тоді суддя Іван Гуцал стрімко вийшов у нарадчу кімнату, приніс Кримінальний процесуальний кодекс України видання 2016 року в жовтій палітурці й зачитав частину 6 статті 27: «Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписувальні пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду».

Завершивши читати фрагмент Кримінального процесуального кодексу, служитель Феміди звитяжним поглядом пронизав опонента і порадив не протиставляти приватне налаштування правовій позиції Апеляційного суду Львівської області.

Помітивши, що монолог судді Івана Гуцала не справив очікуваного враження на журналіста, який і надалі сумирно проводив відеозйомку, головуюча суддя Ірина Партика поцікавилася в адвокатів сторін, як вони ставляться до відеофіксації судового процесу. Адвокатка Леся Нижанківська висловилася категорично проти відеозйомки, адвокат Богдан Чубик не заперечив. Порадившись на місці, колегія милостиво дозволила продовжувати відеофіксацію.

Наступного дня автор статті прийшов у кабінет судді Івана Гуцала, щоби ще раз, тепер уже в спокійній позасудовій атмосфері, уточнити правила поведінки в суді не учасників процесу, яких невідомо чому називають «вільними слухачами». Суддя Іван Гуцал свого переконання не змінив і знову зачитав вище згаданий фрагмент Кримінального процесуального кодексу.

Натомість у Верховному суді України не поділяють зазначеного трактування частини 6 статті 27 КПКУ як такої, яка не відповідає тенденції оновлення українського правосуддя, а також суперечить пунктові 6 статті 129 Конституції України.

Ще в січні 2018 року суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Віктор Стрільчук повідомив, що будь-яка особа в залі судового засідання може або фотографувати, або фіксувати на портативний відеопристрій судовий процес без дозволу суду, якщо не відбувається пряма трансляція судового засідання. Суддя Віктор Стрільчук наголосив: «Витлумачити частину 4 статті 7 чинного Цивільного процесуального кодексу можна лише однозначно: ні за яких обставин суд не може заборонити застосовувати портативні пристрої відео чи аудіозапису, і при цьому думка учасників процесу не враховується».

Тетяна Анцупова, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України, під час спільної наради суддів Верховного Суду за участю голів апеляційних та окружних адміністративних судів із проблемних питань адміністративного судочинства наголосила, що заборонити аудіо- чи відеозапис суд може тільки в разі, якщо ухвалено рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні. Однак і для цього мають бути достатні підстави: суд повинен узяти до уваги баланс суспільного і приватного інтересів. Баланс зазначених інтересів враховують на підставі практики Європейського суду з прав людини, а також положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статей 8 і 10.

Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, зазначив, що «дуже приємно, що законодавець врегулював ці контроверсійні питання», а також висловив переконання, що сьогодні, дотримуючись принципу гласності, «судді вже не запитують учасників судового процесу про те, чи згідні вони, щоби проводилась аудіо- чи відеофіксація засідання». Імовірно, голова КАС мав на увазі кваліфікованих суддів.

На скарги деяких суддів, що онлайн-трансляція судового засідання створює суддям і учасникам процесу дискомфорт, секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслужений юрист України Дмитро Луспеник відповів, що «коли людина прийшла до суду, вона знає, що це публічний орган, який здійснює публічне правосуддя».

Отже, громадськість Львова потребуватиме роз’яснення голови Апеляційного суду Львівської області, судді Петра Каблака або його заступника, судді Василя Ревера, якими нормативними актами послуговуються в їхній апеляційній інстанції, як і те, чи решта суддів Апеляційного суду Львівської області, крім Ірини Партики, Ліліани Гончарук та Івана Гуцала, враховують у своїй повсякденній практиці рішення та рекомендації Верховного Суду України.

Також доцільно зазначити, що Рада адвокатів Львівської області цього року проводила семінари з питань підвищення кваліфікації адвокатів – 31 березня, 19 травня і 22 вересня. Останній семінар відбувся в рамках заходів із питань підвищення кваліфікації адвокатів за участю представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Верховного Суду України. Отож незрозуміло, як після таких ґрунтовних навчань адвокатка Леся Нижанківська під час відкритого судового засідання публічно нехтувала роз’ясненнями заслужених юристів України. Громадськість Львова, яка користується послугами адвокатів і покладається на їхню фаховість, буде не проти почути пояснення Любомира Стрепка, голови Ради адвокатів Львівської області.

У контексті сказаного можна констатувати, що дозвіл у суду для здійснення аудіо- і відеофіксації судового процесу необхідно брати в разі закритого судового засідання або прямої трансляції судового засідання в ефір, а також розміщення в залі суду стаціонарної відеотехніки задля безпеки учасників судового процесу.

Іще один нюанс, на який не звернули уваги у Верховному Суді України. У рамках коректного ставлення до учасників судового процесу під час засідання бажано постійно не блимати у вічі фотоспалахами суддям і сторонам у справі, а також не світити суддям в обличчя, щоби не засліплювати, прожекторами для відеокамер – стаціонарних чи портативних. Відеооператорам доцільно заздалегідь подбати про освітлення, яке не перешкоджатиме судовому процесу.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news

Реклама:

Стрічка новин