Судова медіація як перспективна складова системи правосуддя в Україні

11:28 25 Березня 2019

Судова медіація як перспективна складова системи правосуддя в Україні

У Львові 21-22 березня в готелі «Дністер» відбувся міжнародний семінар на тему «Застосування медіації у судовій практиці». У роботі семінару взяли участь президент Асоціації суддів України, суддя Вищого спеціалізованого суду України, кандидатка юридичних наук і заслужена юристка України Олена Євтушенко, судді Верховного суду України, апеляційних і районних судів України, Німеччини, Грузії та Молдови, а також доповідачі – експерти з Німеччини та представники німецького Фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ). Після завершення семінару його учасникам видали сертифікати.

Медіація (лат. mediator – посередник; mediatio – посередництво) – це вид альтернативного врегулювання спорів між сторонами конфлікту із залученням посередника, який допомагає учасникам протистояння налагодити процес комунікації, проаналізувати конфліктну ситуацію і самим дійти згоди. На відміну від усталеного державного судового процесу, медіатор не приймає свого персонального рішення.

Такий метод примирення і врегулювання спорів застосовували з часів існування первісного суспільства. У давньому світі ця процедура була найбільше поширена в регіонах із найрозвиненішою торгівлею. Подальший розвиток інституту посередництва відбувся у Греції та Стародавньому Римі, а з античного світу поширився і на сучасний світовий суспільний лад.

У давній Україні, ще до татаро-монгольської навали, за допомогою посередників завершувалися миром князівські міжусобиці, а також торговельні та господарські спори, оскільки тогочасний Київ був центром європейсько-азійської торгівлі. У ті часи посередниками у внутрішніх суперечках, особливо у князівських, часто були представники духовенства.

Після того, як Москва захопила Україну та перетворила її на свою колонію, українське судочинство було ліквідовано. Лише тепер, після Революції гідності та тенденції остаточного знищення колоніальних московських ланцюгів і впливу на українське суспільство промосковських колаборантів, почався процес важкого відродження українського судочинства.У цьому процесі Україні активно допомагають правники зі СЩА та ЄС.

Інститут медіації в сучасній концепції з’явився у США в середині ХХ століття. На американському континенті виникла нова форма конфліктів – протистояння між роботодавцями і профспілками. Отож влада США запропонувала учасникам суперечок використовувати міністерство праці як нейтрального посередника. Для виконання цього завдання 1947 року створили спеціальний державний орган – Федеральну службу США з питань медіації та примирливих процедур (Federal Mediation Conciliation Service, FMCS), яка діє і сьогодні. Хоча ця концепція вирішення трудових конфліктів не мала характеру самостійної судової процедури, проте вона заклала основу для подальшого розвитку інституції судової медіації.

Нині у США діє єдиний закон про медіацію. Він об’єднав понад 2500 наявних раніше в США законів, які регулювали посередницьку діяльність у різних штатах країни. Американський приклад цікавий тим, що систему права США спрямовано на те, щоби більшість суперечок вирішували добровільно до судового розгляду. А якщо судову процедуру все ж ініційовано, то суддя може призупинити судовий процес і рекомендувати його учасникам вирішити конфлікт за допомогою медіатора. У США створено Національний інститут дозволу диспутів, який розробляє нові методи медіації, діють приватні та державні служби медіації, а тому без медіаторів у сфері економіки, політики, бізнесу не відбувається жодний серйозний переговорний процес.

У багатьох країнах ЄС урегулювання суперечок із застосуванням медіаторів теж є затребуваним альтернативним способом досягнення угод у різних галузях економіки. В ЄС створили законодавчу базу, яка регулює процедуру медіації, а також напрацювали методологію підготовки кваліфікованих фахівців-медіаторів.

Серед країн ЄС процедура вирішення конфліктів із допомогою медіаторів надзвичайно популярна у Великій Британії, яка готується вийти з європейського правового поля. Там навіть функціонує спеціальна телефонна служба, куди можна звернутись із будь-якого місця держави, охарактеризувати конфлікт й отримати пропозиції щодо переліку фахівців, які найкраще підходять для вирішення зазначеної суперечки. У разі звернення до традиційного судочинства, якщо одна зі сторін відмовилася від рекомендованої процедури медіації, на неї покладають усі судові витрати, незалежно від результатів вирішення спору в суді.

У Німеччині інститут медіації гармонійно інтегровано в систему офіційного правосуддя. Медіатори працюють безпосередньо при судах, значно знижуючи кількість потенційних судових позовів. Медіацію впроваджено в німецькі суди не тільки в сімейних справах, а й у суди загальної юрисдикції, адміністративні та інші. У більшості німецьких шкіл права запроваджено вивчення курсу медіації, отож кожен, хто закінчує юридичний факультет, є і фаховим медіатором.

Семінар «Застосування медіації у судовій практиці» розпочався із привітання його учасників, у якому взяли участь Олена Євтушенко – президент Всеукраїнської ГО «Асоціація суддів України», Олег Заверуха – голова восьмого Апеляційного адміністративного суду (Львів), Уляна Стефанюк – заступниця директора департаменту, начальниця управління з питань правосуддя департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України, Володимир Мазурок – проректор Національної школи суддів України, Геннадій Рижков – юридичний радник німецького Фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).

Першу доповідь семінару «Основні риси та законодавчі засади судової медіації у Німеччині» виголосив Едгар Ізерманн – президент у відставці Вищого суду землі міста Брауншвейг, Нижня Саксонія. Доповідач розповів про мотивацію запровадження судової медіації та роз’яснив різні аспекти цього процесу:

  • з погляду сторін конфлікту;
  • з погляду самого судді;
  • з погляду органів управління у сфері юстиції.

Олена Євтушенко виголосила доповідь на тему «Сучасні можливості для здійснення судової медіації згідно із процесуальним законодавством України», після якої відбулось обговорення обох доповідей, запитання доповідачам і коментарі.

У другій частині семінару Максим Оніщук, суддя Київського апеляційного суду, доповів на тему«Сучасний стан та подальші перспективи законодавчого врегулювання медіації в Україні», а Едгар Ізерманн виголосив другу частину своєї доповіді «Практика судової медіації у цивільних та комерційних судових розглядах». Доповідачі відповіли на запитання учасників семінару, взяли участь у дискусії та коментарях.

Томас Смолліх, президент Вищого адміністративного суду землі Нижня Саксонія, розпочав третю частину семінару з доповіді на тему «Особливості медіації у галузі адміністративного судочинства». Аналогічним досвідом поділився і представник Грузії, Вахтанг Тордія – генеральний секретар Асоціації суддів країн-підписантів Меморандуму співпраці: Вірменії, Грузії, Естонії, України, Казахстану та Польщі. У своїй доповіді він розповів про особливості судової медіації в Грузії та подальші перспективи її розвитку.

У завершальній частині семінару Мартін Ґроте, головуючий суддя в суді землі міста Ганновер, виголосив дві доповіді на теми «Компенсація «правопорушник-потерпілий» у рамках загальних кримінальних справ» та «Взаємна згода (порозуміння) у кримінальному провадженні». Суддя Клайпедського суду Ліна Гедре та віце-голова суду сектору Чокана (муніципалітет Кишенеу) Владислав Кліма виголосили доповіді на теми «Короткий огляд закону про медіацію у Литовський Республіці та процес проведення засідання із медіації на практиці» та «Розвиток і застосування судової медіації у Молдові».

Після дискусії, запитань і коментарів щодо виголошених доповідей організатори семінару виголосили заключне слово і вручили сертифікати його учасникам.

У колективному інтерв’ю спеціально для Leopolis.news німецькі правники Едгар Ізерманн, Томас Смолліх і Мартін Ґроте розповіли про переваги судової медіації у приміщенні суду зі суддею-медіатором порівняно з позасудовою медіацією з медіатором, який не є юристом. Респонденти наголосили, що суддя-медіатор не повинен бути абстрагованим спостерігачем за з’ясуванням стосунків супротивних сторін – це неправильний погляд на медіацію. Він повинен діяти компенсаційно. Тобто, якщо суддя-медіатор бачить, що одна зі сторін не може висловити свою думку або належно представити свої аргументи, тоді він повинен надати допомогу юридично слабшій стороні конфлікту, щоб отримати правомірне рішення.

Президент ГО «Асоціація суддів України» Олена Євтушенко зазначила під час інтерв’ю, що співпраця з німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва дуже потрібна для України, особливо тепер, під час процесу реформування судової системи. Суддівський і життєвий досвід німецьких правників є корисним для українського судочинства, яке взяло курс на адаптацію із правовим полем ЄС. А ще заслужена юристка України висловила побажання до виконавчої влади, тобто урядові Володимира Гройсмана, прислухатися до порад закордонних і вітчизняних правників щодо реформи правової системи України.

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Реклама

Стрічка новин