Топ-5 скандальних забудов Львова 2016 року

14:55 30 Грудня 2016

Топ-5 скандальних забудов Львова 2016 року

Фото: соцмережі

Місто Львів – справжня архітектурна перлина України. Щороку тисячі туристів з різних куточків планети приїжджають сюди, щоб насолодитися неповторною архітектурою, яка поєднує багато епох та мистецьких стилів.

Звичайно, туристів найбільше приваблює історичний центр міста, який 1998 року було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, що, безумовно, є унікальним випадком в історії, адже навіть у таких туристичних Мекках, як Париж, Рим чи Мадрид, до цього списку внесено лише окремі будівлі або комплекс будівель, але аж ніяк не цілий шматок міста. Робили це з благородною метою – змусити місцеву та центральну владу країни опікуватися та оберігати історичний ансамбль Львова для майбутніх поколінь.

Однак водночас Львів є одним з найпривабливіших місць для ведення бізнесу, зокрема будівельного. Як показала практика, забудовників мало хвилює збереження історичної та архітектурної спадщини міста, крім цього, вони навчились обходити будь-які заборони чи обмеження.

До вашої уваги пропонуємо топ-5 скандальних забудов Львова 2016 року, які сколихнули громадськість.

Вул. Варшавська – Соснова

Конфлікт навколо будівництва багатоповерхівки на перехресті вулиць Варшавська – Соснова розгорівся влітку. Причиною стали протести мешканців проти сусідства з 10-поверховим житловим будинком. Невдоволені сусіди кілька разів блокували будівництво та навіть знесли паркан навколо будівельного майданчика. Забудовник в особі компанії «Львівоблагропромбуд» заявляв, що має всі погодження та дозволи від ДАБІ, рішення виконкому міськради та схвалення місцевих мешканців.

Фото: wikimapia.org

Фото: wikimapia.org

Однак мерія та прокуратура області мали свої аргументи. Начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич розповіла, що «Львівводоканал» не надав дозвіл на будівництво компанії-забудовнику. Прокуратура вважає, що є факт внесення завідомо неправдивих відомостей до висновку про погодження проекту землеустрою в частині наявності на ділянці належного забудовнику майна, якого фактично немає.

У цій справі досі триває суд, причому попередні два – господарський та апеляційний – почергово виграли мешканці та забудовник. Зараз справа перебуває у Вищому господарському суді України, який і поставить крапку в цій резонансній справі.

Готель на вул. Веселій, 5

Фото: skypapercity

Фото: skypapercity

Судова тяганина між мешканцями та забудовником тягнеться ще від 2013 року, з моменту видачі дозволів на будівництво готелю поряд з житловими будинками. Мешканців турбувало, що 5-поверхова споруда заступить доступ денного світла й замість дворика між будинками постане 5-метрова шахта.

У мешканців є беззаперечний аргумент – рішення суду щодо відкликання містобудівних умов та обмежень. Однак проект готелю кілька разів переплановували, а інвестор зумів домовитися з власницею квартири на першому поверсі, умови освітлення якої вони порушували. Тепер забудовник має всі дозволи та погодження від ДАБІ та чекає на рішення виконкому. Однак розгляд цього питання кілька разів переносили через мешканку сусіднього будинку пані Марію, яка категорично проти сусідства з готелем.

На засіданні 29 грудня члени виконкому стали на бік забудовника, попри незгоду мешканки. Утім, здається, в цій ситуації навіть після погодження містобудівних умов та обмежень справа знайде продовження в судах. Докладніше про цю справу ТУТ.

«Diplomat Tower»

Фото: diplomat.lviv.ua

Житло під виглядом офісного комплексу? І таке можливе у Львові. 16-поверхівка мала з’явитися в історичному ареалі міста, тому для будівництва там повинен бути дозвіл управління історичного середовища ЛМР, якого, за словами депутата міської ради Тараса Чолія, забудовник не має. Крім того, будівництво ведуть поблизу Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів «Територія Терору». Пікантності ситуації додає й те, що ДАБІ видавало дозвіл на офісний центр, а на сайті забудовника, та й по всьому Львову, рясніє реклама «елітного житла в центрі міста».

«Будуємо без хабарів»

Фото: Високий замок

Фото: Високий замок

Конфлікт навколо забудови на вул. Стрийській, 108, розгорівся після напису на паркані, що оточував будівельний майданчик, – «Будуємо без хабарів». Фірма-забудовник, ТзОВ «Будівельна кераміка Львова», частка в якій належить родині львівського народного депутата Ігоря Васюника, кілька разів зверталася до мерії по дозвіл про будівництво житлового комплексу із секціями по 14 та 16 поверхів з паркінгом та дитячим садочком. Однак виконком постійно переносив рішення, а головний архітектор Львова Юліан Чаплінський узагалі заявив, що «це безпрецедентний випадок, коли забудовник хоче збудувати 14- і 16-поверхові секції будинків. Це ж буде виглядати так, ніби в панорамі міста виросла стіна».

Забудовник домагався правди в Галицькому районному суді Львова, який успішно виграв.

Самочинна будова біля парку «Знесіння»

Є й такі випадки у Львові, коли без жодних погоджень чи дозволів забудовник самочинно розпочинає будівництво. Одним з таких стала скандальна забудова на вул. Довбуша, 15, поблизу парку «Знесіння».

А почалося все ще кілька років тому, 2010-го, коли місто розпочало судову тяганину з ТзОВ «Архібуд» щодо права на оренду цієї ділянки. Землі на місці теперішнього будівельного майданчика раніше належали військовій частині, які шляхом фальсифікації підпису її керівника було передано у приватну власність. Як часто буває в таких ситуаціях, судовий процес триває кілька років і проходить через різні судові інстанції, які почергово задовольняють або скасовують попередні рішення.

За цей час забудовник може самовільно розпочати будівництво, не дочекавшись жодних дозволів. Так і сталося в листопаді цього року, коли активісти та керівництво парку «Знесіння» побачили, як на будівельний майданчик з’їжджається техніка. Додамо, що, згідно з рішенням сесії міської ради, всі вільні ділянки поряд з парками мають долучити до їхньої території.

Фото: газета Ратуша

Фото: газета Ратуша

Однак забудовник вважає, що має право на будівництво, та заявляє про наявність усіх дозвільних документів, а приписи інспекції ДАБК про усунення виявлених порушень вони виконали.

Очевидним у цій історії залишається лише те, що крапку зможе поставити тільки вища судова інстанція, рішення якої не підлягатиме оскарженню.

Назар ПРИТУЛА, Leopolis.news

Leopolis у Facebook

Останні новини