Вікторія Балицька: «Коли чую «активіст», то в моїй голові проскакує «аферист»

Голова поліцейської комісії у Львівській області, журналістка Вікторія Балицька просить не називати її громадським активістом, бо це слово «стало як лайка».

З таким проханням вона виступила у «Facebook».

«Я не маю жодного відношення до «активізму» в сучасному його сенсі і проявах, яких він набув за останні роки.  Я була активістом в 2014-15 роках. Тоді я відчувала в своїй діяльності суспільний сенс і користь. Тоді було ідейне піднесення. Була мотивація. У мене були соратники і однодумці. Але вони потрохи пішли з громадського поля. І я сумніваюся, що вони колись повернуться. У 2016-му я ще по інерції вважала себе частиною львівського активістського руху. Але все частіше мені ставало ніяково…
Постмайданний “активізм” почав нівелюватися відразу як лише утворився. Потрошки, епізодично… І це природньо, бо завжди до світлого прилаштовується темне, щоб мати прикриття для втілення своїх інтересів. Але трагічними для суспільства масштаби руйнування активізму стали лише в останні роки. Зараз активізм переважно є прикриттям для лобіювання інтересів фінансово-промислово-політичних груп. Або ж для маскування власної злочинної діяльності. Або уникнення відповідальності за злочинну діяльність: «я не можу відповідати по закону за свої злочини, бо я ж активіст! активісти ж мають пільги, вони ж як недієздатні… їх ж не можна судити!” Або ж просто для заробітку, тупого і примітивного заробітку», – написала вона.

«Активіст» – стало як лайка. Я коли чую «активіст», то в моїй голові проскакує «аферист»…», – додала Вікторія Балицька.

При цьому вона зазначила, що, звичайно є щирі і чесні активісти, але «їх дуже мало і вони непомітні і,  зазвичай, діють в якихось дуже вузьких галузях, не спекулюють і не шантажують своєю діяльністю».

«І вони переважно не називають себе активістами)) На мою думку, немає нічого токсичнішого для суспільства ніж псевдоактивізм. Це як той вовк в «Червоній шапочці», що замаскувався під доброзичливу та турботливу бабусю і потрохи зжирає надію і віру. Але рано чи пізно дроворуби випотрошать перевертня. І суспільство очиститься від цього гіперактивного гопництва. І, можливо, зародиться нове і чисте громадянське суспільство, принципи та цінності якого вже творитимуть наші діти», – додала вона.

Leopolis.news