Реєстрація юридичної особи з нерезидентом у складі засновників | блог Тараса Кобка

08:23 9 Вересня 2016

Реєстрація юридичної особи з нерезидентом у складі засновників | блог Тараса Кобка

Від часу здобуття Україною незалежності розвиток зовнішньоекономічних зв’язків з іншими країнами світу набув надзвичайно важливого значення. Україна неминуче розвивається, незважаючи на труднощі, які, зрештою, тією чи іншою мірою виникають у будь-якій державі.

Бізнес-можливостями в Україні цікавляться іноземні інвестори з усіх куточків світу, а тому перед ними постає питання, у яких формах можливе ведення підприємницької діяльності в Україні, які є особливості оподаткування доходів, якими є вимоги трудового законодавства та ряд інших питань, пов’язаних із підприємницькою діяльністю, серед яких – юридична процедура реєстрації фірми в нашій державі. Останнє питання розгляну в цій публікації детальніше.

Процедуру реєстрації фірми в Україні докладно регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (для зручності надалі у цьому тексті цей закон згадуватиметься як Закон про державну реєстрацію).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. Закон про державну реєстрацію – далеко не єдиний нормативно-правовий акт, яким слід керуватися при підготовці до заснування підприємства в Україні. Перед тим, як приступати до власне реєстрації фірми, доведеться, як мінімум, ознайомитися із загальними законодавчими основами, яким присвячений цілий підрозділ 2 «Юридичні особи» Цивільного кодексу України, а також увесь Господарський кодекс України. У разі реєстрації юридичної особи в Україні у формі господарського товариства обов’язково потрібно взяти до уваги вимоги Закону України «Про господарські товариства». Систему оподаткування також слід обрати вже на етапі підготовки до реєстрації суб’єкта господарювання, тому Податковий кодекс України доведеться вивчати також. Перераховані законодавчі акти – це той мінімум, який вивчає юрист при підготовці документів для реєстрації, та зміни в яких неодмінно ретельно відстежує. Існує ще цілий ряд законодавчих актів, якими керуються юристи з даного питання, наведенням переліку яких не буду відволікати увагу.

Ведення бізнесу в Україні можливе у разі реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця. У цій статті розглядатиму саме реєстрацію юридичної особи.

Поняття юридичної особи в законодавстві викладене так:

ЦИТАТА ІЗ ЗАКОНУ. «Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.» (ст. 80 ЦКУ)

Простою мовою кажучи, юридична особа – це «штучна», «вигадана» особа. У той же час ця особа має своє ім’я, здатна набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБЛИВІСТЮ чинного законодавства є те, що юридична особа також може бути створена у формі приватного підприємства. Така форма була популярною в ті часи, коли для товариства з обмеженою відповідальністю встановлювали мінімальний розмір статутного капіталу, і цей розмір був доволі значний. На даний час такого обмеження немає. Відповідно до ст. 144 ЦКУ «Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів», Приватне підприємство як організаційно-правова форма, як на мене, недостатньо врегульована законодавчо, відтак реєструвати ПП лише з підстав наявності більш оптимальних вимог до формування статутного капіталу стало недоцільно, тому раджу все ж звернути увагу на інші форми підприємництва, зокрема на господарські товариства.

ЦИТАТА ІЗ ЗАКОНУ. Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України «Поняття та види господарських товариств»:

«1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

  1. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.»

Найпоширенішою та найбільш врегульованою організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності є товариство з обмеженою відповідальністю (ТЗОВ).

Товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів.ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. Засновником ТЗОВ може бути як фізична, так і юридична особа. Засновником може бути й одна особа. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.НАПРИКЛАД. Частим є випадки реєстрації ТЗОВ з одним учасником (засновником), водночас цей же учасник є директором цієї юридичної особи.Як і всім суб’єктам господарювання, резидентам чи нерезидентам у складі засновників, реєстрацію юридичної особи слід почати із складання установчих документів, а саме статуту. Саме у статуті повинні міститися відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.У статуті необхідно передбачити відомості про розмір часток кожного з учасників,  розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. НАПРИКЛАД. Статутом юридичної особи може бути передбачено використання логотипу, назву підприємства іноземною мовою, який саме буде обраний виконавчий орган (дирекція чи директор), особливості скликання зборів та визначення критеріїв їх повноважності, обмеження повноважень директора або їх особливості тощо.

ВАЖЛИВО. Таку відповідальну роботу зі складання статуту раджу доручити досвідченим юристам та не користуватися зразками, якими переповнена інтернет-мережа

Перелік документів, який необхідний для процедури державної реєстрації юридичної особи, міститься у Законі про державну реєстрацію. Цей перелік є однаковий як для засновників-резидентів, так і для засновників-нерезидентів, якщо засновниками є фізичні особи. Засновникам, якими є юридичні особи-нерезиденти, потрібно подати документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо).

ОСОБЛИВІСТЬ. Для оформлення документів для реєстрації ТЗОВ, серед іншого, необхідно надати ідентифікаційний код засновників та директора. Ця вимога стосується також засновників-іноземців. Для виготовлення ідентифікаційного коду для іноземця слід звернутися до органів Державної фіскальної служби України або ж доручити це юристові.

ВАЖЛИВО. Якщо іноземець бажає працювати у своїй фірмі, яку він заснував в Україні, йому треба буде отримати дозвіл на працевлаштування.

Різноманітних нюансів при реєстрації юридичних осіб із нерезидентом у складі засновників дуже багато. Зазвичай вчасна консультація фахівця набагато дешевша, ніж вирішення проблем, що виникають згодом. Тому в питаннях державної реєстрації та з інших юридичних питань можна звертатися до Адвокатського об’єднання «Жеманова, Кобко та партнери» (+38 067 675 23 50; +38 097 247 57 55 м. Львів, вул. Саксаганського, 12).

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Жеманова, Кобко та партнери» Наталія ЖЕМАНОВА, для Leopolis.news

Leopolis у Facebook

Останні новини