Войцех Бакун: Незабаром із Перемишля курсуватимуть прямі потяги до Берліна й Відня

14:07 20 Вересня 2018

Войцех Бакун: Незабаром із Перемишля курсуватимуть прямі потяги до Берліна й Відня

Фото: Dzieje.pl

Громадські організації, органи місцевого самоврядування Старосамбірщини та Перемишля, залізничники обох країн підтримують ідею відновлення залізничного сполучення між Україною та Польщею через пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховіце».

Готові підтримувати цей задум і на найвищому державному рівні польські нардепи. Одним із таких лобістів готовий стати депутат Сейму Республіки Польща Войцех Бакун. Журналістові Leopolis.news удалося поспілкуватися з польським парламентарієм під час нещодавньої українсько-польській зустрічі громадських діячів та представників місцевої влади у Нижанковичах.

Виконавчий комітет Підкарпатського воєводства вніс відновлення залізничного сполучення з Україною через Нижанковичі до пріоритетів розвитку воєводства.  Усі фахівці сходяться на думці, що ця колія має величезне не лише суспільно-політичне значення для розвитку економіки, туризму, торгівлі в цьому прикордонному регіоні Бескидів, а й стратегічне. Це єдине резервне залізничне сполучення Львова з Перемишлем у разі якоїсь надзвичайної події на колії Львів – Мостиська. Якою є Ваша думка щодо цього проекту?

Для мене це беззаперечно ідея, яка повністю заслуговує на підтримку. Я почав працювати над цим проектом від самого початку, так би мовити, від першої лопати, а точніше було б сказати від першої сокири. Бо насамперед треба було почистити стару колію від кущів і дерев. Особисто я та інші члени нашого товариства (ГО «Linia 102.pl» – ред.) допомагали не тільки в цьому, а й надавали іншу підтримку. Ми роздавали волонтерам, працівникам колії каву, чай, гарячі обіди, поставили намети. Роботи проводили також недалеко від місця мого проживання – Негрибки, що за кілька кілометрів від польсько-українського кордону.

Узагалі, ідея відродження залізничної лінії №102 з’явилася фактично відразу після її закриття на початку 90-х років минулого століття. Пригадую, як у дитинстві бачив потяги, що їздили в Україну цією колією. Згодом, після розпаду СРСР, лінію закрили, що, я вважаю, було помилкою.

Відновлення руху на цій колії і створення нових міжкордонних переходів біля Нижанковичів є дуже потрібним, щоб насамперед трошки розвантажити наявні пункти пропуску на кордоні. Тому цей додатковий перехід на 100% знайшов би своє місце у прикордонному русі.

Варто теж звернути увагу на такий факт: якщо нині потягом до Перемишля з України за один раз їдуть 600-700 осіб, то тільки уявіть, яке додаткове навантаження було б у пунктах пропуску, якби всі ці люди перетинали кордон автомобілями. Тому, на нашу думку, треба перш за все розвивати залізницю, яка перевозить більше громадян і робить це швидше й комфортніше для пасажирів, які не мусять чекати 10-12 або й більше годин на кордоні.

Також є багато туристів, які подорожують до Бещадів, Устриків-Долішніх і мусять робити великий гак на північ, щоби перетнути кордон. Часто вони, не маючи машин, повинні підсідати до когось, адже піший перехід є набагато північніше від гір. Якби була залізнична лінія, це б дуже їм допомогло і вирішило транспортні проблеми.

Ви як депутат можете порушувати такі питання в Сеймі?

Звичайно. Окрім того, я є членом парламентського комітету Польща-Україна.

Тобто можете обговорити цю ідею зі своєю колегою, співголовою комітету Оксаною Юринець?

Так! Я навіть з нею вже обговорював це питання. Під час останньої сесії комітету Польща-Україна теж нагадував про цей перехід не тільки пані Юринець, а й пані Сироїд, яка була головою делегації. Відверто кажучи, не зовсім розумію, у чому проблема й затримка з подальшою реалізацією цього проекту, адже бажання є з обох боків, але процес дуже затягують.

Мені здається, ініціатива розбивається об гроші. Хтось мусить зробити перший крок, ризикнути. Скажу так: інвестори і пасажири не з’являться, якщо на лінії не буде чим їздити. А буде чим їздити, якщо відремонтують колію. Люди не стоятимуть на колії, щоб показати владі, що їм потрібен потяг. Якщо поїзди не курсують більше ніж 20 років, то громадяни просто обирають інший вид перевезення. Переконаний, якби лінію таки відновили, то пасажирський рух був би настільки значний, що треба було б думати, скільки разів на день потяг має їздити.

Що думаєте про перспективу Перемишля як транзитного центру для українців? Ви колись згадували про потяги до Берліна, Парижа тощо.

Так, я згадував про це, коли був кандидатом у мери, а тепер кажу про це як депутат парламенту. Завжди підтримуватиму ідею розвитку Перемишля як транспортного хабу, вокзалу для пересадки між Україною і рештою Європи. Незабаром із Перемишля курсуватимуть прямі потяги до Берліна й Відня. Це буде гарне транспортне вікно не тільки для Перемишля, а й для 230 тисяч українців, які за 8 місяців цього року скористалися потягом Львів – Перемишль. Торік було близько 250 тисяч пасажирів протягом усього року, а до вересня 2018-го вже 230 тисяч українців скористалися цим маршрутом, отже, до кінця року кількість пасажирів точно перевищить 300 тисяч.

Абсолютно впевнений, якби з’явився додатковий залізничний маршрут з України до Польщі, то кількість людей, які перетинають кордон залізницею, дуже зросла б. Окрім того, можливість перетину нашого кордону на півдні, в районах Самбора, Хирова, Нижанковичів, привабила б іще більше пасажирів.

Чув, що Ви балотуватиметеся на наступних місцевих виборах, які мають відбутися в Польщі наприкінці жовтня, на посаду президента Перемишля. Скажіть, будь ласка, які маєте плани щодо українсько-польської співпраці?

Перемишль завжди був багатокультурним містом, і ми хотіли б підтримувати цю репутацію. Маємо в місті велику українську громаду, крім того, Перемишль економічно завжди був дуже тісно пов’язаний з Україною. Йдеться передусім про торгівлю, хоча все частіше українці вибирають інші пункти призначення.

Хотів би, щоб ми разом працювали, щоб Перемишль був осередком діалогу між нашими країнами. Ми хотіли б також служити прикладом такого діалогу, і наскільки продуктивною може бути така співпраця, незважаючи на те, що нині наше місто не є популярним місцем для робочої міграції з України. І це нормально, бо прикордонне містечко не може змагатися з такими важковаговиками, як Вроцлав, Познань чи Варшава. Також і для студентів, хоча варто все ж таки додати, що в Перемишльському Східноєвропейському університеті більшість студентів походить з України.

Маємо багато проектів для спільної реалізації. І відновлення лінії №102 з Перемишля до Хирова є однією з таких важливих ініціатив.

Розмовляв Андрій БОЛКУН, Leopolis.news

Довідково

Войцех Бакун народився 1981 року. Працював підприємцем. Депутатом Сейму Республіки Польща був обраний 2010 року в гірському виборчому окрузі з центром у містечку Кросно. Є членом третьої за величиною фракції «Кукіз’15», що входить до владної коаліції, парламентських комітетів з питань європейської спільноти та зв’язків з поляками за кордоном, віце-головою карпатської парламентської групи в Сеймі РП.

Реклама

Стрічка новин