Рекордсменка з паверліфтингу Дарія Іськів: Вирішила серйозно займатися спортом, щоб залишити слід після себе

15:55 27 Листопада 2018

Рекордсменка з паверліфтингу Дарія Іськів: Вирішила серйозно займатися спортом, щоб залишити слід після себе

Нашою співрозмовницею є володарка кількох рекордів України серед дівчат і юніорок з класичного паверліфтингу Дарія Іськів. Тиждень тому в Коломиї 19-річна атлетка стала переможницею Кубку України з класичного жиму лежачи серед юніорок у ваговій категорії до 72 кг.

Разом з Юлією Чикаліною, яка здобула срібну медаль у категорії до 57 кг, дівчата забезпечили Львівській області друге загальнокомандне місце у змаганні юніорок, а також друге місце в заліку ДЮСШ. Обидві представляють Львівську комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу імені Юрія Кутенка.

Даріє, ви стали переможницею змагань з класичного жиму лежачи (без екіпіровки – Авт.), показавши результат на рівні національного юніорського рекорду – 90 кг. Але у вашій вазі не було суперниць. Чому?

Через різні причини. Хтось не захотів брати участь саме в цих змаганнях. Хтось у цей час виступав чи готувався до інших змагань, адже нині якраз сезон, коли багато змагань. На Кубку України я боролася тільки з вагою, а також за командний результат.

Чи бувало раніше, що ви не мали суперниць й одні виступали в категорії?

Дуже рідко. Це – виняток.

Зі своїм результатом 90 кг ви могли б стати другою у змаганні серед жінок. Чому виступали тільки серед юніорок?

Не було потреби виступати серед жінок, тому що я юніорка і виступала за команду юніорок. І якщо можна було виступити в команді та взяти кубок у командному заліку, це набагато вигідніше, ніж просто здобути призове місце серед жінок. Наша маленька юніорська команда Львівської області (разом з Юлією Чикаліною – Авт.) зайняла друге місце. Це серйозне досягнення, ми дуже старалися, щоб потрапити на п’єдестал і в особистому, і в командному заліку. Хочу подякувати за хорошу підготовку моєму тренеру Марії Розторгуй.

У таблиці рекордів України з класичного паверліфтингу станом на 22 листопада 2018 року вам належать три рекорди серед дівчат віком до 18 років (у жимі, тязі та в сумі триборства) і два рекорди серед юніорок віком до 23 років (у тязі та в сумі). Але на деяких офіційних змаганнях у присіданні й жимі, зокрема, ви показували результати, вищі за рекордні. Чому їх не зарахували?

Не на всіх змаганнях реєструють рекорди. Такі правила, нічого не зробиш. Значить, треба підтверджувати рекордні спроби на інших турнірах. Юніорський вік у нашому виді спорту – до 23 років включно, час ще маю.

Коли і чому прийшли у цей спорт?

У грудні буде п’ять років, як я прийшла в зал. Починала з того, що коректувала фігуру. Спершу виконувала вправи здебільшого з фітнесу, а згодом почала працювати з більшою вагою. Першими моїми змаганнями був Відкритий чемпіонат Львівщини з жиму лежачи. Мені тоді ще 16-ти років не виповнилося. Зайняла перше місце серед дівчат у ваговій категорії до 63 кг, пожавши 55 кг.

Коли прийшла в зал, була доволі хворобливою дівчинкою, мала сколіоз. Завдяки паверліфтингу стала повністю здоровою. Десь позаторік усвідомила, що буду серйозно займатися спортом, щоб залишити якийсь слід після себе, встановити рекорди. Хочу стати чемпіонкою світу – це один з пунктів, який прагну виконати. Як показує час, доволі складно чогось досягнути, але що далі, то мені цікавіше. І я напевно не зупинюся.

 

Ви навчаєтеся на третьому курсі у Львівській національній академії мистецтв. Як удається поєднувати такі різні заняття?

А в мене протягом усього життя спорт і мистецтво поєднуються, йдуть паралельно. Я закінчила музичну школу за класом фортепіано. І в художню школу ходила, малювала. Цього року в академії перевелася на вільну форму відвідування через сімейні обставини: у мене померла мама – і моє життя зовсім помінялося. Тепер живу в Сокалі, звідки я родом, працюю в спортклубі №58 і більше уваги приділяю сім’ї.

До речі, коли тільки почала займатися штангою, в мене з’явилася легкість у руках під час гри на фортепіано. Дуже чітко відчула різницю між тим, коли тримаю важкий снаряд у руках і коли натискаю на клавіші. В мене настільки розвинулася чутливість у руках, що можу і піанісимо робити, і форте. Різне звучання почало мені добре вдаватися, тому що дуже сильна чутливість рук.

Розмовляв Василь ТАНКЕВИЧ, для Leopolis.news

Реклама

Стрічка новин