Трудові спори | блог Тараса Кобка

11:46 30 Вересня 2016

Трудові спори | блог Тараса Кобка

Фото: law.heaglobe.com

Інтереси роботодавця і найманого працівника не завжди збігаються, і, природно, можливо зіткнення цих інтересів на будь-якій стадії трудових правовідносин, що в свою чергу призводить до виникнення розбіжностей. За останні роки збільшилася кількість трудових спорів, в тому числі, що розглядається судами.

Категорію «трудові спори» слід відрізняти від розбіжностей сторін, що передують їм, а також від трудових правопорушень, які є безпосереднім приводом для розбіжностей. Виникненню спорів зазвичай передують трудові правопорушення, тобто невиконання чи неналежне виконання зобов’язаним суб’єктом (працедавцем чи працівником) свого обов’язку. Якщо дії одного зобов’язаного суб’єкта були законними, а інший вважає їх неправомірними, то в цьому випадку також може виникнути трудовий спір, хоча правопорушення насправді немає.

Отож: трудові спори – це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин щодо застосування законодавства про працю, встановлення нових чи зміна існуючих умов праці, що передані на розгляд уповноваженого юрисдикційного органу. Простими словами: це питання між працівником (-ками) та роботодавцем (-цями) чи їхніми уповноваженими органами (кому вони доручили) по істотним умовам праці з яких не досягли згоди шляхом переговорів і вирішення цього питання передали на розгляд компетентного органу (КТС чи суду).

Законодавчо вирішення всіх трудових спорів закріплено в Кодексі Законів про працю України: ст. 2, а також глава ХV Кодексу «Індивідуальні трудові спори»; Законі України від 03.03.1998 року № 137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»; також в інших нормативно-правових актах.

Види трудових спорів

Класифікувати трудові спори по видах можна за наступними підставами: за суб’єктами; за змістом; характером і порядком розгляду.

За суб’єктами: розрізняють індивідуальні та колективні трудові спори. Якщо суб’єктами індивідуальних трудових спорів є працівник і власник підприємства (уповноважений ним орган), то суб’єктами колективних трудових спорів є: в залежності від виробничого рівня, галузевого та територіального рівня, національного рівня – наймані працівники (або уповноважений ними орган, як правило профспілка) та власник чи власники (або уповноважений ним орган).

За характером індивідуальні трудові спори поділяються на спори про застосування норм трудового законодавства, а також спори про встановлення нових або зміну існуючих умов праці.

Наприклад: спори про поновлення на роботі, про зняття накладеного дисциплінарного стягнення заробітної плати належать до спорів про застосування чинного законодавства про працю. Спори про встановлення або зміну існуючих умов праці, як правило, носять колективний характер і тому є колективними трудовими спорами. Разом з тим мають місце і індивідуальні трудові спори про встановлення нових або зміну існуючих умов праці, наприклад при присвоєння кваліфікаційного розряду робітникові.

Порядок вирішення

Залежно від виду трудового спору та його характеру визначається порядок його вирішення.

Для індивідуальних трудових спорів розрізняють:

  1. Загальний порядок, відповідно до якого трудовий спір послідовно розглядається в КТС (комісія по трудових спорах, при умові якщо створена на підприємстві) і в суді (ст. 221 КЗпП України). Розгляд одних спорів може закінчитися в комісії, якщо сторони не оскаржать її рішення і спір не буде перенесено до суду. В інших випадках – кожна зі сторін має право звернутися до суду у зв’язку з незгодою з рішенням КТС.
  2. Судовий порядок, при якому трудовий спір безпосередньо розглядається судом (ст. 55, 124 Конституції України, ст. 232 КЗпП України).

Слід зазначити, що існує особливий порядок, що передбачає особливості розгляду трудових спорів окремих категорій працівників (суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також інших працівників, які мають присвоєні класні чини) (ст. 222  КЗпП України).

Колективні трудові спори вирішуються через створення ПРИМИРНОЇ КОМІСІЇ – орган призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони трудового спору (конфлікту) та який складається із представників сторін. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються примирною комісією у строки, встановлені Законом. Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін конфлікту обов’язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням. Після прийняття рішення щодо вирішення трудового спору примирна комісія припиняє свою роботу.

ОСОБЛИВІСТЬ

Існують загальні норми та вимоги до вирішення трудових спорів (конфліктів). Проте, кожна галузь та сфера діяльності можуть мати свої (часто дуже специфічні) особливості.

Наприклад: в професійному спорті (зокрема у футболі) найманим працівникам (професійним футболістам) не рекомендують (м’яко кажучи), а то і чітко вказують на вирішення трудових спорів в органах футбольного правосуддя, а не в судах загальної юрисдикції.

Слід зазначити, що наше адвокатське об’єднання («Жеманова, Кобко та партнери») має позитивний досвід у вирішенні і такого виду спорів.

Слід памятати!

При виникненні трудового спору (конфлікту) відразу фіксуйте всі події, що відбуваються всіма доступними Вам засобами (фото-, відео-, аудіо- записи, складання актів з підписами очевидців та/або незалежних свідків).

Різноманітних нюансів при вирішенні трудових спорів дуже багато. Як правило, вчасна консультація фахівця набагато дешевша, ніж проблеми, що виникають згодом. Тому в питаннях стосовно трудових спорів і з інших юридичних питань можна звертатися до адвокатського об’єднання    «Жеманова, Кобко та партнери» (+38 0972475755, +38 0676752350, м. Львів, вул. Саксаганського, 12).

Партнер адвокатського об’єднання «Жеманова, Кобко і партнери» Т. Кобко, для Leopolis.news

Leopolis у Facebook

Останні новини