ВККС проріджує ряди львівських суддів

11:12 21 Вересня 2018

ВККС проріджує ряди львівських суддів

За результатами дослідження суддівських досьє в межах кваліфікаційного оцінювання у приміщені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 вересня 2018 року відбулися співбесіди з 28 претендентами на посади суддів, із яких шестеро – львів’яни. Чисельно було репрезентовано Франківський суд районний Львова – чотири судді, а Личаківський і Шевченківський суди представляли по одному.

ВККС оголосила рішення, що голова Франківського суду Світлана Мартьянова (отримала 792 бали) відповідає займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів. Суддя Франківського районного суду Юлія Марків (отримала 789,5 бала) теж відповідає займаній посаді. Щодо судді Юрія Ванівського колегія суддів ВККС оголосила у співбесіді перерву, а судді Ростиславу Козюренкові порекомендувала подбати про інше місце праці для повноцінного застосування його природних здібностей.

Колегія також зупинила кваліфікаційне оцінювання судді Личаківського суду Галини Шеремети й ухвалила подання до Вищої ради правосуддя (ВРП) про відкриття проти судді дисциплінарного провадження або відмови у відкритті дисциплінарного провадження за фактами, з’ясованими під час співбесіди. Суддя Шевченківського районного суду Наталія Луців-Шумська (отримала 712,875 бала) відповідає займаній посаді.

Серед представників ВККС, які проводили співбесіди, особливу популярність мав Ростислав Козюренко, якого кваліфікаційна колегія навіть викликала на біс. У справі цього судді доповідав Тарас Лукаш, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Доповідач наголосив, що Ростислав Козюренко 2002 року отримав призначення на посаду судді Франківського районного суду Львова, 2009-го його обрали на посаду судді безстроково. Стаж роботи суддею становить 16 років. За період 2012-2017 років суддя Козюренко розглянув 4752 справи та 1207 матеріалів. Із них 125 судових рішень було скасовано, а 35 – змінено.

До ВККС та ВРП у 2012-2018 роках надійшла 51 скарга на дії судді Козюренка, щодо 10 скарг розгляд іще не завершено. Рішенням ВККС від 9 лютого 2012 року до судді Козюренка застосували дисциплінарне стягнення у форматі догани; 18 листопада 2015-го в діях судді знову констатували дисциплінарний проступок; 15 серпня 2018 року Третя дисциплінарна палата ВПР відкрила щодо судді Козюренка нове дисциплінарне провадження. Від Громадської ради доброчесності ані позитивної, ані негативної інформації про Ростислава Козюренка не надійшло.

Після завершення доповіді почалася співбесіда. Представник колегії Тарас Лукаш поцікавився, як промайнули 16 років суддівської праці Ростислава Козюренка, чим ці роки були цікавими, чи є бажання і далі працювати суддею Франківського суду, чи, може, виник намір щось змінити у професійному житті.

Ростислав Козюренко жваво підхопив думку Тараса Лукаша і повідомив, що останнім часом думає про перехід у вищу судову інстанцію, в апеляційний суд. Щоправда, йому не подобається колективний спосіб праці апеляційного суду, оскільки відчуває себе яскраво вираженим індивідуалістом, схильний ухвалювати судові рішення індивідуально, проте заради праці у вищій судовій інстанції піде на компроміс із самим собою. А ще Ростиславові Козюренку дуже хочеться частіше навчатися, тобто підвищувати суддівську кваліфікацію. Отож робота в апеляційному суді з можливістю вузької спеціалізації сприятиме підвищенню його професійного рівня.

Водночас суддя Козюренко наголосив, що певні рішення апеляційної інстанції зумовили в його душі обурення і супротив, коли скасували його, Козюренка, виправдувальний вирок суто через технічну помилку з датами виходу з нарадчої кімнати й оголошенням вироку, а також через помилку з датою в журналі ведення справи. А все тому, що суддя Козюренко перевантажений судовими провадженнями і не має помічника.

На цю репліку кваліфікаційна колегія відреагувала константою, що суддя Козюренко допустив помилку в процесуальних діях, додержання яких і визначає законність судових рішень. Помилки у виготовленні судового рішення ставлять під сумнів законність усього судового процесу.

Далі колегія перейшла до розгляду 51 скарги на дії судді Козюренка, намагаючись встановити об’єктивність або упередженість цих заяв. Ростислав Козюренко погодився, що скарг і справді багато, проте наголосив, що лише декілька осіб створюють щодо нього такий вал претензій.

Під час співбесіди Ростислав Козюренко не міг пояснити суть дисциплінарного провадження проти нього від 15 серпня 2018 року, хоча в суддівському досьє така інформація є. Така неуважність під час вивчення персонального досьє перед співбесідою здивувала кваліфікаційну колегію.

Виконання вимог закону про подання декларації доброчесності та родинних зв’язків за 2017 рік також зумовили запитання, на які Ростислав Козюренко не дав обґрунтованої відповіді. Він пояснив, що декларації подав у письмовій формі, однак до адресата вони не дійшли, отож на співбесіду приніс їхні копії. Знову наголосив, що не має помічника, а надіслати декларації доручив секретарю, яка не виконала належно суддівське завдання. Ще й секретарі постійно змінюються, що в роботі судді створює деякий сумбур.

Колегія наголосила, що подання декларацій – це персональний обов’язок судді, а не секретаря, і її треба подавати в спосіб, визначений нормативними документами. Колегія так і не зрозуміла, чому суддя Козюренко не виконав цього обов’язку.

Іще кваліфікаційну колегію зацікавила справа про збитого велосипедиста 2012 року, а також факт, що суддя Козюренко не надав постраждалому належної допомоги. Ростислав Козюренко повідомив, що одне із львівських видань поширило інформацію, яка не відповідає дійсності. У повідомленні цього ЗМІ не було відображено матеріалів кримінального провадження, в якому «слідчий відмовив потерпілому і закрив справу; не відображено, що роверист підсік машину судді». Ба більше, суддя Козюренко переконував кваліфікаційну колегію, що в публікації не відобразили й той факт, що постраждалий велосипедист був разом із малолітнім сином, який теж їхав на велосипеді. У постраждалого медики виявили лише один синець двотижневої давності, отриманий іще до ДТП. Суддя поскаржився на труднощі з об’єктивністю, «коли засоби масової інформації беруть участь у дослідженні обставин, коли ти спрацюєш суддею, а тим паче, маючи автомобіль BMW, дуже складно пояснити свою правоту».

Колегія з’ясувала, що на сьогодні ні постраждалого велосипедиста не притягли до адміністративної відповідальності за начебто створення умов виникнення ДТП, ні суддю Козюренка, хоча протоколи було складено щодо обох учасників транспортної пригоди. Справу, як кажуть у народі, «зам’яли».

Іще один факт, що суддя Козюренко, ймовірно, відмовив правоохоронним органам у проведенні обшуків у приміщеннях, де міг перебувати зниклий львів’янин Тарас Позняков, кваліфікаційній комісії відомим не був і про зазначені обставини суддю не опитували.

Кваліфікаційна колегія відпустила суддю Ростислава Козюренка, проте через деякий час знову запросила до співбесіди. Такої уваги від ВККС мало кого із суддів було удостоєно.

Під час попереднього обговорення питання відкриття дисциплінарного провадження щодо Ростислава Козюренка від 15 серпня 2018 року, зазначені обставини опитуваний обґрунтовано не пояснив. Колегія поцікавилася, чи за час перерви суддя ознайомився з ухвалою про дисциплінарне провадження. Ростислав Козюренко підтвердив, що ознайомився.

З’ясувалося, що Вища рада правосуддя пропонувала судді Козюренкові надати пояснення щодо заяви скаржника, однак він цю пропозицію знехтував. Тоді ВРП удруге скерувала свою пропозицію, але вже на адресу голови суду Світлани Мартьянової, щоби зорганізувати суддю для надання пояснень. Відповідно, з огляду на ігнорування побажань ВРП, проти судді Козюренка й відкрили дисциплінарне провадження.

Суддя Козюренко пояснив, що першу пропозицію від ВРП він не отримав, тому що перебував у відпустці, а коли вийшов на роботу, секретар перебувала на лікарняному, а помічник одразу звільнився. Водночас, тільки-но суддя вийшов із відпустки, впродовж двох днів йому передали понад 150 кримінальних проваджень. І провадження, і справи передавали навіть після завершення робочого дня – о 20:00, 21:00, 22:00. Саме тому скаргу, про яку йдеться і на підставі якої ВРП відкрила дисциплінарне провадження, суддя Козюренко не бачив упродовж майже року. Секретарі або хворіли, або ж були некомпетентні, а ще й помічника постійно не було…

Постійний акцент судді Козюренка на відсутність помічника врешті допік кваліфікаційну колегію, яка наголосила, що добрати собі помічника – це патронатна служба судді, особиста справа персонально кожного судді. Козюренко погодився із зауваженням, проте озвучив нову перешкоду для працевлаштування помічника – великий обсяг праці та мала заробітна платня. Та ще і Франківський район специфічний, в якому сконцентровано чи не найбільше львівських сутяжників. Зазначені фактори, взяті разом, і створили непереборну перешкоду для добору помічника.

Далі з’ясувалося, що ВККС і суддя Козюренко користуються різними калькуляторами: калькулятор ВККС нарахував, що 2017 року в провадженні судді Козюренка було 29 кримінальних справ і 170 матеріалів, а калькулятор судді Козюренка подавав уп’ятеро завищені числа. Кваліфікаційна колегія відчайдушно намагалася з’ясувати методологію, за якою суддя Козюренко веде облік судових матеріалів, проте зазнала невдачі.

У підсумку кваліфікаційна колегія у складі суддів Тетяни Весельської, Тараса Лукаша й Михайла Макарчука, перевіривши добросовісність пояснень співбесідника, солідарно вирішила рекомендувати Вищій раді правосуддя відпустити Ростислава Козюренка зі системи судоустрою для реалізації його потенціалу в інших суспільних сферах.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news

Реклама:

Стрічка новин